4 Охорона праці

4.1 Значення охорони праці для забезпечення безпечних умов праці

Створення безпечних, нешкідливих і сприятливих виробничих умов праці  одне з найважливіших завдань сучасного виробництва і має не тільки інженерне, але і соціальне значення.

На сучасному етапі охорона праці (ОП) являє собою систему правових, соціально-економічних, лікувально-профілактичних засобів та заходів спрямованих на забезпечення здоров’я і працездатності людини в процесі праці.

Основним принципом політики в галузі ОП є визнання пріоритету життя і здоров’я працівників.

Виходячи з цього сформовані основні завдання в галузі ОП:

• розробка і впровадження високовиробничих технологій;

• підвищення рівня безпеки діючого виробничого устаткування і технологічних процесів за рахунок ліквідації небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

• удосконалення оснащеності підприємств сучасними технічними засобами безпеки і виробничої санітарії;

• впровадження стандартів (ССБП);

• здійснення навчання населення і підвищення кваліфікації працівників з ОП;

• зміцнення технологічної і виробничої дисциплін;

• охорона навколишнього середовища.

У дипломному проекті запропоновано удосконалення системи контролю параметрів штангово-глибинних насосних установок(ШГНУ). ШГНУ використовують для видобування сирої нафти. Вона розміщена безпосередньо на гирлі свердловини і являє собою пожежонебезпечний об’єкт.

4.2 Аналіз потенційних небезпек виробничого середовища

При добуванні нафти з використанням ШГНУ робочі і інженерно-технічний персонал, який зайнятий на цих роботах, може піддаватися небезпеці ураження різноманітними факторами, що призводить при недотриманні правил техніки безпеки до виробничих травм, опіків від нафти при її попаданні на оголені ділянки шкіри та опіків від займання нафти, ураження електричним струмом і ін.

Обладнання і промислові установки на об’єктах нафтової промисловості постійно знаходяться під високим надлишковим тиском. У випадку корозії товщина стінок зменшується, що може привести до розривів, які зв’язані з руйнуваннями, людськими жертвами, до вибухів попутніх газоповітряних сумішей і пожеж.

Небезпеку для здоров’я людини на ШГНУ складають фізичні і хімічні властивості нафти і попутнього природного газу, а також небезпека враження струму.

Зведемо потенційно небезпечні виробничі фактори та речовини у таблиці 4.1 та 4.2.

Таблиця 4.1 – Потенційно небезпечні виробничі фактори при роботі на замірному вузлі.

Джерело небезпек	Характеристика потенційно-небезпечних виробничих факторів та їх допустимі значення
1. Електрообладнання системи вимірювання параметрів ШГНУ, а також її живлення	U=380В, I=10А, f=50Гц – можливість ураження електричним струмом
2. Нафтопроводи	Опіки і подразнення при попаданні нафти на відкриті ділянки шкіри. Вибух парів нафти при створенні особливих умов і досягненні % об’ємної концентрації: пропан – 2,31 %, бутан – 1,8 %. Допустиме значення тиску в трубопроводах резервуару 10 МПа - можливість прориву трубопроводу.
3. ЕОМ	Рентгенівське випромінювання - ГДД: 100мкр/год., ультрафіолетове випромінювання – до 0,01 Вт/м2, електростатичне поле - 20-60 кВ/м2 , яскравість – від 35 кд/м2 до 60 кд/м2 . Загальна втома, головний біль.

У осіб переважно розумової праці, роботи яких супроводжуються нервово-психічним напруженням, частіше реєструється патологія у якої є істотне порушення нервово-ендокринної регуляції: це захворювання нервової системи, органів травлення, органів чуття. Особливості характеру і режиму праці, значна розумова напруга і інші навантаження приводять до зміни в робітників функціонального стану центральної нервової системи, нервово-м’язового апарату рук. Праця робітників не повинна перевищувати оптимальних, а напруженість допустимих розмірів. Небезпека ураження електричним струмом на відміну від інших небезпек збільшується тим, що людина не може без допомоги спеціального обладнання визначити напругу дистанційно. Дія електричного струму на організм людини полягає в тому, що проходячи через живі клітини людини, електричний струм викликає термічну, електролітичну, біологічну дію. Це приводить до різних порушень в організмі, викликаючи як місцеве ураженя тканин і органів, так і загальне ураження організму.

Серед видів уражень електричним струмом слід виділити два основних: електричний удар і місцеві електричні травми. До місцевих електричних травм відносять: опіки, електричні знаки, електрометалізації шкіри, механічні пошкодження.

Електричні опіки можливі при проходженні через тіло людини значних струмів (більше 1А). В тканинах, через які проходить струм, виділяється деяка кількість теплоти, пропорційна прикладеній напрузі й струму. Такі опіки проникаю глибоко всередину тіла людини й вимагають тривалого лікування, а іноді приводять до часткової або повної інвалідності.

Електричний удар спостерігається внаслідок дії малих струмів – звичайно до декількох сотень міліампер й відповідно при невеликих напругах, до 1000 В. Струм діє на нервову систему й на м’язи, при цьому його дія може викликати параліч серця та дихальних шляхів і ураження органів. Параліч дихальних м’язів, а також м’язів серця може привести до смертельних наслідків, якщо потерпілому не надати своєчасну медичну допомогу. Невеликий струм викликає лише неприємне відчуття. Якщо струм має значення, достатнє, щоб паралізувати м’язи рук, людина не здатна самостійно звільнитися від струму, таким чином, дія струму буде тривалішою.

Щоб уникнути враження струмом необхідно ізолювати провідники приладів. Також необхідною є ізоляція обладнання, що працює під напругою, заземлення корпусів усіх приладів і металевих частин устаткування. Ефективним заземленням є заземлення трубчастого типу із товщиною стінки 3,5 мм. Довжина трубки звичайно складає 250 см, діаметр 5 см. Заземлювачі розташовуються по чотирикутному контуру із глибиною закладення біля 80 см, при чому опір заземлювача не повинний перевищувати 4 Ом.

Отруєння шкідливими випарами при вдиханні відбувається внаслідок негерметичності з’єднань допоміжних трубопроводів, запірних кранів та вентелів.

Таблиця 4.2 – Характеристика шкідливих речовин

Назва речовини	ГДК речовини у робочій зоні (мг/м3)	ГДК речовини в атмосфері (мг/м3)	Перша допомога при отруєнні
Природний газ	300	5	Випари газів викликають спазми, яким запобігають : свіже повітря, гарячий чай або кава, 20-30 крапель валер’янки.
Нафта	100	3