Третя класифікація інформації:

1. Несоціальна (у механічних, електронних системах, у компютерних системах );

2. Соціальна :

• Незнакова (емоційна, естетична, вольова);

• Знакова (невербальна, вербальна, наукова, управлінська).

Класифікація інформації для економічного аналізу.

Класифікаційна ознака	Вид інформації
1	2
Функціональне призначення	Планова, нормативно-правова, облікова, звітна, адміністративна, масова, інформація про діяльність державних органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування, інформація про особу, інформація довідково-енциклопедичного характеру,соціологічна
Змінність	Постійна (умовно-постійна), змінна
Причетність до об'єкта управління	Внутрішня, зовнішня, вхідна, вихідна
Предмет дослідження	Основна, допоміжна
Періодичність надходження	Регулярна, епізодична
Ступінь обробки	Первинна, проміжна, результативна
Об'єкт вивчення	Загальна, часткова
Стадія використання	Кінцева, проміжна
Спосіб зображення	Текстова, цифрова, алфавітна, алфавітно-цифрова, графічна, таблична, мультимедіа
Форма подання	Письмова, усна
Носії інформації	Немашинна (поза машинна), машина
Якісні характеристики та спосіб документування носіїв інформації	Паперові, фотографічні, магнітні, оптичні та ін.
Важливість	Суттєва, несуттєва
Насиченість	Недостатня, достатня, надлишкова
Корисність	Корисна, некорисна
Причетність до процесу обробки	Інформація, яка обробляється, інформація, яка не обробляється
Обсяг відомостей, необхідних для управління економікою підприємств та об'єднань	Комплексна, тематична
Режим доступу	Відкрита, інформація з обмеженим доступом

7. Значення терміну в різних галузях знання.

Психологія масової комунікації — нова метанаука, яка досліджує за допомогою психологічного інструментарію масові комунікаційні процеси, в яких суб'єктами виступають комунікатори (ведучі, автори програм і т. д.) і рецепієнти (масовий отримувач інформації мовного або текстового повідомлення).

Загальне поняття інформації подано у філософії, де під нею розуміють відображення реального світу.

Як філософську категорію її розглядають як один з атрибутів матерії, що відбиває її структуру. Погляд на інформацію з точки зору її споживачів окреслює таке поняття:

• Інформація — це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні;

• Іншими словами, інформація — це нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.

У залежності від галузі використання термін «інформація» одержав безліч визначень, зокрема:

• це відображення заміни дискретного значення енергетичного процесу в контурі керування пристрою керування іншим дискретним значенням, зокрема — тим самим (В. П. Камша^{[джерело не вказано 524 дня]}).

• розпізнаний кібернетичною системою сигнал або комплекс сигналів (образ), який зменшує кількість варіантів вибору нею чергової дії (команди)^{[джерело не вказано 524 дня]};

• відомості або повідомлення про щось (побутове)^{[джерело не вказано 524 дня]};

• роз'яснення, виклад^{[джерело не вказано 524 дня]};

• оригінальність, новизна^{[джерело не вказано 524 дня]};

• комунікація та зв'язок, в процесі якого усувається невизначеність (інформаційна ентропія) (теорія зв'язку, американський вчений Клод Шеннон);

• міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міра змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі (український радянський вчений Віктор Михайлович Глушков);

• позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів (американський вчений Норберт Вінер);

• заперечення ентропії, міра хаосу в системі (термодинаміка, французький вчений Леон Бріллюен);

• передача різноманітності (англійській філософ Вільям Росс Ешбі);

• міра складності структур (французький вчений Абраам Моль);

• ймовірність вибору (радянські вчені Аківа та Ісаак Яглом);

• відображена різноманітність (радянський вчений Аркадій Дмитрович Урсул);

• властивості матеріальних об'єктів породжувати та зберігати певний стан, який в різних матеріально-енергетичних формах може передаватись між об'єктами;

• фундаментальний генералізаційно-єдиний безпочатково-нескінченний законопроцес автоосциляційного, резонансно-сотового, частотно-квантового та хвильового відношення, взаємодії, взаємоперетворення та взаємозбереження (у просторі та часі) енергії, руху, маси та антимаси на основі матеріалізації та дематеріалізації в мікро- та макроструктурахВсесвіту (інформаціологія, російський вчений Іван Йосипович Юзвішин)^{[джерело не вказано 524 дня]};

• результат інтелектуальної (аналітико-синтетичної чи еврістичної) діяльності певної людини щодо подання відомостей, повідомлень, сигналів, кодів, образів тощо (Цимбалюк Віталій Степанович)^{[джерело не вказано 524 дня]}

• універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки (ЮНЕСКО)^{[джерело не вказано 524 дня]};

• документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України «Про інформацію»).^[1]

Існують також й інші, переважно несумісні між собою визначення поняття «інформація». Але практично всі чисельні погляди на сутність інформації групуються навколо двох концепцій — атрибутивної та функціональної.