Тема 3. Бібліографія як галузь діяльності

Зміст теорії бібліографії. Характеристика теорії бібліографії, як

одного з розділів бібліографознавства. Сучасні теоретичні

підвалини бібліографознавства.

Базові терміни: "документ", "суб'єкт бібліографії ", "об'єкт бібліографії".

3.1. Поняття про бібліографію як системне утворення

У визначенні поняття "бібліографія" в історії бібліографічної науки існувало чимало диспутів. Бібліографія в історичній ретроспективі по­стає то як описова наука, то як галузь наукової та практичної діяльнос­ті. Розмаїття зовнішніх відмінностей свідчить про розмаїття історично-конкретних проявів бібліографії.

Бібліографія як галузь науково-практичної діяльності утворює цілі­сну систему, що об'єднує різні складові частини. Компонентами (або складовими частинами) бібліографії можуть бути:

• суб'єкти (люди, що забезпечують підготовку та розповсюдження бібліографічної інформації;

• об'єкти (твори друку та споживачі інформації);

• бібліографічні процеси;

• результати бібліографічної діяльності;

■ організаційні форми та засоби бібліографічної інформації.

Бібліографія в цілому виступає складовою частиною системи доку­ментальних комунікацій, до якої, окрім бібліографії, входить система засобів масової інформації, система НТІ та ін. В той же час сама біб­ліографія складається з окремих підсистем, таких, як державна, видав­ничо-книготорговельна, науково-допоміжна, рекомендаційна бібліогра­фія. В свою чергу, кожну з цих підсистем можливо поділити на підсис­теми нижчого порядку, — до окремих елементів включно.

3.2. Суб'єкти, об'єкти бібліографії

Головним компонентом бібліографії як системного утворення є люди: бібліографи, які займаються підготовкою, розповсюдженням та організацією використання бібліографічної інформації, бібліографозна-^вЦ'і які ведуть науково-дослідницьку роботу в галузі бібліографії та певне коло фахівців, які займаються бібліографією в межах своєї твор­чої та професійної діяльності.

Бібліограф є головним суб'єктом бібліографічної діяльності тому, Що через нього проявляється соціальна сутність бібліографії.

О б'єктом бібліографії є компоненти бібліографічної системи -твори друку і читачі, зв'язок між якими у сфері бібліографічного обслу­говування здійснюється опосередковано - через бібліографічні посіб­ники. Твори друку сприймаються бібліографом як безпосередні об'єкти його професійної діяльності, читачі - як потенційні споживачі бібліо­графічної інформації. При цьому враховуються реальні інтереси конк­ретних категорій і груп читачів.

Документ - єдність інформації та речовинного носія, яка використовується в соціальному комунікаційно-інформаційному процесі як канал передачі інформації (канал комунікації).

В сучасний період бібліографія оперує текстовими (у вигляді книг, журналів, газет тощо), графічними (образотворчими виданнями, кресленнями, схемами, картами), аудіовізуальними (звукозаписами, фотографіями, кіноплівками), електронними документами

3.3. Сучасні визначення бібліографії і бібліографознавства

В ході розвитку історичної практики термін " бібліографія" набув яскраво вираженої багатозначності. О. П. Коршунов виділяє п'ять най­більш суттєвих і стійких його значень:

■ "бібліографія" як окрема бібліографічна праця, бібліографічний покажчик літератури, чи бібліографічний список;

« "бібліографія" як сукупність бібліографічних праць, які виділені за певною конкретною ознакою (наприклад, регіональною);

■ "бібліографія" як наука (чи допоміжна наукова дисципліна), предмет і завдання якої різними бібліографами в конкретний іс­ торичний період трактувались по-різному;

- "бібліографія" як область практичної (чи науково-практичної] ді­яльності з підготовки різноманітних джерел бібліографічної ін­формації (бібліографічних посібників) і бібліографічного обслуго­вування споживачів інформації;

« "бібліографія" як найбільш широке збірне поняття, до обсягу якого

входять всі вищеназвані та будь-які інші бібліографічні явища.

В сучасному бібліографознавстві використовується наступне визна­чення бібліографії - «Бібліографія: Інформаційна інфраструктура, що забезпечує підготовку, поширення та використання бібліографічної ін­формації». Для розуміння цього базового терміну важливо з'ясувати значення інших - "інформаційна інфраструктура" і "бібліографічна інформація". Інформаційна інфраструктура визначається як "сукупність інформаційних центрів, банків даних і знань, систем зв'язку, що забез­печує доступ споживачів до інформаційних ресурсів" (інформаційний центр - організація, виконує функції зі збирання, аналітико-синтетичної переробки і розповсюдження інформації, а інформаційні ресурси в найзагальнішому розумінні - це сукупність даних, організованих для ефективного отримання достовірної інформації).

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення теорії бібліографії.

2. Яку роль відіграє бібліографія в системі соціальної комунікації?

3. Дайте визначення суб'єкта, об'єкта бібліографії.

4. Дайте визначення документа як каналу комунікації.

5. Охарактеризуйте книгу як різновид документа.

Теми рефератів:

1. "Книга як різновид документа: загальна характеристика".

2. "Розвиток системи соціальної комунікації в інформаційному суспільстві".

Практичне завдання З

Мета: ознайомлення зі змістом теорії бібліографії.

Питання:

1. Проаналізувати зміст теорії бібліографії.

2. Дати визначення поняття бібліографії та її складових частин.

Література для подальшого вивчення

1. Барсук А. И. Библиографоведение в системе книговедческих дисцип­лин. - М.: Книга, 1975. - 206 с.

2. Буран В.Я., Довгопола О. П., Пупченко В. В. Бібліографія: загальний курс. - К.: Вища школа, 1984. - 214 с

3. Диомидова Г.Н. Библиографоведение: Учебник для ср. проф. уч. зав. - СПб.: Серия "Библиотека", 2002. - 228с.

4. Коршунов О.П. Библиографоведение: общий курс. — М.: Книжная палата, 1990. - 232 с.

5. Методологія бібліографії: Лекції для студентів бібліотечного фа­культету. - Рівне, 1993. - 23 с

6. Швецова-Водка Г.М. Загальне бібліографознавство: Основи теорії бібліографії. - Рівне, 1995. - 183 с