- •Модуль 1
- •Тема 1. Загальне поняття про бібліографію та бібліографознавство
- •Тема 2. Історія розвитку бібліографічних знань
- •2.1. Зародження бібліографічних знань
- •2.2. Розвиток бібліографії в Україні
- •2.3. Історичний процес формування визначення бібліографії і бібліографознавства
- •Тема 3. Бібліографія як галузь діяльності
- •3.1. Поняття про бібліографію як системне утворення
- •3.2. Суб'єкти, об'єкти бібліографії
- •3.3. Сучасні визначення бібліографії і бібліографознавства
- •Тестові завдання
- •Тема 1. Загальне поняття про бібліографію та бібліографознавство
- •Тема 2. Історія розвитку бібліографічних знань
- •Тема 3. Бібліографія як галузь діяльності
- •Тема 4. Поняття бібліографічної інформації: основні форми її закріплення і передачі
- •4.1. Загальне поняття про бібліографічну інформацію
- •4.1.1. Система "документ — споживач як джерело виникнення бібліографічної інформації
- •4.1.2. Документально-бібліографічні потреби як причина виникнення основних суспільних функцій бібліографічної інформації (бі)
- •4.2. Основні складові бібліографічної інформації
- •4.3. Бібліографічний запис (склад елементів, їх інформативні функції)
- •4.3.1. Види анотацій
- •4.3.2 Види рефератів
- •Тема 5. Бібліографічна діяльність та її основні процеси
- •5.1. Загальне поняття про основні процеси бібліографічної діяльності
- •5.2. Загальні питання технології бібліографування
- •5.3. Складання бібліографічних описів
- •5.3.1. Складання аналітичних описів
- •5.4. Анотування
- •5.4.1. Структура анотацій
- •5.4.2. Основні етапи анотування
- •2. Вивчення додаткових джерел
- •3. Відбір відомостей, що характеризують документ
- •4. Літературне редагування і оформлення анотації
- •5.5. Реферування
- •5.5.1. Структура реферату
- •Тема 6. Класифікація бібліографії
- •6.1. Класифікація бібліографії за суспільними функціями
- •6.2. Класифікація бібліографії за іншими ознаками
- •Тема 4. Поняття бібліографічної інформації: основні форми її закріплення і передачі
- •Тема 5. Класифікація бібліографії
- •Модуль з
- •Тема 7. Класифікація бібліографічних посібників
- •7.1. Основні поняття
- •7.2. Види бібліографічних посібників
- •7.2.1. Традиційні форми бібліографічних посібників
- •7.2.2. Класифікація бібліографічних посібників за суспільним призначенням
- •7.2.3. Інші способи класифікації бібліографічних посібників
- •7.2.4 Бібліографічні видання і публікації.
- •7.3. Загальна методика складання бібліографічних посібників
- •Тема 8. Організація бібліографічної роботи в бібліотеках
- •8.1. Зміст і особливості бібліографічної роботи масових бібліотек
- •8.2. Організація бібліографічної роботи в цбс
- •Тема 9. Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки
- •9.2. Система каталогів бібліотек
- •9.2.1. Алфавітний каталог
- •9.2.2. Систематичний каталог
- •9.2.3. Електронний каталог
- •9.3. Складання бібліографічних картотек
- •9.3.1. Загальні бібліографічні картотеки
- •9.3.2. Тематичні і спеціальні бібліографічні картотеки
- •9.3.3. Краєзнавчі картотеки
- •9.3.4. Інші види картотек
- •9.4. Довідково-бібліографічний фонд бібліотеки
- •Тема 7. Класифікація бібліографічних посібників
- •Тема 8. Організація бібліографічної роботи в бібліотеках
- •Тема 9 Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки
- •Тема 10. Довідково-бібліографічне обслуговування в бібліотеках
- •10.1. Загальне поняття про довідкове бібліографічне обслуговування (дбо)
- •10.3. Особливості виконання довідок окремих видів 10.3.1. Виконання тематичних бібліографічних довідок
- •10.3.2. Виконання уточнюючих бібліографічних довідок
- •Тема 11. Бібліографічне інформування в бібліотеках
- •11.1. Загальне поняття про бібліографічне інформування
- •11.2. Масове бібліографічне інформування
- •11.3. Групове бібліографічне інформування
- •11.4. Індивідуальне бібліографічне інформування
- •11.5. Організація бібліографічного інформування (загальні питання)
- •Навчання
- •12.1. Основні поняття
- •12.2 Робота бібліотек по підвищенню рівня інформаційної
- •12.3. Робота бібліотеки по формуванню інформаційної культури і бібліографічному навчанню читачів і користувачів
- •Тема 10. Довідково-бібліографічне обслуговування в бібліотеках
- •Тема 11. Бібліографічне інформування в бібліотеках.
- •Тема 12. Робота бібліотек по формуванню інформаційної культури та бібліографічному навчанню
- •Додаткова література
- •Закон україни про інформацію
- •Науково-технічної інформації
- •1 . Общие положения
- •2. Библиографическое описание книги
- •2.5.4. Параллельное заглавие
- •2.5.4.2.При наличии нескольких параллельных заглавий их приводят в описании в последовательности, данной в книге. Перед каждым параллельным заглавием ставят знак равенства, например:
- •3. Библиографическое описание сериального издания
- •4. Библиографическое описание нормативно-технических и технических документов
- •5. Библиографическое описание депонированной научной работы
- •6. Библиографическое описание неопубликованного документа
- •6.3.2. Перечень областей и элементов библиографического описа ния не опубликованных переводов
- •6.3.3. Источником библиографических сведений является титуль ный лист.
- •6.3.4. Область заглавия и сведений об ответственности Основным заглавием является переведенное на русский язык за главие оригинала, в том числе заглавие тома, части, раздела и т. П.
- •7. Библиографическое описание составной части документа
- •1. Основные положения
- •2. Особенности составления библиографических ссылок, выделенных из текста во внутритекстовое, подстрочное или за текстовое примечание.
- •3. Библиографические ссылки, включенные в текст документ
- •5. Прикнижные и пристатейные библиографические списки
- •6. Приемы сокращения библиографических описаний в биб лиографических списках
- •Тема 10. Довідково-бібліографічне обслуговування
- •Тема 11. Бібліографічне формування в бібліотеках 126
- •Тема 12. Робота бібліотек по формуванню інформаційної культури та бібліографічного навчання 140
- •Ломачинська Ірина Миколаївна бібліографознавство
- •04071, М. Київ, вул. Хорива, 1-г,
11.3. Групове бібліографічне інформування
Групове бібліографічне інформування — це систематичне забезпечення бібліографічною інформацією груп споживачів інформації, об'єднаних за ознакою подібності інформаційних потреб.
Головна вимога до групового бібліографічного інформування — чітка диференціація. В бібліотеках виділяються пріоритетні групи: наприклад, в ЦБС масових бібліотек це можуть бути підприємці (представники малого і середнього бізнесу), фахівці соціальної сфери (наприклад, центрів зайнятості, соціального захисту населення та ін.) фахівці підприємств, організацій і установ, що мають свої бібліотеки, фахівці, які займаються перекваліфікацією, а також невеликі за чисельністю групи читачів — любителі природи, кіно-любителі, автоаматори та ін.
129
Рис. 4.5. Види бібліографічного інформування.
Воно здійснюється як в поточному, так і в ретроспективному режимі.
Виявлення і вивчення інформаційних потреб конкретних груп фахівців має проводитися систематично, для чого застосовується їх анкетування і збираються заявки, встановлюється порядок забезпечення зацікавлених осіб інформацією (періодичність, дні тижня, час, зворотний зв'язок та ін.)- В спеціальних (особливо учбових) бібліотеках це звичайно не викликає проблем: наприклад, у бібліотеках ВНЗ інформацією за постійно діючими запитами в першу чергу забезпечуються викладачі кафедр; в середніх професійних навчальних закладах — голови методичних (предметних) комісій, в бібліотеках середніх загальноосвітніх учбових закладів — вчителі-предметники.
В ЦБС можуть бути представлені як всі ці групи, так й інші, згадані вище, і це обов'язково слід враховувати в практичній роботі.
Використання тих або інших форм залежить від специфіки і можливостей кожної бібліотеки окремо і ЦБС в цілому, від рівня цієї роботи в інших бібліотеках.
Деякі бібліотеки на договірній основі готують галузеві і тематичні списки новинок (нових книг, поступить в бібліотеку, нових публікацій в журналах, інформаційних видань та ін.). надають покажчики нової літератури, складені іншими бібліотеками. Списки новинок за профілем підприємств і організацій розсилаються для інформування їх співробітників.
130
Рис. 4.6. Форми бібліографічного інформування.
Тематичні виставки-перегляди є, як правило, ретроспективними. Виїзні виставки-перегляди організовуються за домовленістю з керівництвом підприємств або установ, зацікавлених у використанні інформації. Якщо для організації великої за кількістю матеріалів виїзної виставки потрібна участь декількох бібліотек, то наперед узгоджуються терміни проведення, години роботи, питання про виділення спеціального приміщення і відповідальних за виставку осіб. На таких виставках набагато повніше представлені різні види документів — книги, журнали (на різних мовах), інформаційні видання, аудіовізуальні матеріали, ксерокопії і неопубліковані документи, компакт диски.
Виставки-перегляди для конкретних груп читачів, що організовуються в ЦБС з актуальних питань політики, права, економіки, культури і мистецтва, літератури (в допомогу професійної діяльності), можуть з ЦБ «передаватися» по черзі з одного філіалу в інший (так звані «кільцеві» виставки-перегляди).
Важливо проводити усні бібліографічні огляди за темами, що цікавлять конкретні групи споживачів інформації (під час виставок-переглядів), а тексти їх потім можна розсилати за запитами (за помірковану платню).
Тематичні Дні інформації проводяться епізодично, залежно від потреб абонентів. Головна їх мета — з найбільшою повнотою продемонструвати літературу за темою. Для її досягнення можуть використовуватися також фонди інших бібліотек. Подібні Дні інформації готують і проводять за участі, а іноді і за ініціативою зацікавлених організацій та підприємств.
День фахівця (як комплексна форма інформування) проводиться за наперед розробленим планом. Його тривалість може складати від одного
131
д
о
трьох днів, а специфіка впливає на
характер підготовки і проведення даного
заходу. Головне тут — це ознайомлення
певної групи фахівців з сучасними
інформаційними і бібліотечними
бібліографічними ресурсами, які можуть
(і повинні) використовуватися для
виявлення потрібної літератури.
Рис.4.7. Схема проведення Дня фахівця.
Зміна ситуації в суспільстві впливає на розвиток соціальних функцій бібліотек, перш за все ЦБС масових бібліотек, спонукаючи до участі в процесі соціального захисту окремих груп населення безробітних, пенсіонерів, ветеранів, інвалідів, молоді. Так, безробітні одержують консультаційну допомогу, при пошуку роботи шляхом надання ним
132
електронних БД «Зайнятість. Біржа праці», відомостей про курси перекваліфікації (перепрофілювання) і можливості отримання іншої професії або спеціальності; пенсіонерам, ветеранам, інвалідам (дітям і дорослим) безкоштовно надаються довідки і консультації з питань пенсійного забезпечення і соціального захисту, різноманітна фактографічна інформація (наприклад, адреси установ, що організовують безкоштовну допомогу), спеціальні БД. Бібліотеки сприяють профорієнтації і працевлаштуванню молоді, створюються фактографічні БД, в яких містяться адреси і телефони юридичних консультацій і соціальних служб, що надають безкоштовну допомогу.
Рис. 4.8. Схема інформаційного обслуговування школярів.
Рис. 4.9. Схема інформаційного обслуговування вчителів шкіл.
133
Бібліотеки взаємодіють з освітніми установами свого регіону, знайомляться з навчальними програмами і підручниками, вивчають інформаційні запити вчителів і викладачів, а також учнів та студентів. Це враховується не тільки в поточному комплектуванні, створенні фонду нетрадиційних носіїв інформації (аудіовізуальних, електронних, мультимедійних), але й в бібліографічному інформуванні.
Бібліотеки включаються в інформаційне забезпечення органів місцевого самоврядування: вивчають інформаційні запити муніципальних службовців, оперативно сповіщають про нову інформацію або документи (по телефону, факсу, електронній пошті, за допомогою експрес-інформації). Проводяться Дні інформації по найзлободенніших темах і питаннях місцевого самоврядування, готуються дайджести преси за конкретними темами, бібліографічні списки літератури, аналітичні довідки і огляди за запитами службовців.
