- •"Історія держави і права зарубіжних країн"
- •Що є предметом курсу історії держави і права зарубіжних країн? Який він має взаємозв’язок з іншими суспільними дисциплінами?
- •Розкрийте теоретичні і прикладні функції курсу.
- •Охарактеризуйте відомі вам групи джерел з історії держави і права зарубіжних країн.
- •Деспотично-теократичний характер держави і права у Стародавньому Єгипті.
- •Відносини власності і сімейні відносини у Стародавньому Єгипті.
- •Судова влада і судочинство у Стародавньому Єгипті.
- •Ранні держави у Стародавній Індії.
- •Основні риси права Стародавньої Індії. Загальна характеристика законів Ману.
- •Суспільно-політичний устрій Стародавньої Індії за законами Ману.
- •Регулювання соціально-майнових відносин за законами Ману.
- •Класифікація злочинів та види покарань за законами Ману.
- •Судовий процес за законами Ману.
- •Особливості формування і розвитку ранніх держав у Стародавньому Китаї.
- •Централізовна держава в Китаї за династій Цинь і Хань.
- •Утворення Вавилонської держави та її суспільно-політичний устрій.
- •Врегулювання соціально-економічних відносин за законами Хаммурапі.
- •Державний устрій Афін у у – іу ст. До н.Е.
- •Джерела афінського права. Закони Драконта.
- •Судоустрій і поліцейські функції в Афінській державі.
- •Особливості державного устрою Спарти.
- •У чому полягає цінність історичного досвіду розвитку міст-держав у Стародавній Греції?
- •Царський період Римської держави. Реформи Сервія Туллія.
- •Державний устрій Римської республіки.
- •Державний устрій Римської імперії.
- •Джерела римського права.
- •Закони хіі таблиць – найдавніша пам’ятка римського права.
- •Формування основних галузей римського права.
- •Основні здобутки римських юристів іі-ііі століть н. Е.
- •Виникнення Франкської держави та її устрій.
- •Салічна та інші варварські правди та їх характеристика.
- •Суспільний і державний устрій Арабського халіфату.
- •Особливості становлення і розвитку мусульманського права (шаріат).
- •Джерела мусульманського права.
- •Англо-саксонська ранньофеодальна монархія (іх-хі ст).
- •Норманське завоювання 1066 р. І формування сеньйоріальної монархії в Англії.
- •Основні риси станово-представницької монархії в Англії (хііі – ху ст.). Велика Хартія Вольностей 1215 р.
- •Причини виникнення і особливості абсолютної монархії в Англії (кін. Ху – сер. Хуіі ст.).
- •Причини і основні етапи Англійської революції хуіі ст.
- •Повалення монархії та проголошення республіки в Англії.
- •«Хабеас корпус акт» 1679 р.
- •«Славна революція» 1688 р. Білль про права 1689 р.
- •Встановлення конституційної, дуалістичної монархії в Англії.
- •Еволюція дуалістичної конституційної монархії в парламентську монархію в Англії.
- •Джерела і система англійського права.
- •Особливості галузей права в Англії.
- •Судова система Великої Британії.
- •Інститут президентства у сша: процедура виборів і повноваження.
- •Федеративний устрій сша і його прояви.
- •Система судової влади в сша, її структура.
- •Система права сша і її особливості.
- •Еволюція форм монархії у Франції в епоху середньовіччя та нового часу.
- •Причини та основні етапи Великої Французької революції.
- •Декларація прав людини і громадянина 1789р. І Конституція 1791 р.
- •Якобінська диктатура. Конституція 1793 р.
- •Термідоріанський переворот. Конституція 1799р. Період консульства.
- •Утворення імперії Наполеона. Цивільний кодекс Наполеона 1804 р.
- •Формування правової системи Франції під впливом Великої Французької революції та її розвиток у хіх-хх ст.
- •Зміна форм правління у Франції в хіх столітті: від наполеонівської Імперії до Третьої республіки.
- •Третя республіка у Франції та її падіння.
- •Четверта республіка Франції. Характеристика державного устрою за Конституцією 1946 р.
- •Характеристика державного устрою Франції за Конституцією п’ятої Республіки 1958 р.
- •Судова система сучасної Франції.
- •Характеристика німецької державності періоду Священної Римської імперії німецької нації (ху ст. - поч. Хіх ст.).
- •«Статути миру», «Саксонське зерцало» та інші джерела середньовічного німецького права.
- •Розвиток місцевого самоврядування у середньовічній Німеччині. Любекське і Магдебурзьке право.
- •Перший досвід соціального законодавства в Німецькій імперії (кін. Хіх – поч. Хх ст.).
- •Крах кайзерівської Німецької Імперії і встановлення республіки. Веймарська конституція 1919 р.
- •Методи встановлення режиму тоталітарної нацистської диктатури в Німеччині.
- •Державний устрій фрн за Основним законом 1949 року.
- •Возз’єднання Німеччини у 1990 році. Характерні риси та особливості федеративного устрою фрн.
- •Судова система фрн.
- •Система права фрн.
- •Суспільно-політична модернізація Японії у другій половині хіх ст. Переворот Мейдзі 1868 р.
- •Державно-конституційний розвиток Японії: від Конституції 1889 р. До конституції 1947 р.
Основні риси права Стародавньої Індії. Загальна характеристика законів Ману.
Закони Ману передбачали сім законних способів набуття власності: купівлю, дарування, спадкування, знахідку, здобич, оплату за виконану роботу, позику під відсотки. Важливе значення при цьому мала система варн. Якщо перший, третій і четвертий способи поширювалися на всі варни, то п'ятий тільки на кшатріїв, шостий і сьомий тільки на вайшіїв, а другий був привілеєм лише брахманів. За формою виділяли власність: общинну, державну, приватну.
Зобов'язальне право. Староіндійському праву були відомі різні види договорів: купівлі-продажу, дарування, обміну, перевезення, оренди, зберігання тощо. Договір мав укладатися в присутності свідків. Недійсною вважалася угода, укладена з нетверезим, малолітнім, душевнохворим або із застосуванням насильства й обману. Особливості мало й укладання певного типу договору. Наприклад, при продажу землі переважне право купівлі належало родичам, сусідам, кредиторам і тільки після них можливість купити землю отримували всі охочі. Ціну землі визначали 40 сусідів. Якщо внаслідок "змагання" покупців було запропоновано більшу ціну, ніж встановлена сусідами, то лишок надходив до казни. При укладанні договору позики розмір стягуваних відсотків залежав від варни боржника. Кредиторові закон дозволяв у будь-який спосіб (хитрістю, насильством) змушувати боржника сплачувати борг. Якщо боржник не мав можливості своєчасно сплатити борг, наслідки також залежали від того, до якої з варн він належав (боржник рівної чи нижчої варни, ніж кредитор, повинен був відробити борг, вищої—мав право сплачу¬вати борг поступово). Засобами забезпечення договору були застава та поручительство третьої особи.
Шлюбно-сімейне право. Основна форма шлюбу — моногамія. Та з розвитком суспільства виникають відхилення від цієї основної форми, що проявлялися, приміром, у багатоженстві. Заможні прошарки суспільства могли мати декілька дружин, а правителі — навіть гареми. Старшинство дружин визначалося порядком тих варн, до яких вони належали. Шлюби, зазвичай, укладалися всередині варн. При укладанні шлюбу до уваги брали, передовсім, не думку тих, хто одружувався, а волю батьків. Наречений сплачував за дівчину гроші чи давав її батькам подарунок (бика та корову). Жінка повністю під¬порядковувалася чоловікові. У дитинстві вона повинна була підкорятися батькові, в молодості — чоловікові, після смерті останнього — синам. Розлучення могло здійснюватися тільки з ініціативи чоловіка. Згідно із Законами Ману, "якщо дружина не народить дітей, можна взяти іншу на восьмому році, якщо народжує дітей мертвими - на десятому, якщо народжує тільки дівчат — на одинадцятому, але якщо говорить грубо - негайно." Після смерті свого чоловіка вдова не повинна була навіть вимовляти ім'я іншого чоловіка. Вона могла вдруге вийти заміж лише за брата свого чоловіка.
Спадкове право. Спадкування здійснювалося тільки за законом. Спадкова частка дітей залежала від належності їхньої матері до певної варни. Так, якщо брахман мав дітей від жінок різних варн, то син брахманки отримував чотири частки, син кшатрійки - три частки тощо.
Злочини та покарання. Закони Ману під злочином розуміють протиправне діяння та розрізняють такі його види: державні злочини (змова, заколот, розкриття державної таємниці, перехід на бік ворога); злочини посадовців (лихварство й торгівля коштом царської скарбниці, крадіжка товару, що належав цареві та ін.); проти особи (вбивство,
_, м„и/, ЗЛОЧИНИ ПрОТИ Сі
-д^/жня зрада дружини, статеві зносини з близькими родичами).
Характерною рисою покарань була іх жорстокість, а основною їхньою метою - залякування. Представники вищих варн несли меншу відпо¬відальність за правопорушення, ніж нижчих. Застосовувалися такі види
покарань: смертна кара (спалювання, утеплення, поса лж-рч"»
розрізання ня на/-"
заподіяння тілесних ушкоджень, образа); злочини проти власності
(крадіжка, грабіж, знищення чужого майна); проти системи вари
(наприклад, шудра видавав себе за брахмана); злочини проти сім'ї
(подружня зрада дружини, статеві зносини з бїиш-к-и.-
Хап**—
„.„НІпа кара (спалювання, утеплення, посадження на палю,
розрізання на частини тощо); калічницькі (відрубування ноги, руки; відрізування носа, вуха); навернення в рабство; конфіскація майна; заслання; виключення з варни; грошовий штраф. Практикувалося тавру¬вання злочинців (на лоб убивці розпеченим залізом ставили тавро із зображенням тіла без голови, грабіжникові—із зображенням собаки).
