2.1. Годівля свиней влітку

В літній період в раціони маточ­ного і відгодівельного поголів'я можна вводити до 25 % зе­лених кормів, з яких не менше 17 % повинні становити ба­гаторічні бобові трави високої якості. Питома вага зернових культур повинна становити 65—70, інших кормів — 5—10 %. Така структура як за вартістю кормів, так і за використад-ням ріллі є найбільш ефективною і може бути рекомендо­вана для всіх зон республіки. У вищезазначені раціони доцільно вводити 5—10 % сухого жому, що також буде спри­яти зниженню питомої ваги зернових. Незважаючи на те, що в сухому жомі мало міститься перетравного протеїну (в 1 кг 0,84 корм. од. і 38г перетравного протеїну), фосфо­ру й зовсім немає каротину, однак при наявності у раціонах великої кількості зелених кормів, особливо багаторічних бобових трав, в поєднанні з концкормами можна повністю збалансувати їх за основними поживними речовинами. У зв'язку з цим жом доцільно зберігати для годівлі свиней й у літній період. Складніша справа із заміною зернових у раціонах свиней в зимовий період. Пояснюється це тим, що друге місце за вартістю кормів належить раціонам, особливо для молодняка на вирощуванні й відгодівельного, в яких 80 % становлять зернові і приблизно по 5 % трав'яре борошно, цукрові буряки, кукурудзяний силос та 3—5 % інші корми.

2.2. Комбікорми в раціонах свиней

Комбіновані корми (комбікорми) – це однорідні кормові суміші, до складу яких входять багато компонентів, підібраних з урахуванням науково обґрунтованих потреб тварин певного виду і віку в поживних речовинах для забезпечення повноцінного живлення.

Введення окремих кормів у раціоні може бути обмеженим, через різний склад поживних речовин. Деякі з них придатні лише для балансування вмісту білка або енергії в основному кормі.

Зерно злакових культур, що є основним кормом для свиней, через неповноцінність не забезпечуючи навіть середню продуктивність тварин. Згодовування його у чистому вигляді збиткове.

Доцільно використовувати збалансований за вмістом енергії і поживних речовин корм. Ця задача вирішується змішуванням окремих компонентів, у результаті чого і одержують комбікорм.

Під час змішування компоненти взаємно доповнюють один одного окремими елементами поживності. У цьому випадку за відповідної комбінації досягається оптимальний рівень енергії, протеїну, амінокислот, мінеральних елементів та вітамінів для забезпечення фізіологічних потреб організму.

Рецептуру комбікормів розробляють наукові установи на основі сучасних знань про годівлю окремих статево-вікових груп свиней та потреби їх у поживних речовинах. Кожному рецепту комбікорму присвоюються певні літерні позначення та номер залежно від виду тварин.

Встановлено такий порядок нумерації комбікормів для тварин: свині – 50-59, а наприклад для курей 1-9, індики 10-19 і т.д.

У межах окремого виду тварин кожного рецепту присвоюється порядковий номер. Вид комбікорму вказується літерами:

• ПК – повнораціонний комбікорм;

• К, КК – комбікорм концентрат;

• СК – комбікорм свинокомплексів;

• П – премікс;

• КС – премікс для свиней.

Номер рецепта комбікорму після перших букв ( ПК, КК, СК чи П) складається з двох чисел, з яких перше означає вид і групу виробничого призначення, друге – порядковий номер рецепта для статево-вікової групи тварин:

• ПК 57-1; 57-2 – комбікорми для кнурів-плідників;

• ПК 53-1; 53-2 – комбікорми для свиноматок першого періоду поросності;

• ПК 54-1; 54-2; 54-3; 54-4 – комбікорми для свиноматок другого періоду поросності;

• ПК 50-1 для поросят віком від 9 до 45 днів;

• ПК 50-2 для поросят віком 46 до 60 днів;

• ПК 51-1; 51-2; 51-3; 51-4 – комбікорми для відлучених поросят;

• ПК 52-1; 52-2; 52-3 – комбікорми для ремонтного молодняку;

• ПК 55-13; ПК 55-10 молодняк свиней віком від 161 дня до забою.

• СК 1-5 – комбікорм для холостих, поросних свиноматок і кнурів-плідників;

• СК 6-10 – комбікорм для підсисних свиноматок;

• СК 11-15 – комбікорм для поросят у віці 15-42 дні (пристартер);

• СК 16-20 – комбікорм для поросят віком 43-60 днів (стартер);

• СК 21-25 – комбікорми для поросят віком 61-106 днів (гравер);

• СК 26-30 – комбікорм для першого періоду відгодівлі;

• СК 31-40 - комбікорм для другого періоду відгодівлі.

В Україні виробляють 4 види кормосумішей:

• повнораціонні комбікорми;

• комбікорми-концентрати;

• комбікорми-добавки;

• премікси.

Повнораціонні комбікорми – збалансовані за всіма поживними речовинами залежно від статево-вікової групи тварин. Призначені для забезпечення потреб свиней в енергії, поживних речовинах і згодовуються як єдиний корм. До складу повнораціонних комбікормів включають енергетичні, протеїнові, мінеральні, вітамінні, та інші добавки.

Комбікорми-концентрати доповнюють основний раціон із грубих і соковитих кормів необхідною кількістю енергії, протеїну, мінеральних речовин, вітамінів. Становлять до 20-40% від загальної поживності раціону.

Антистресові – відзначаються підвищеною кількістю окремих інгредієнтів – вітамінів, транквілізаторів. Рецептура лікувальних і антистресових преміксів переглядається і затверджується Департаментом ветеринарної медицини. При розробці рецептури особливу увагу приділяють підбору наповнювача, який повинен відповідати певним вимогам (добра сипучість, не злежуваність, адгезивність, бути кормовим засобом).

Комбікорми-добавки представлені білковими концентратами (БК), білково-вітамінними добавками (БВД), білково-вітамінно-мінеральними добавками (БВМД), замінниками незбираного молока (ЗНМ).

Премікси – це суміш біологічно активних речовин (вітаміни, мікроелементи, амінокислоти, антиоксиданти, смакові та ароматичні добавки, пробіотики, наркологічні препарати тощо) з наповнювачем. Вводять до складу комбікормів, БВД, ЗНМ. Використання преміксів – найбільш раціональний спосіб введення мікродобавок до складу кормо - сумішей, який забезпечує рівномірний розподіл компонентів у кормовій масі. Питома маса преміксу в складі повнораціонних комбікормів (0,2-3,5%) визначається насамперед технічними характеристиками змішувачів.

За своїм призначенням премікси поділяються на:

• профілактичні;

• лікувальні;

• антистресові.

Профілактичні використовують для балансування комбікормів і раціонів за недостатніми компонентами живлення і призначенні для щоденного використання.

Лікувальні – для надання допомоги свиням з лікувальними цілями і використовують тимчасово.

3. Розведення свиней

На господарстві ТОВ «Агроконтраст» розводять такі породи свиней як: Велика біла, Ландрас, П'єтрен. Поголів’я свиней всього 300 голів, з них: свиноматок – 100 гол., кнурів-плідників – 3 гол. і молодняк.

Велика біла порода свиней. Велика біла порода свиней, універсальної продуктивності. Виведена в XIX столітті в Англії складним схрещуванням місцевих пізньостиглих свиней із скороспілими китайськими багатоплідними неаполітанськими, португальськими. Неодноразово завозилася до Росії, де добре акліматизувалися. Пізніше в результаті тривалої племінної роботи була створена по суті нова вітчизняна порода, представлена, двома основними типами: м'ясні і м'ясо -сальні(більшість тварин).

Тварини гармонійно складені, міцною конституції, добре пристосовані до різних кліматичних умов, скоростиглі. Дорослі кнури важать 320-350 кг, матки - 220-250 кг. Плодючість маток 11-12 і більше поросят.

Велика біла порода використовується для відгодівлі до м'ясних, беконних і жирних кондицій. Основна маткова порода - в промислових комплексах. При інтенсивній м'ясній відгодівлі молодняк до 6 ти місяців важить 100 кг.

Порода Ландрас. Свині породи Ландрас — одна із стародавніх спеціалізованих беконних порід. Виведені в кінці XIX ст. в Данії на базі місцевих ютландських і острівних свиней та завезених з Англії, Португалії, тощо. Ландраси найбільш розповсюджена порода в світі. В Данії вони єдина порода. В інших високорозвинутих державах частка ландрасів становить 30—80%.  Метод розведення — внутріпородна роздільна, переважно за обмеженою кількістю ознак, селекція. Новий заводський тип створено методом поєднання генотипів канадської та англійської селекції з наступним розведенням свиней бажаного типу "в собі". Конституція — ніжна щільна або міцна. Кістяк тонкий, мускулатура компактна, шкіра без складок і зморщок. Темперамент жвавий. Зустрічається послаблення конституції у вигляді сухої перерозвиненості та деякі вади екстер'єру — слабкі бабки, перехвати, виляння задом.

Тварини мають високі показники росту, розвитку і продуктивності. Жива маса дорослих кнурів — 303—330 кг, довжина тулуба — 183—189, обхват грудей — 155—171 см; свиноматок — відповідно 237—252 кг, 165—169 см, 150—156 см. На контрольній відгодівлі нащадків вік досягнення живої маси 100 кг — 172—180 днів, середньодобовий приріст — 775—823 г, витрати кормів на одиницю продукції — 3,34—3,65 к. од., довжина туші — 96—99 см, маса окосту 10,9—11,4 кг, товщина шпику над 6—7 хребцями — 25—27,5 мм. 

Порода П'єтрен. Свині породи П'єтрен характеризуються відмінними м'ясними формами, добрим розвитком мускулатури. Тулуб у них компактний, широкий, циліндричної форми. Кінцівки короткі, голова легка, з прямим профілем, рильце широке. Вуха короткі, спрямовані горизонтально. Груди широкі, середньої глибини. Спина широка, м'язи вздовж хребта утворюють жолобок, боки округлі, ребра круто вигнуті. Добре виповнені окости, які опускаються до скакального суглоба. Кістяк тонкий, але міцний. Кінцівки укорочені. Копита добре розвинені, тварина пересувається на передніх краях копит. Шкіра занадто товста, без чорних плям. Щетина жорстка й коротка. Масть біло-сірувата з темними плямами неправильної форми.

Жива маса дорослих кнурів становить 270-290, а свиноматок - 230-250 кг. Останні мають невисокий показник багатоплідності - 8-10 поросят.