Завдання 3 «Оцінка конкурентоспроможності товару»

Оцінити конкурентоспроможність товару, самостійно обраного студентом.

Вихідні дані до задачі відобразити в таблиці.

Таблиця 2

Приклад оформлення вихідних даних

Продукція	Технічні показники				Економічні показники
	Коеф. теплопровід-ності,	Коеф. термоусво-єння, Т	Відношення вологи до маси,	Коеф. паропроник-ності, µ	Ціна, грн./м3
Бетон	0,47	7,09	15	0,11	150
Будівельні мати	0,07	0,82	5	0,3	169

Методика розв’язання:

І етап – оцінювання конкурентного середовища, вибір основного конкурента.

ІІ етап – оцінювання конкурентоспроможності досліджуваного товару:

• вибір технічних і економічних параметрів товару, що досліджується і товару конкурента;

• розрахунок конкурентоспроможності досліджуваного товару.

Конкурентоспроможність товару визначається за формулою:

, (3.1)

де І_т.п.- інтегральний показник за технічними параметрами;

І_е.п. - інтегральний показник за економічними параметрами.

Інтегральний показник за технічними параметрами визначається за формулою:

, (3.2)

де а_і – коефіцієнт вагомості і-го технічного параметра;

Р_і, Р_о – абсолютне значення і-го технічного параметра продукції, що досліджується, і продукції конкурента відповідно;

n – кількість технічних параметрів.

Коефіцієнт вагомості і-го технічного параметра визначається за формулою:

, (3.3)

де R_i – рівень значимості і-го технічного параметра.

Рівень значимості і-го технічного параметра визначається за наступною формулою:

, (3.4)

де N_і – номер місця і-го технічного параметра в сукупності цих параметрів (визначається студентом як споживачем самостійно).

Інтегральний показник за економічними параметрами визначається за формулою:

, (3.5)

де Ц_і – ціна досліджуваного товару, грн.;

Ц_о – ціна товару конкурента.

Товар вважається конкурентоспроможним, якщо К>1.

ІІІ етап – моделювання конкурентоспроможності товару (за умови, якщо К<1). Необхідно дати рекомендації щодо поліпшення технічних і економічних параметрів досліджуваного товару.

Список рекомендованої літератури

1. Закон України «Про підтвердження відповідності» від 17 травня 2001 року № 2406-III // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2001. – № 32. – С. 169 http://www.dstu.gov.ua/zakon/vidp.html.

2. Закон України «Про стандартизацію» від 17.05.2001 р. № 2408-ІІІ // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 31. – С. 145.

3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану першочергових заходів щодо впровадження систем управління якістю на підприємствах на 2001-2002 роки» від 26 вересня 2001 р. № 462-р. http://www.dstu.gov.ua/quality/plan_qualy.html.

4. Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення. Декрет Кабінету Міністрів України від 8.04.1993 р. № 30-93 // Урядовий кур’єр. – № 56(166) від 20 квітня 1993 р.

5. Про забезпечення єдності вимірювань. Декрет Кабінету Міністрів України // Голос України. – № 85(585). – 1995. – 11 травня.

6. Про стандартизацію і сертифікацію. Декрет Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 р. № 46-93 // Голос України. – № 99(599). – 1993. – 29 травня.

7. Указ Президента України «Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції» від 23 лютого 2001 року № 113 // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 42. – С. 10 http://www.udc.com.ua/dc/udc?p=103.

8. Концепція державної політики у сфері управління якістю продукції (товарів, робіт, послуг) // Проект. http://www.dstu.gov.ua/ quality/ zak-pol2.html.

9. Перелік продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні. – К.: Держстандарт України, 1998.

10. Національний стандарт України ДСТУ ISO 9000:2009. – К.: Держстандарт України, 2009.

11. Стандарт ДСТУ ISO 9000-2001 «Системи управління якістю. Вимоги». – К.: Держстандарт України, 2001.

12. Стандарт ДСТУ ISO 9000-2001 «Системи управління якістю. Основні положення та словник». – К.: Держстандарт України, 2001.

13. Стандарт ДСТУ ISO 9004-2000 «Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності». – К.: Держстандарт України, 2001.

14. Альперин Л. Откройте новый мир качества // Стандарты и качество. –2000. – № 10. – С. 52-59.

15. Бичківський Р. Управління якістю: Навч. посібник. – Л.: ДУ «Львівська політехніка», 2000. – 329 с.

16. Гибсон Дж.Л., Иванцевич Д.М., Донелли Д.Х. Организация: поведение, структура, процессы. Пер. с англ. – 8-е изд. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 662 с.

17. Глудкин О.П. Всеобщее управление качеством. – М.: Горячая линия – Телеком, 2001. – 600 с.

18. Кабан П. У ХХІ сторіччя – з високою якістю української продукції // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2010. – № 4. – С. 3-6.

19. Калита Т.П. Рекомендації до впровадження систем якості згідно стандарту ISO 9000:2001. – К.: МЦ «ПРИРОСТ», 2000. – 37 с.

20. Когут М.С. та ін. Основи взаємозамінності, стандартизації, сертифікації, акредитації та технічні вимірювання. Підручник / М.С. Когут, Н.М. Лебідь, О.В.Білоус, І.Є. Кравець. – Львів: Світ, 2010. – 528 с.

21. Козак Н. Бенчмаркинг як інструмент підвищення конкуренто- спроможності компанії // Управление компанией. – 2000. – № 1-2.

22. Конти Т. Самооцінка в організаціях // Стандартизація, сертифікація і якість. – 2002. – № 1. – С. 51-56.

23. Крейт Роберт Дж.. Документирование системы качества // Стан­дарты и качество. – 2001. – № 3. – С. 75-78.

24. Кремнев Г.Р. Управление производительностью и качеством: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 5. – М.: Инфра-М, 2009. – 312 с.

25. Мазур И. И., Шапиро В. Д. и др. Реструктузация предприятий и компаний. Справочное пособие. – М.: Высш. школа, 2000. – 587 с.

26. Молодов М. Место социальных факторов в концепции TQM // Стандарты и качество. – 2011. – № 5. – С. 65-67.

27. Огвоздин В.Ю. Управление качеством. Основы теории и практики: Учебн. пособие. – М.: Дело и сервис, 2002. – 160 с.

28. Окрепилов В.В. Управление качеством: Учебник для вузов. – 2-е изд., доп. и перераб. – М.: ОАО «Изд-во «Экономика»,2008. – 639 с.

29. Основы функционально-стоимостного анализа / Под ред. М.Г. Карпунина, Б.И. Майданчика. – К.: Энергия, 1999. – 175 с.

30. Пільщиков В., Сафронов Я. Методика розрахунку витрат на якість // Стандартизація, сертифікація, якість. – 1999. – № 2. – С. 64-66.

31. Розенталь О., Сурсяков В. TQM и проблема устойчивого развития // Стандарты и качество. – 2002. – № 8. – С. 79-82.

32. Ситніченко В. Тенденції якості у новому тисячолітті // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2011. – № 3. – С. 42-51.

33. Стандартизация и управление качеством продукции: Учебник для вузов / В.А. Швандар и др. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2009. – 487 с.

34. Управление качеством: Учебник для вузов / С. Д. Ильенкова и др. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2008. – 199 с.

35. Федорченко Б. Менеджмент якості – це точно і зрозуміло // Стандартизація, сертифікація, якість. – № 1. – 2000. – С. 27-30.

36. Фомичев С.К. Основы управления качеством: Учебн. пособие. – К.: МАУП, 2000. – 196 с.

37. Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. Підручник. – 2-е вид. – К.: Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 2001. – 174 с.

38. Швец В.Е. Основные направления совершенствования и структуры системы менеджмента качества на базе новых версий ISO серии 9000:2000. – Материалы Международного проекта «Созвездие качества 2000». — К.: Украинская ассоциация качества, 2009. – 220 с. – С. 62-71.