- •"Історія держави і права зарубіжних країн"
- •Що є предметом курсу історії держави і права зарубіжних країн? Який він має взаємозв’язок з іншими суспільними дисциплінами?
- •Розкрийте теоретичні і прикладні функції курсу.
- •Охарактеризуйте відомі вам групи джерел з історії держави і права зарубіжних країн.
- •Деспотично-теократичний характер держави і права у Стародавньому Єгипті.
- •Відносини власності і сімейні відносини у Стародавньому Єгипті.
- •Судова влада і судочинство у Стародавньому Єгипті.
- •Ранні держави у Стародавній Індії.
- •Основні риси права Стародавньої Індії. Загальна характеристика законів Ману.
- •Суспільно-політичний устрій Стародавньої Індії за законами Ману.
- •Регулювання соціально-майнових відносин за законами Ману.
- •Класифікація злочинів та види покарань за законами Ману.
- •Судовий процес за законами Ману.
- •Особливості формування і розвитку ранніх держав у Стародавньому Китаї.
- •Централізовна держава в Китаї за династій Цинь і Хань.
- •Утворення Вавилонської держави та її суспільно-політичний устрій.
- •Врегулювання соціально-економічних відносин за законами Хаммурапі.
- •Державний устрій Афін у у – іу ст. До н.Е.
- •Джерела афінського права. Закони Драконта.
- •Судоустрій і поліцейські функції в Афінській державі.
- •Особливості державного устрою Спарти.
- •У чому полягає цінність історичного досвіду розвитку міст-держав у Стародавній Греції?
- •Царський період Римської держави. Реформи Сервія Туллія.
- •Державний устрій Римської республіки.
- •Державний устрій Римської імперії.
- •Джерела римського права.
- •Закони хіі таблиць – найдавніша пам’ятка римського права.
- •Формування основних галузей римського права.
- •Основні здобутки римських юристів іі-ііі століть н. Е.
- •Виникнення Франкської держави та її устрій.
- •Салічна та інші варварські правди та їх характеристика.
- •Суспільний і державний устрій Арабського халіфату.
- •Особливості становлення і розвитку мусульманського права (шаріат).
- •Джерела мусульманського права.
- •Англо-саксонська ранньофеодальна монархія (іх-хі ст).
- •Норманське завоювання 1066 р. І формування сеньйоріальної монархії в Англії.
- •Основні риси станово-представницької монархії в Англії (хііі – ху ст.). Велика Хартія Вольностей 1215 р.
- •Причини виникнення і особливості абсолютної монархії в Англії (кін. Ху – сер. Хуіі ст.).
- •Причини і основні етапи Англійської революції хуіі ст.
- •Повалення монархії та проголошення республіки в Англії.
- •«Хабеас корпус акт» 1679 р.
- •«Славна революція» 1688 р. Білль про права 1689 р.
- •Встановлення конституційної, дуалістичної монархії в Англії.
- •Еволюція дуалістичної конституційної монархії в парламентську монархію в Англії.
- •Джерела і система англійського права.
- •Особливості галузей права в Англії.
- •Судова система Великої Британії.
- •Інститут президентства у сша: процедура виборів і повноваження.
- •Федеративний устрій сша і його прояви.
- •Система судової влади в сша, її структура.
- •Система права сша і її особливості.
- •Еволюція форм монархії у Франції в епоху середньовіччя та нового часу.
- •Причини та основні етапи Великої Французької революції.
- •Декларація прав людини і громадянина 1789р. І Конституція 1791 р.
- •Якобінська диктатура. Конституція 1793 р.
- •Термідоріанський переворот. Конституція 1799р. Період консульства.
- •Утворення імперії Наполеона. Цивільний кодекс Наполеона 1804 р.
- •Формування правової системи Франції під впливом Великої Французької революції та її розвиток у хіх-хх ст.
- •Зміна форм правління у Франції в хіх столітті: від наполеонівської Імперії до Третьої республіки.
- •Третя республіка у Франції та її падіння.
- •Четверта республіка Франції. Характеристика державного устрою за Конституцією 1946 р.
- •Характеристика державного устрою Франції за Конституцією п’ятої Республіки 1958 р.
- •Судова система сучасної Франції.
- •Характеристика німецької державності періоду Священної Римської імперії німецької нації (ху ст. - поч. Хіх ст.).
- •«Статути миру», «Саксонське зерцало» та інші джерела середньовічного німецького права.
- •Розвиток місцевого самоврядування у середньовічній Німеччині. Любекське і Магдебурзьке право.
- •Перший досвід соціального законодавства в Німецькій імперії (кін. Хіх – поч. Хх ст.).
- •Крах кайзерівської Німецької Імперії і встановлення республіки. Веймарська конституція 1919 р.
- •Методи встановлення режиму тоталітарної нацистської диктатури в Німеччині.
- •Державний устрій фрн за Основним законом 1949 року.
- •Возз’єднання Німеччини у 1990 році. Характерні риси та особливості федеративного устрою фрн.
- •Судова система фрн.
- •Система права фрн.
- •Суспільно-політична модернізація Японії у другій половині хіх ст. Переворот Мейдзі 1868 р.
- •Державно-конституційний розвиток Японії: від Конституції 1889 р. До конституції 1947 р.
Особливості формування і розвитку ранніх держав у Стародавньому Китаї.
Назву країни, котру сьогодні називають Китаєм, запозичено в народів Середньої Азії, що застосовували цю назву щодо одного з народів, який панував у X—XIII століттях у північних районах Китаю. Пізніше вона була поширена на всю країну. Самі китайці цю назву раніше не вживали, а називалися то Чжун Го (Середнє царство), то Чжун Хуа (Середина, що процвітає), то за прізвищем династій. Це позначення з деякими змінами перейшло в західноєвропейську географічну номенклатуру. Звідси походять німецька назва Хіна, французьке Шін, англійське Чайна. Основні періоди в історії Старо¬давнього Китаю мають традиційні назви за прізвищем династій і царств: Шан (Інь), Чжоу, Цінь, Хань.
Централізовна держава в Китаї за династій Цинь і Хань.
Держава Шан-Інь, проіснувавши з 1766 р. до 1122 р. до Р. X.,
міді Іала під владу племені чжау, правителі якого правили з 1122 р. до 247 р. /Іо Р. X. і називали себе втоми - царями. Першим з них був У-ван -''І І.Ір-вош". Він роздавав соратникам землі й титули: "гун" (герцог), "хоу" (к І шь), "бо"(граф), "цзи" (барон), "нань" (баронет). Під натиском сусідніх миемен і власної родової знаті Чжоузьке царство розпалося на уділи. І ІеІЇ період (770-403 рр. до Р. X.) мешканці Серединного царства стали м; пі тати "Порою Весни й осені". Правителі уділів воювали одинз одним І .І і! сусідами - іншоплемінниками, яких вважали дикими.
I Іа зміну "Весні й осені" прийшло лихоліття царств-ворогів,
нкс продовжувалося майже два століття - 403—221 рр. до Р. X.
І Ісреможцем у війні стало царство Цінь. Підкоривши всі шість
11.11 Іств супротивників, правитель Цінь, тринадцятилітній Чжен-ван,
проголосив себе "хуанді"(владикою, імператором) і став іменува-
І мої нладика Цінь Шіхуанді— перший імператор Цінь. На підвладних
и-млях він ліквідував владу удільних правителів. Уся країна була
І >< > Іділена на 36 областей, а ті, своєю чергою, на повіти.
I1 ісля смерті першого хуанді (210р. до Р. X.) розгорілися міжусобиці.
І Ігреможцем у боротьбі за владу став сільський староста Лю Бан.
V '07 р. до Р. X. він скинув з престолу останнього представника
шімастії Цінь і започаткував нову династію, що отримала назву
І її |ІмІої (Ранньої), чи Західної династії Хань (206 р. до Р. X. -25 р.).
V 25 р. до влади приходить Лю Сю, який перебрав титул царя 1. 11 н >ю Іав початок Східної, чи Пізньої, Ханьськоїдинастії(25-220 рр.). (' х іщ Іою вона називалася тому, що столиця була перенесена із заходу (м Чапань) на схід (ум. Лоян).
І Іостійні війни, міжусобиці землевласників і чиновників, селянські
I тстапня призвели до падіння СхідноїХаньської династії та розпаду
її І лйськоїдержави на три самостійних царства: Вей (зі столицею
м. Лоян), У (зі столицею в м. Цзянькан) та Шу (зі столицею м ' ІсІ Іду). Настав період Трьохцарствування, що тривав від 220 р.
I1 'КО р. та супроводжувався міжусобицями.
Утворення Вавилонської держави та її суспільно-політичний устрій.
Коли близько 2000 р. до н. е. Месопотамія була захопле-на кочівниками - амореями одним з їх опорних пунктів став Вавилон, що був великим поселенням уже в останні століття існування Шумеру. Вигідне географічне положення забезпе-чило звеличення Вавилону. Він стає столицею невеликого царства. Перші п’ять вавилонських царів значно розширили свої володіння. Шостий цар Вавилону Хаммурапі створює могутню централізовану державу, перемігши в 1763 р до н.е. царя Ларси Рим-Сіна І . Територія держави включала не тіль-ки Шумер, але й увесь район від Перської затоки до Сирії.
Царювання Хаммурапі було ознаменоване успішними війнами, будівництвом, встановленням для всієї країни єди-ного культу (бога Мардука), введенням спільного зводу законів.
Імперія Хаммурапі протрималась близько двох століть. У 1595 р. до н.е. багате місто було захоплене і пограбоване хеттами, а у 1518 р. до н.е. – захоплене гірським племенем каситів.
Панування каситів ознаменоване політичним і культур-ним занепадом Вавилону, який продовжувався до 7 ст. до н.е., коли виникла могутня Ново-Вавионська держава. Їй довелося вести вперту боротьбу проти Єгипту та Ассирії. У 605 р. до н.е. вавилонська армія під командуванням Навуходоносора ІІ (605 – 562 рр. до н.е.) вщент розбила об’єднані єгипетсько-ассирійські війська. Проте у 538 р. до н.е. Вавилонська дер-жава стала об’єктом нападу перських військ царя Кіра, і Ново-Вавилонське царство припинило своє існування. Вавилонія була ліквідована і приєднана до могутньої Перської держави.