Розуміння медіа.

Необхідність розуміння медіа обумовлена їх значною роллю в сучасному світі, світі інтенсивних інформаційних відносин, які не можливі в таких величезних масштабах без використання медіа.

Вперше над необхідністю вивчення і розуміння медіа задумався канадський вчений М.Маклуен (Розуміння медіа: Зовнішні розширення людини (1964)). Результатом його робіт щодо вивчення медіа стала книга «Закони медіа», яка вийшла вже після його смерті. Характерно те, що медіа розглядаютья не лише як засоби та канали передачі інформації, а в ширшому значенні — як посередник (медіа/медіум) між людиною-суб'єктом і певним об'єктом сприйняття або іншої діяльності. Тобто, медіа — певне розширення властивостей людини: одяг — розширення шкіри, телебачення — розширення зору, динаміки — розширення слуху. Медіа розширює властивості людини, при цьому виникає проблема правильного і ефективного їх використання. Варіант вирішення питань, які виникають при використанні медіа сформульовано в концепції медіа-тетради Маклуена.

Види медіа. Медіа в рекламі.

Медіа в рекламі, це узагальнювальне поняття засобів комунікації із споживачем, для передачі йому рекламного повідомлення.

Засоби комунікації можна розділити на мас-медіа і директ-медіа (прямі медіа). Мас-медіа — це так звані засоби масової інформації, по засобах яких рекламне повідомлення доставляється, як правило, великій кількості потенційних споживачів. До цього виду медіа відноситься: телебачення, радіо, преса, носії зовнішньої реклами та інші.

Іншим видом медіа можна назвати директ-медіа, головною відмінністю якого від мас-медіа є його властивість прямої комунікації із споживачем. До директ-медіа відносяться такі засоби доставки рекламного повідомлення як: пошта, телефон, факс та інші.

Мас-медіа.

Мас-медіа — засоби одночасної передачі інформації групі людей, тобто засоби масової інформації.

Директ-медіа.

Директ-медіа — засоби прямої комунікації із споживачем.

Мультимедіа.

Мультимедіа — комбінування різних форм представлення інформації на одному носієві.

5. Що таке інформація?

Інформа́ція — абстрактне поняття, що має різні значення залежно від контексту. Походить від латинського слова «informatio», яке має декілька значень:

• Роз'яснення; Виклад фактів, подій; Витлумачення;

• Представлення, поняття;

• Ознайомлення, просвіта.

Визначення.

Загальне поняття інформації подано у філософії, де під нею розуміють відображення реального світу.

Як філософську категорію її розглядають як один з атрибутів матерії, що відбиває її структуру. Погляд на інформацію з точки зору її споживачів окреслює таке поняття:

• Інформація — це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні;

• Іншими словами, інформація — це нові знання, які отримує споживач (суб'єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.

У залежності від галузі використання термін «інформація» одержав безліч визначень, зокрема:

• це відображення заміни дискретного значення енергетичного процесу в контурі керування пристрою керування іншим дискретним значенням, зокрема — тим самим (В. П. Камша^{[джерело не вказано 524 дня]}).

• розпізнаний кібернетичною системою сигнал або комплекс сигналів (образ), який зменшує кількість варіантів вибору нею чергової дії (команди)^{[джерело не вказано 524 дня]};

• відомості або повідомлення про щось (побутове)^{[джерело не вказано 524 дня]};

• роз'яснення, виклад^{[джерело не вказано 524 дня]};

• оригінальність, новизна^{[джерело не вказано 524 дня]};

• комунікація та зв'язок, в процесі якого усувається невизначеність (інформаційна ентропія) (теорія зв'язку, американський вчений Клод Шеннон);

• міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міра змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі (український радянський вчений Віктор Михайлович Глушков);

• позначення змісту, отриманого з зовнішнього світу в процесі нашого пристосування до нього і пристосування до нього наших почуттів (американський вчений Норберт Вінер);

• заперечення ентропії, міра хаосу в системі (термодинаміка, французький вчений Леон Бріллюен);

• передача різноманітності (англійській філософ Вільям Росс Ешбі);

• міра складності структур (французький вчений Абраам Моль);

• ймовірність вибору (радянські вчені Аківа та Ісаак Яглом);

• відображена різноманітність (радянський вчений Аркадій Дмитрович Урсул);

• властивості матеріальних об'єктів породжувати та зберігати певний стан, який в різних матеріально-енергетичних формах може передаватись між об'єктами;

• фундаментальний генералізаційно-єдиний безпочатково-нескінченний законопроцес автоосциляційного, резонансно-сотового, частотно-квантового та хвильового відношення, взаємодії, взаємоперетворення та взаємозбереження (у просторі та часі) енергії, руху, маси та антимаси на основі матеріалізації та дематеріалізації в мікро- та макроструктурахВсесвіту (інформаціологія, російський вчений Іван Йосипович Юзвішин)^{[джерело не вказано 524 дня]};

• результат інтелектуальної (аналітико-синтетичної чи еврістичної) діяльності певної людини щодо подання відомостей, повідомлень, сигналів, кодів, образів тощо (Цимбалюк Віталій Степанович)^{[джерело не вказано 524 дня]}

• універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки (ЮНЕСКО)^{[джерело не вказано 524 дня]};

• документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України «Про інформацію»).^[1]

Існують також й інші, переважно несумісні між собою визначення поняття «інформація». Але практично всі чисельні погляди на сутність інформації групуються навколо двох концепцій — атрибутивної та функціональної.