- •Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні е, и, о
- •Спрощення в групах приголосних
- •Зміни приголосних за творення слів
- •Сполучення йо, ьо
- •Збіг однакових приголосних
- •Подовження м’яких приголосних
- •Подвоєння літер на позначення приголосних
- •Складні прикметники
- •Правопис прізвищ, імен. Творення та правопис імен по батькові
- •Творення і правопис складних слів
- •Правопис складноскорочених слів і графічних скорочень
- •У котрому рядку всі слова пишуться з апострофом
- •Завдання на встановлення відповідності.
8. Орфо- графія |
Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Спрощення в групах приголосних. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м’яко-го знака. Правила вживання апострофа. Подвоєння букв на позначення подов-жених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків. Правопис префіксів і суфіксів. Позначення чергування приголосних звуків на письмі. Пра-вопис великої літери. Лапки у власних назвах. Написання слів іншомовного по-ходження. Основні правила переносу слів з рядка в рядок. Написання складних слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів. Написання чолові-чих і жіночих імен по батькові, прізвищ. Правопис відмінкових закінчень імен-ників, прикметників. Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках, нез різними частинами мови. |
Орфографія — загальноприйнята система правил мови щодо способів передачі мовлення на письмі, яка поряд із пунктуацією становить правопис певної мови.
Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні е, и, о
Написання слів з ненаголошеними звуками е, и, о перевіряється наголосом. Треба змінити форму слова або дібрати спільнокореневе слово так, щоб сумнівний голосний став наголошеним: великий — вілич, помиритися — мир, розумний — рбзум. Якщо не можна перевірити написання слова за допомогою наголосу, застосовуємо правила.
Пишеться е |
Пишеться и |
Пишеться о |
у буквосполуках -єре-, -еле-: пелена, черевики |
у буквосполуках -ри-, -ли-: блищати, тривога |
у буквосполуках -оро-, -оло-: дорога, колосся |
якщо е при зміні випадає або чергується з і: осені — осінь, серпень — серпня |
||
у суфіксах: -ець, -ень, -тель, -еро, -елезн-: палець, велетень, учитель, п’ятеро, довжелезний; -єн-: здійснений, кошеня, письмена; -енн-: мислення, оголошення; -еньк-, -есеньк-, -ечок-, -ечк-: рідненький, тонесенький, вершечок, горлечко |
у суфіксах: -ик, -иц(я), -ищ(е), -иськ: столик, вулиця, вогнище, посміховисько; -ив(о) в ім.: печиво, мереживо (виняток: марево, зарево); -ин-: чужина, киянин, мамин; -ичок-, -ичк- (від -ик, -иц(я): вуличка, бо вулиця |
У словах: гончар, корявий, погано, лопата, товар, монастир, богатир (силач), борсук, отаман, але: яблуко, яблуня, парубок, будяк, мармур, ворушити, пурхати |
У деяких словах написання літер не можна перевірити: левада, президент, кишеня, директор. Тоді треба звернутися до орфографічного словника. В окремих дієслівних коренях [е] чергується з [и]. Букву и пишемо, якщо далі стоїть наголошений суфікс -а-(-я): терти, але стирати; заберу, але забирати.
Спрощення в групах приголосних
Спрощення відбувається у вимові й позначається на письмі в групах приголосних |
|
здн — зн |
проїзд — проїзний |
жди — жн |
тиждень — тижневий |
стн — сн |
радість — радісний |
стл — сл |
щастя — щасливий |
слн — сн |
мисль — умисний |
рдц — рц |
сердечний — серцевий |
рнц — нц |
чернець — ченці |
зкн — зн |
бризки — бризнути |
скн — сн |
блиск — блиснути |
Винятки: вискнути, випускний, тоскно, скнара, скніти
Спрощення НЕ позначається на письмі |
|
у словах зап ястнии, кістлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, шістнадцять і похідних |
|
у прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження на -ст |
форпост — форпостний, контраст — контрастний |
у групах приголосних стц, стч, стпськ, нстпськ, нтпстпв |
кістці, невістчин, туристський, гігантський, студентство |
У словах невістці, шістдесят і подібних спрощення не позначається на письмі, але відбувається у вимові.
Зміни приголосних за творення слів
Творення прикметників за допомогою суфіксів -ськ- та іменників за допомогою суфікса -ств- |
|
Випадок зміни приголосних |
Приклади |
г ж + ськ, ств = зьк, зтв з |
Прага — празький Париж — паризький боягуз — боягузький, боягузтво |
к ч + ськ, ств = цьк, цтв ц(ь) |
козак — козацький, козацтво ткач — ткацький, ткацтво стрілець — стрілецький, стрілецтво |
х ш + + ськ, ств = ськ, ств с |
чех — чеський товариш — товариський, товариство Одеса — одеський |
Винятки: казахський, тюркський, баскський, меккський, нью-йоркський.
Інші приголосні перед суфіксами -ськ-, -ств- на письмі зберігаються, хоча в усному мовленні можуть змінюватись або випадати:
д + -ськ-, -ств- = -дськ-, -дств- (люд — людський, людство) т + -ськ-, -ств- = -тськ-, -тств- (брат — братський, братство)
Творення іменників із суфіксом -ин- від прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-
Випадок зміни приголосних |
Приклади |
ськ + ин(а) = щ(ина) |
харківський — Харківщина одеський — Одещина |
цьк + ин(а) = чч(ина) |
турецький — Туреччина козацький — козаччина |
зьк + ин(а) = жч(ина) |
воронезький — Воронежчина |
Виняток: галицький — Галичина.
Творення іменників із буквосполукою -чн- (-шн-)
Випадок зміни приголосних |
Приклади |
к, ц(ь) +н=чн |
рік — річний, вік — вічний, місяць — місячний, сонце — сонячний |
Винятки: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, сердешний (у значенні «бідолашний»), соняшник, торішній, всеношна.
М’який знак пишеться після д, т, з, с, ц, л, н |
|
на позначення м’якості приголосних у кінці слова чи складу |
радість, вільний, осінь |
у середині складу перед о (у тому числі й після р) |
сьомга, кульовий, забрьохатися |
у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк- |
бахчисарайський, празький, донецький (але боязкий, баский, різкий, в’язкий, дерзкий, ковзкий, плаский, бо ці слова мають суфікс -к-) |
у суфіксах -ньк-у -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк- |
тоненький, блідесенький |
у дієсловах перед -ся |
хвилюється, змагаються, підводься |
у буквосполученнях льч, льц (походять з льк)} ньч, ньц (походять з ньк), сьч, сьц (походять з ськ) |
ляльці, ляльчин (лялька), Прісьці, Прісьчин (Пріська), няньці, няньчин (нянька) |
після л перед м’яким приголосним |
гуцульський |
М’який знак НЕ пишеться |
|
після літер на позначення губних (б, п, в, Му ф) та шиплячих (ж, ч, ш, ги) |
степ, любов, коледж, товариш, піч, кущ |
після р у кінці слова та складу |
лікар, гіркий, Харків (але Зорькін, Горький) |
між подвоєними літерами на позначення подовженого приголосного |
зілля, стаття |
між двома м’якими приголосними, окрім л |
пісня, кузня |
після н перед ж, ч,ш,щ і суфіксами -ськ, -ств- |
тонший, камінчик, волинський, панство |
у кінці першої частини складних числівників |
шістдесят, п’ятсот |
у буквосполученнях лч, лц (походять з лк), нч, нц (походять з ніс), сч, сц (походять з ск) |
рибалчин, рибалці (рибалка), Оленчин, Оленці (Оленка), масці (маска) |
Зауважте! Пишемо м’який знак у словах різьбяр, тьмяний і в похідних.
