11.4. Індивідуальне бібліографічне інформування

Індивідуальне бібліографічне інформування — це систематичне забезпечення бібліографічною інформацією конкретного споживача, здійснюване з врахуванням його постійно діючих (довготривалих) інди­відуальних запитів.

Нині пріоритетним є бібліографічне інформування керівників орга­нів місцевого самоврядування, підприємств і організацій, державних службовців, фахівців сфери культури і мистецтва, охорони здоров'я і освіти, підприємців (малий і середній бізнес), інших абонентів (осіб, зареєстрованих бібліотекою як таких в спеціальній картотеці індивідуа­льного бібліографічного інформування). Систематичне забезпечення вказаних споживачів бібліографічною інформацією здійснюється в строгій відповідності з постійно діючими запитами — як правило, з ву­зьких, приватних тем і проблем. У багатьох випадках подібні запити викликані конкретними службовими ситуаціями і пов'язані з викори­станням краєзнавчої інформації. Основні форми індивідуального бібліографічного інформування — усні повідомлення (особисто або за телефоном), підготовка підбірок і досьє (для перегляду і відбору необхідних матеріалів під час відвідування бібліотеки), передача інформації факсом (електронною поштою).

У зв'язку з великою трудомісткістю індивідуального інформування і обмежених можливостей масових бібліотек число абонентів індивідуального бібліографічного інформування звичайно невелике. їх виявляють працівники відділу обслуговування ЦБ і бібліотек-філіалів (не при записі читачів в бібліотеку, а протягом певного періоду — півріччя або року в ході індивідуальних бесід, спостережень або анке­тування).

На основі аналізу отриманих даних формуються картотеки індивідуального бібліографічного інформування і постійно діючих запитів (в алфавітному порядку тем), узгоджуються терміни доведення інформації до кожного абонента, а в ті дні, коли йому передається інформація, в картотеці робиться про це спеціальна помітка.

При невеликому числі абонентів їх можна оповіщати усно — за те­лефоном або при особистому спілкуванні під час чергових відвідин бібліотеки. Перевага такого способу передачі інформації полягає в

134

оперативності і можливості встановити із споживачем безпосередній контакт, що дозволяє відразу ж з'ясувати його відношення до підготовлених матеріалів (абонент сам відбирає ті з них, які йому зна­добляться, і вписує в свій формуляр).

Іноді інформація посилається на спеціальних бланках (інформаційних листках) або на картках. Карткова форма дуже зручна для абонента: картки з бібліографічними записами матеріалів (бібліографічними описами, довідковими анотаціями й іншими відомостями), поступово нагромаджую­чись, утворюють особисту тематичну картотеку.

Своєчасно одержуючи від абонента відгуки про якість інформаційного забезпечення (за різними параметрами), бібліотека може адекватно реагувати на зміну і уточнення його інформаційних потреб. При цьому важливо наперед визначити джерела інформації, що обробляються бібліотекою, з'ясувати, які з них найбільш важливі для споживача, а які він регулярно переглядає самостійно. Необхідно також погоджувати питання про види документів і хронологічні межі, в яких виявляються потрібні матеріали.

Рис. 4.10. Форми індивідуального інформування.

Інформування за цими системами має відповідати деяким вимогам, головними з яких є: здійснення інформування в автоматизованому ре­жимі, максимальна повнота, коротке розкриття змісту матеріалів (дові­дкове анотування), а також наявність постійно діючого зворотного зв'я­зку з абонентом. Проте нині не всі ЦБС в змозі забезпечити такий рі­вень інформування і тому в бібліотеках, де продовжують працювати традиційно, може йтися лише про поглиблене індивідуальне інформу­вання із застосуванням окремих елементів названих систем.