12) Шляхи передачі інфекції

Розрізняють такі шляхи передачі інфекції від людини.

1. Контактно-побутовий шлях, коли захворювання передається безпосередньо або через предмети, що оточують хворого.

2. Повітряно-крапельний шлях, коли інфекція передається через крапельки слини, що потрапляють у повітря при розмові, чханні, кашлі. Так можуть передаватися туберкульоз, грип, ко­клюш, дифтерія, кір тощо.

3. Передача інфекції через воду, в яку потрапляють мікроби з ви­діленнями хворих (холера, черевний тиф, дизентерія та ін.).

4. Через заражені харчові продукти.

5. Через укуси кровосисних членистоногих (наприклад, малярія).

6. Через грунт: наприклад, кишкові захворювання, правець. Механізми і шляхи передачі інфекції.

Фекально-оральний - механізм проникнення збудника з кишечника хворого (через брудну грунт, немиті руки, воду і продукти харчування) через рот в організм іншої людини. Другим поширеним механізмом передачі інфекції є парентеральний

Парентеральний - механізм передачі інфекції, коли вона впроваджується в організм, минаючи шлунково-кишковий тракт, тобто через кров (у тому числі при багаторазовому використанні шприца).

Аерогенний - передача збудника може здійснюватися шляхом вдихання збудника.

Контактний - передача збудника здійснюється при попаданні збудника на шкіру або слізітой (як правило з мікротравмами).

13)Техніка безпеки та охорона праці при роботі з інфікованим матеріалом

Необхідно вживати універсальних запобіжних заходів під час контак

ту на робочому місці з кров’ю та іншими біологічними рідинами, зокре

ма, зі спермою, вагінальними виділеннями, будь-якою рідиною з види

мою домішкою крові, культурами або середовищами, що містять ВІЛ,

у разі контакту з якими були зареєстровані випадки інфікування ВІЛ,а

також синовіальною, цереброспінальною, плевральною, перитонеаль

ною, перикардіальною, амніотичною рідинами, для яких ступінь не

безпеки щодо передачі ВІЛ-інфекції поки що не встановлено.

Універсальні запобіжні заходи не стосуються калових мас, виді

лень з носа, мокротиння, поту, слізної рідини, сечі, блювоти, слини (за

винятком стоматологічних маніпуляцій, під час яких до слини часто до

мішується кров).

Усі медичні заклади і всі особи, що піддаються ризику інфікування

на робочому місці, повинні дотримуватися цих правил.

Щоб запобігти інфікуванню збудниками інфекцій, слід:

*уникати випадкових травм інфікованими голками або іншими

гострими інструментами;

*не припускати контакту слизової оболонки ротової порожнини, очей

чи носа, ушкоджених ділянок шкіри (порізи, подряпини, дерматит,

вугрі) з інфікованою кров’ю та іншими біологічними рідинами;

*не торкатися забрудненої інфікованим матеріалом поверхні, ді

лянки ушкодженої шкіри чи слизових оболонок очей, носа або

рота. Під час виконання професійних обов’язків необхідно дотри

муватися техніки безпеки, зокрема використовувати на робочому

місці різні засоби захисту та захисні пристосування;

*використовувати пристосування, за допомогою яких можна ізолю

вати предмети, що є джерелом інфекцій, які передаються з кров’ю

(наприклад, міцні герметичні контейнери для гострих інструментів,

які розташовують поруч з місцем їх використання і вчасно заміню

ють, щоб запобігти їх переповненню), чи виключити зіткнення з ними

під час маніпуляцій (наприклад, використовувати безпечні голки

і безголкові системи для внутрішньовенних інфузій);

*удосконалювати правила техніки безпеки для медичних працівни

ків (наприклад, заборонити надягати ковпачки на використані гол

ки, згинати чи ламати їх тощо);

*застосовувати індивідуальні засоби захисту, в тому числі рукавич

ки, непромокальні халати, засоби захисту обличчя й очей (захисні

екрани, окуляри).

За допомогою технічних засобів захисту (наприклад, контейнерів

для утилізації гострих інструментів) ізолюють предмети, що становлять

небезпеку як джерела інфекції, чи виключають зіткнення з інфіковани

ми інструментами в процесі лікувально-діагностичних маніпуляцій.

Вони належать до першої лінії захисту від інфікування на робочому міс

ці. Дотримання правил техніки безпеки під час виконання професійних

обов’язків також знижує ризик інфікування.

Роботодавець повинен забезпечити своїх працівників засобами за

хисту й інформувати їх про правила техніки безпеки, але відповідаль

ність за використання захисних засобів і дотримання правил техніки

безпеки цілком лежить на працівниках.

Якщо захисний одяг просякнутий кров’ю або іншими потенційно небез

печними біологічними рідинами, його варто якнайшвидше зняти. Про

мити ділянки шкіри, на яких відбувся контакт з кров’ю під захисним одя

гом, водою з милом.

Перед тим як залишити робоче місце, потрібно зняти всі індиві

дуальні засоби захисту та покласти їх у виділену для цього тару. За

очищення, прання, ремонт, заміну й утилізацію використаних індивіду

альних засобів захисту несе відповідальність роботодавець.

Безпеку медичних працівників під час виконання ними професійних

обов’язків контролює режимна комісія лікувально-профілактичного за

кладу. Робочі місця лікувально-профілактичних закладів забезпечують

ся аптечками для проведення термінової профілактики в разі аварійних

ситуацій, необхідним набором медичного інструментарію для однора

зового використання, дезінфекційними засобами для проведення знезараження.