8. Орфо-

графія

Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Спрощення в групах приголосних. Сполучення йо, ьо. Правила вживання м’яко-го знака. Правила вживання апострофа. Подвоєння букв на позначення подов-жених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків. Правопис префіксів і суфіксів. Позначення чергування приголосних звуків на письмі. Пра-вопис великої літери. Лапки у власних назвах. Написання слів іншомовного по-ходження. Основні правила переносу слів з рядка в рядок. Написання складних слів разом і через дефіс. Правопис складноскорочених слів. Написання чолові-чих і жіночих імен по батькові, прізвищ. Правопис відмінкових закінчень імен-ників, прикметників. Правопис н та нн у прикметниках і дієприкметниках, нез різними частинами мови.

Пишеться е

Пишеться и

Пишеться о

у буквосполуках -єре-, -еле-: пелена, черевики

у  буквосполуках -ри-, -ли-: блищати, тривога

у буквосполуках -оро-, -оло-: дорога, колосся

якщо е при зміні випадає або чергується з і: осені — осінь, серпень — серпня

у суфіксах: -ець, -ень, -тель, -еро, -елезн-: палець, велетень, учитель, п’ятеро, довжелезний; -єн-: здійснений, кошеня, письме­на; -енн-: мислення, оголошен­ня; -еньк-, -есеньк-, -ечок-, -ечк-: рідненький, тонесенький, вершечок, горлечко

у суфіксах: -ик, -иц(я), -ищ(е), -иськ: столик, вули­ця, вогнище, посміхо­висько; -ив(о) в ім.: печиво, мереживо (виняток: марево, зарево); -ин-: чужина, киянин, мамин; -ичок-, -ичк- (від -ик, -иц(я): вуличка, бо вулиця

У словах: гончар, корявий, погано, лопата, товар, монастир, богатир (силач), борсук, отаман, але: яблуко, яблуня, парубок, будяк, мармур, ворушити, пурхати

Спрощення відбувається у вимові й позначається на письмі в групах приголосних

здн — зн

проїзд — проїзний

жди — жн

тиждень — тижневий

стн — сн

радість — радісний

стл — сл

щастя — щасливий

слн — сн

мисль — умисний

рдц — рц

сердечний — серцевий

рнц — нц

чернець — ченці

зкн — зн

бризки — бризнути

скн — сн

блиск — блиснути

Спрощення НЕ позначається на письмі

у словах зап ястнии, кістлявий, пестливий, хвастливий, хворостняк, шістнадцять і похідних

у прикметниках, утворених від іменни­ків іншомовного походження на -ст

форпост — форпостний, контраст — контрастний

у групах приголосних стц, стч, стпськ, нстпськ, нтпстпв

кістці, невістчин, туристський, гігантський, студентство

Творення прикметників за допомогою суфіксів -ськ- та іменників за допомогою суфікса -ств-

Випадок зміни приголосних

Приклади

г ж +  ськ, ств = зьк, зтв з

Прага — празький Париж — паризький боягуз — боягузький, боягузтво

к ч + ськ, ств = цьк, цтв  ц(ь)

козак — козацький, козацтво ткач — ткацький, ткацтво стрілець — стрілецький, стрілецтво

х ш + + ськ, ств = ськ, ств  с

чех — чеський товариш — товариський, товариство Одеса — одеський

Випадок зміни приголосних

Приклади

ськ + ин(а) = щ(ина)

харківський — Харківщина одеський — Одещина

цьк + ин(а) = чч(ина)

турецький — Туреччина козацький — козаччина

зьк + ин(а) = жч(ина)

воронезький — Воронежчина

Випадок зміни приголосних

Приклади

к, ц(ь) +н=чн

рік — річний, вік — вічний, місяць — місячний, сонце — сонячний

М’який знак пишеться після д, т, з, с, ц, л, н

на позначення м’якості приголосних у кінці слова чи складу

радість, вільний, осінь

у середині складу перед о (у тому числі й після р)

сьомга, кульовий, забрьохатися

у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-

бахчисарайський, празький, донець­кий (але боязкий, баский, різкий, в’язкий, дерзкий, ковзкий, плаский, бо ці слова мають суфікс -к-)

у суфіксах -ньк-у -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-

тоненький, блідесенький

у дієсловах перед -ся

хвилюється, змагаються, підводься

у буквосполученнях льч, льц (походять з льк)_} ньч, ньц (походять з ньк), сьч, сьц (походять з ськ)

ляльці, ляльчин (лялька), Прісьці, Прісьчин (Пріська), няньці, няньчин (нянька)

після л перед м’яким приголосним

гуцульський

М’який знак НЕ пишеться

після літер на позначення губних (б, п, в, Му ф) та шиплячих (ж, ч, ш, ги)

степ, любов, коледж, товариш, піч, кущ

після р у кінці слова та складу

лікар, гіркий, Харків (але Зорькін, Горький)

між подвоєними літерами на позначення подовженого приголосного

зілля, стаття

між двома м’якими приголосними, окрім л

пісня, кузня

після н перед ж, ч,ш,щ і суфіксами -ськ, -ств-

тонший, камінчик, волинський, панство

у кінці першої частини складних числівників

шістдесят, п’ятсот

у буквосполученнях лч, лц (походять з лк), нч, нц (походять з ніс), сч, сц (походять з ск)

рибалчин, рибалці (рибал­ка), Оленчин, Оленці (Оленка), масці (маска)