Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Istoriya_derzhavi-ispit.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.61 Mб
Скачать
  1. Особливості формування і розвитку ранніх держав у Стародавньому Китаї.

Назву країни, котру сьогодні називають Китаєм, запозичено в народів Середньої Азії, що застосовували цю назву щодо одного з народів, який панував у X—XIII століттях у північних районах Китаю. Пізніше вона була поширена на всю країну. Самі китайці цю назву раніше не вживали, а називалися то Чжун Го (Середнє царство), то Чжун Хуа (Середина, що процвітає), то за прізвищем династій. Це позначення з деякими змінами перейшло в західноєвропейську географічну номенклатуру. Звідси походять німецька назва Хіна, французьке Шін, англійське Чайна. Основні періоди в історії Старо¬давнього Китаю мають традиційні назви за прізвищем династій і царств: Шан (Інь), Чжоу, Цінь, Хань.

  1. Централізовна держава в Китаї за династій Цинь і Хань.

Держава Шан-Інь, проіснувавши з 1766 р. до 1122 р. до Р. X.,

міді Іала під владу племені чжау, правителі якого правили з 1122 р. до 247 р. /Іо Р. X. і називали себе втоми - царями. Першим з них був У-ван -''І І.Ір-вош". Він роздавав соратникам землі й титули: "гун" (герцог), "хоу" (к І шь), "бо"(граф), "цзи" (барон), "нань" (баронет). Під натиском сусідніх миемен і власної родової знаті Чжоузьке царство розпалося на уділи. І ІеІЇ період (770-403 рр. до Р. X.) мешканці Серединного царства стали м; пі тати "Порою Весни й осені". Правителі уділів воювали одинз одним І .І і! сусідами - іншоплемінниками, яких вважали дикими.

I Іа зміну "Весні й осені" прийшло лихоліття царств-ворогів,

нкс продовжувалося майже два століття - 403—221 рр. до Р. X.

І Ісреможцем у війні стало царство Цінь. Підкоривши всі шість

11.11 Іств супротивників, правитель Цінь, тринадцятилітній Чжен-ван,

проголосив себе "хуанді"(владикою, імператором) і став іменува-

І мої нладика Цінь Шіхуанді— перший імператор Цінь. На підвладних

и-млях він ліквідував владу удільних правителів. Уся країна була

І >< > Іділена на 36 областей, а ті, своєю чергою, на повіти.

I1 ісля смерті першого хуанді (210р. до Р. X.) розгорілися міжусобиці.

І Ігреможцем у боротьбі за владу став сільський староста Лю Бан.

V '07 р. до Р. X. він скинув з престолу останнього представника

шімастії Цінь і започаткував нову династію, що отримала назву

І її |ІмІої (Ранньої), чи Західної династії Хань (206 р. до Р. X. -25 р.).

V 25 р. до влади приходить Лю Сю, який перебрав титул царя 1. 11 н >ю Іав початок Східної, чи Пізньої, Ханьськоїдинастії(25-220 рр.). (' х іщ Іою вона називалася тому, що столиця була перенесена із заходу (м Чапань) на схід (ум. Лоян).

І Іостійні війни, міжусобиці землевласників і чиновників, селянські

I тстапня призвели до падіння СхідноїХаньської династії та розпаду

її І лйськоїдержави на три самостійних царства: Вей (зі столицею

м. Лоян), У (зі столицею в м. Цзянькан) та Шу (зі столицею м ' ІсІ Іду). Настав період Трьохцарствування, що тривав від 220 р.

I1 'КО р. та супроводжувався міжусобицями.

  1. Утворення Вавилонської держави та її суспільно-політичний устрій.

Коли близько 2000 р. до н. е. Месопотамія була захопле-на кочівниками - амореями одним з їх опорних пунктів став Вавилон, що був великим поселенням уже в останні століття існування Шумеру. Вигідне географічне положення забезпе-чило звеличення Вавилону. Він стає столицею невеликого царства. Перші п’ять вавилонських царів значно розширили свої володіння. Шостий цар Вавилону Хаммурапі створює могутню централізовану державу, перемігши в 1763 р до н.е. царя Ларси Рим-Сіна І . Територія держави включала не тіль-ки Шумер, але й увесь район від Перської затоки до Сирії.

Царювання Хаммурапі було ознаменоване успішними війнами, будівництвом, встановленням для всієї країни єди-ного культу (бога Мардука), введенням спільного зводу законів.

Імперія Хаммурапі протрималась близько двох століть. У 1595 р. до н.е. багате місто було захоплене і пограбоване хеттами, а у 1518 р. до н.е. – захоплене гірським племенем каситів.

Панування каситів ознаменоване політичним і культур-ним занепадом Вавилону, який продовжувався до 7 ст. до н.е., коли виникла могутня Ново-Вавионська держава. Їй довелося вести вперту боротьбу проти Єгипту та Ассирії. У 605 р. до н.е. вавилонська армія під командуванням Навуходоносора ІІ (605 – 562 рр. до н.е.) вщент розбила об’єднані єгипетсько-ассирійські війська. Проте у 538 р. до н.е. Вавилонська дер-жава стала об’єктом нападу перських військ царя Кіра, і Ново-Вавилонське царство припинило своє існування. Вавилонія була ліквідована і приєднана до могутньої Перської держави.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]