Тестові завдання

Тема 1. Загальне поняття про бібліографію та бібліографознавство

Тест 1. Дайте визначення бібліографознавства.

1. бібліографознавство — це науково-дослідна діяльність, яка досліджує методи процесу, результати, умови ефективності бібліогра­фічної діяльності.

2. бібліографознавство — це наука, основою якої є аналіз книговидавничої діяльності.

3. бібліографознавство — це науково-дослідна діяльність яка вивчає проблеми формування документного потоку.

4. бібліографознавство — це науково-дослідна діяльність, яка досліджує основні процеси створення, обробки, зберігання та передачі бібліографічної інформації.

Тест 2. Дайте визначення книги як документа.

1. книга — це документ, створений суспільними зусиллями ав­тора та видавництва чи іншої організації, яка забезпечує його тиражу­вання та надходження у систему книгорозповсюдження (книжкову торгівлю та бібліотеки);

2. книга — це матеріальний об'єкт, на якому закріплена інфор­мація, призначена для передачі; для широкого кола осіб;

3. книга — це документ, рукописний, аудіальний, аудіовізуальний чи машиночитний документ, призначений для запису та передачі інформації;

4. книга — це друкований документ, на якому зберігається відповідна інформація.

Тест 3. Назвіть початкові форми існування бібліографічної інформації.

1. бібліотечні каталоги;

2. бібліотечні картотеки;

3. фонд виконаних довідок;

4. бібліографічний посібник.

Тест 4. У якому вигляді на початковій стадії розвитку бібліографічних знань подавалась бібліографічна інформація?

1. списків;

2. оглядів;

3. текстів;

4. переліку видань.

Тест 5. Представників яких верств давньоруського суспільства можна назвати першими бібліографами?

1. ченців;

2. князів;

3. смердів;

4. купців.

Тема 2. Історія розвитку бібліографічних знань

Тест 6. Де і коли з'явилися перші бібліотеки?

1. II тис. до н. є. в Шумерії;

2. III тис. до н. е. в Китаї;

3. 2,5 тис. років до н. е. в Індії;

4. 1,2 тис. років до н. е. в Єгипті.

Тест 7. Хто був автором найбільш відомої бібліографічної праці давнини "Таблиць " ("Пінакес")?

1. Каллімах;

2. Арістотель;

3. Демокріт;

4. Діоген Лаертський.

Тест 8. Хто є автором списку "Богословица от словес " вміщеному в Ізборнику Святослава 1073 року?

1. Григорій Богослов;

2. Іоанн Златоуст;

3. Ярослав Мудрий;

4. Василь Великий.

Тест 9. Коли було видано першу друковану книгу в Україні -"Апостол" Івана Федорова?

1. 1574;

2. 1576;

3. 1564;

4. 1596.

Тест 10. Де було видано першу українську друковану книгу?

1. у Львові;

2. у Києві;

3. у Чернігові;

4. у Харкові.

Тема 3. Бібліографія як галузь діяльності

Тест 11. Дайте визначення теорії бібліографії.

1. теорія бібліографії — такий розділ бібліографознавства, що досліджує систему понять і уявлень про бібліографію, яка створюється в процесі пізнавальної діяльності людини;

2. теорія бібліографії — такий розділ бібліографознавства, який вивчає історію уявлень про бібліографічні знання;

3. теорія бібліографії — такий розділ бібліографознавства, що досліджує методику організації бібліографічної роботи;

4. теорія бібліографії — такий розділ бібліографознавства, що досліджує організацію бібліографічної справи.

Тест 12. Назвіть складові частини бібліографознавства.

1. а) Теорія, історія, методика, організація бібліографії;

2. Теорія, історія, філософія бібліографічних знань;

1. Історія, методика, організація та проектування бібліографіч­ної роботи;

3. Теорія, методика, організація та переробка бібліографічної

інформації.

Тест 13. Назвіть основні елементи соціального комунікаційно-інформаційного процесу.

1. комунікант і реципієнт;

2. комунікант і резидент;

3. нерезидент і резидент;

4. бібліограф і споживач.

Тест 14. В якому випадку інформаційно-комунікацію можна вважати такою, що відбулась?

1. коли споживач отримав інформацію від комуніканта;

2. коли комунікант передав інформацію;

3. коли інформація залишена для зберігання;

4. коли інформація належним чином оброблена.

Тест 15. Які існують основні види соціальної комунікації?

1. документальна та не документальна;

2. друкована та рукописна;

3. рукописна та машинописна;

4. аудіальна та аудіовізуальна.

Словник термінів

1. Документ — 1) [найбільш узагальнене визначення] єдність ін­формації та речовинного носія, яка використовується в соціальному комунікаційно-інформаційному процесі, як канал передачі інформації (канал комунікації). Це визначення стосується не тільки рукописних, друкованих або інших форм запису інформації, а й тривимірних об'єктів або реалій. У системі "документ — споживач" документ виконує функцію джерела інформації, яка передається споживачеві через кана­ли сприйняття документа людиною (зором, слухом, дотиком). Деякі документи створюються з метою передачі інформації у машиночитній формі безпосередньо для використання електронно-обчислювальною машиною (наприклад, програма на машинному носії);

2) [Найбільш роз­повсюджене значення] — матеріальний носій, що містить записану інформацію, яка призначена для передачі в соціальному комунікаційно-інформаційному процесі; записана інформація, що може розглядатися як одиниця під час здійснення інформаційної діяльності. Це визначення стосується будь-яких форм запису інформації: рукописних або друко­ваних матеріалів на папері чи у вигляді мікроформ, а також матеріалів не друкованого походження (машиночитних записів, фільмів, звукових записів);

3) Передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання та поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носії.

2. Опублікований документ — документ, доведений до відома широкого, наперед не обмеженого, кола осіб шляхом видання, депону­вання, публічного оголошення, демонстрування тощо.

3. Видання — окремий документ, опублікований тиражуванням в багатьох примірниках, що призначаються для широкого (масового, не обмеженого наперед) розповсюдження; документ, що містить записану інформацію.

4. Неопублікований документ — документ, який не поданий для широкого використання.

5. Депонований документ — документ, поданий для широкого використання шляхом депонування.

6. Неопублікований документ — документ, який не поданий для широкого (публічного) використання.

7. Депонований документ — документ, поданий для широкого використання шляхом депонування.

8. Депонування документа; депонування — форма опубліку­вання документа, що полягає в його зберіганні в спеціально визначено­му Центрі, з обов'язковим інформуванням.

9. Книга — (найбільш широке значення) документ, який містить записану інформацію, опублікований у формі видання або через депо­ нування і поданий до суспільного використання через книжкову торгів­ лю та (або) книгозбірні (бібліотеки, фонотеки відеотеки і т. п.).

10. Первинний документ — документ, який створюється автором (відправником інформації) та відображає факти, події, явища реальної дійсності чи думки автора. Первинним вважається документ, який над­ходить у деяку інформаційну систему на її вході, на відміну від вторин­ного документа, що створюється системою на виході та потрапляє до споживача інформації. У бібліографознавстві первинним вважається будь-який документ, що не ставить за мету відображення інших документів, на відміну від бібліографічної продукції.

11. Вторинний документ — документ, що є результатом аналіти-ко-синтетичної переробки інформаційною системою одного чи кількох первинних документів з метою пристосування інформації до інформа­ційних потреб споживача. Як правило, вторинний документ подає інформацію, що містилася в первинному документі, у більш скорочено­му вигляді. У бібліографознавстві вторинними документами вважаються всі види запису бібліографічної інформації (тобто бібліографічні посібники, бібліографічна продукція).

12. Рукописний документ — документ, у якому запис інформації зроблений рукою людини.

13. Машинописний документ — документ, у якому запис інформації зроблений за допомогою друкарської машинки або інших технічних засобів відтворення інформації (телетайпу, комп'ютерного принтера та ін.)

14. Друкований документ — документ, у якому запис інформації зроблений за допомогою поліграфічних технічних засобів.

15. Візуальний документ — документ, зміст якого людина сприймає зором, через огляд.

16. Аудіальний документ — документ, зміст якого людина сприймає слухом (через слухання).

17. Аудіовізуальний документ — документ, зміст якого людина сприймає одночасно зором і слухом.

18. Тактильний документ — документ, зміст якого людина сприймає дотиком.

19. Машинозчитувальний документ; машиночитний документ; електронний документ — документ, який створюється і використову­ється за допомогою технічних засобів.

20. Писемний документ; текстовий документ; літературний до­кумент — документ, у якому інформація передається засобами письма (графічними знаками, що відображають слова).

21. Ізографічний документ; образотворчий документ — доку­мент, у якому інформація передається засобами графічного зображен­ня: живопису, креслення, фотографії тощо.

22. Картографічний документ — документ, який містить умовне зображення Землі, її окремих частин або іншого астрономічного об'єкта за допомогою особливої знакової системи.

23. Нотний документ — документ, що містить запис музичного твору особливими графічними знаками (нотами).

24. Документальний — властивий документу; пов'язаний із доку­ментом, його існуванням або формою виразу; той, що складається із документів.

25. Документальний потік — множина документів, які виникають і діють у суспільстві в певний короткий проміжок часу (із зафіксованими початковою та кінцевою датами).

26. Документальний масив; масив документів — множина документів, нагромаджених у суспільстві протягом тривалого проміжку часу.

27. Документальний фонд; фонд — сукупність документів, шо зберігаються в бібліотеці чи органі науково-технічної інформації.

28. Документація — сукупність документів певного виду; головним чином сукупність неопублікованих документів.

29. Комунікація — 1) зв'язок; сполучення, 2) передача інформації в процесі взаємодії між джерелом інформації та її споживачем; 3) спіл­кування, взаємний обмін інформацією між двома комунікантами.

30. Соціальна комунікація — передача інформації в суспільстві; обмін інформацією між людьми.

31. Інформаційна система — система, що створюється суспіль­ством для забезпечення процесів соціальної комунікації (тобто створен­ня, збирання, пошуку, обробки та пересилання інформації). Система — це множина елементів та відношень між ними, що становлять єдине ціле. Поняття "інформаційна система" є методологічним засобом пізнання відповідних реальних об'єктів з погляду теорії інформації (чи теорії комунікації).

32. Система соціальних комунікацій — сукупність усіх видів со­ціальної комунікації, їхніх елементів та різних відношень між ними.

33. Система документальних комунікацій — різновид системи соціальних комунікацій, в якому документ використовується як канал комунікації.

34. Система "документ - споживач" - частина системи доку­ментальних комунікацій, яка складається з двох основних елементів (документа та споживача інформації), а також містить у собі різні відношення та посередників між документами та споживачами.

35. Система "книга - читач" - різновид системи "документ -споживач", який відрізняється особливостями книги як документа.

36. Бібліограф - суб'єкт практичної бібліографічної діяльності.

37. Бібліографознавець - суб'єкт бібліографознавства.

38. Бібліографознавство - наука про бібліографію: науково-дослідна діяльність у галузі бібліографії, що досліджує методи, проце­си, результат, умови ефективності бібліографічної діяльності.

МОДУЛЬ 2