2.3. Історичний процес формування визначення бібліографії і бібліографознавства

В другій половині XIX — початку XX ст. багато бібліографів, навпа­ки, звужували значення терміну «бібліографія», обмежуючи функції бібліографії лише збиранням відомостей про твори друку для складан­ня списків й покажчиків літератури. У зв'язку з тим, що по-різному ро­зумілося суспільне призначення бібліографії, з'являлись і різні її визна­чення. Сам же термін протягом тривалого періоду використовувався в різних значеннях як область практичної діяльності, як наукова дисцип­ліна, як окремий бібліографічний покажчик, як сукупність бібліографіч­них посібників.

Багатозначність базового терміну зберігалася й у радянський час, що гальмувало розвиток бібліографічної науки, ускладнювало взаємо­розуміння між вченими, що брали участь у дискусіях, негативно вплива­ло на вдосконалення бібліографічної роботи.

Велике значення для упорядкування термінології мали дискусії на сторінках спеціальних періодичних видань в 1950 — 1960-х роках, в яких брали активну участь вчені, викладачі, бібліографи-практики. Предметом обговорення стали такі теоретичні питання: визначення біб­ліографії, розмежування понять «бібліографічна діяльність» та «бібліо­графічна наука». Підсумки цієї дискусії були закріплені в першому дер­жавному термінологічному стандарті 16448-70 «Бібліографія. Терміни і визначення».

Потім був зроблений наступний крок — розроблений новий термі­нологічний стандарт ГОСТ 7. 0-77 «Бібліографія. Терміни і визначен­ня», який набув чинності з 1978 р. В ньому були подані визначення бібліографії як області науково-практичної діяльності (по підготовці і доведенню до споживачів бібліографічної інформації) і бібліографічної науки (наукової дисципліни, яка вивчає теорію, історію, методику і ор­ганізацію бібліографії). Було також визначено їх суспільне призначення та мета. Зокрема, мета бібліографії була сформульована як вплив на використання творів друку в суспільстві.

Робота над бібліографічною термінологією продовжувалася і в 1986 р. коли був введений у дію ГОСТ 7. 0-84 «Бібліографічна діяль­ність. Основні терміни і визначення». Термін «бібліографія» в ньому взагалі відсутній, а бібліографічна діяльність трактувалась як область інформаційної діяльності по задоволенню потреб в бібліографічній ін­формації.

Здавалося б, все ясно: в численних статтях, наукових і навчальних виданнях наводились різні визначення бібліографії, прийнятий терміно­логічний ГОСТ, але єдиного визначення бібліографії, відповідного її положенню і ролі в сучасному суспільстві, до середини 2000 р. не було.

При переході до загальної комп'ютеризації і використання новітніх інформаційних технологій відбувається злиття всіх видів бібліографічної інформації в бази і банки даних, розвиток інформаційних мереж, змі­нюється роль і місце бібліотек в цьому процесі, підвищується їх відпо­відальність за виконання функцій за поданням повної, точної, якісної інформації не тільки в традиційній, але й в електронній формі. Настав наступний етап розвитку бібліографії, і потрібно було інше її визначен­ня, так само як і визначення бібліографічної науки — відповідно до су­часної інформаційної ситуації.

Міждержавний ГОСТ 7. 0-99 «Інформаційно-бібліотечна діяльність, бібліографія» набув чинності 1 липня 2000 р. В ньому запропоновано наступне визначення бібліографії: «Бібліографія: Інформаційна інфра­структура, що забезпечує підготовку, поширення та використання бібліо­графічної інформації». Для розуміння цього базового терміну важливо з'ясувати значення інших — «інформаційна інфраструктура» і — «бібліо­графічна інформація». Інформаційна інфраструктура визначається ГОС­Том як «сукупність інформаційних центрів, банків даних і знань, систем зв'язку, що забезпечує доступ споживачів до інформаційних ресурсів» (інформаційний центр — організація, виконує функції зі збирання, аналі-тико-синтетичної переробки і розповсюдження інформації, а інформацій­ні ресурси в найзагальнішому розумінні — це сукупність даних, організо­ваних для ефективного отримання достовірної інформації).

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть основні джерела формування бібліографічних знань.

2. Чому в епоху Середньовіччя відбувається занепад розвитку бібліографічних знань?

3. Охарактеризуйте зміну в ставленні до бібліографії в період роз­витку видавничої справи в Україні XVII-XVIII ст.

Теми рефератів:

1. "Розвиток бібліографічних знань в Древній Греції та Римі".

2. "Особливості розвитку бібліографічних знань в Київській Русі. Сакральність української бібліографії".

3. "Бібліографічні надбання в українських виданнях XVII-XVIII ст. ".

4. "Найвидатніші українські бібліографи XIX ст. "

5. "Сучасні українські бібліографи".

Практичне завдання 2

Мета: ознайомлення з історією розвитку бібліографічних знань.

Питання:

1. Підготувати повідомлення про історію розвитку бібліографічних знань.

2. Проаналізувати особливості розвитку бібліографічних знань в Україні і в Західній Європі.

3. Підготувати повідомлення про видатних українських бібліографів давнини і сучасності.

4. Зробити аналіз досліджень у галузі бібліографознавчої термінології.

Література для подальшого вивчення

І.Баренбаум И.Е. История книги. — 2-е изд. — М.: Книга, 1984. — 247 с

2. Булгак О. Антоній Преподобний Печерський // Вісник Книжкової палати: Науково-практичний журнал: Щомісячник. — К. — 2003. — №6 (83).

3. Громадсько-політичний діяч і творець словника / / Вісник Книжко­вої палати: Науково-практичний журнал: Щомісячник. — К. — 2002. — №4 (68).

4. Дениско Л. Бібліотека Українського гуртка при Київській духовній академії / / Вісник Книжкової палати: Науково-практичний журнал: Щомі­сячник. - К. - 2002. - №10 (75).

5. Жданова Р. Бібліографознавець, педагог і просто людина / / Вісник Книжкової палати: Науково-практичний журнал: Щомісячник. —К. —

2003. - №9 (74).

6. Королевич Н. Ф. Українські бібліографи XX століття: Навч. посіб­ник. — К: Книжкова палата України, 1998. — 327 с

7. Солонська Н. Бібліотекарі Каллімах, Костянтин філософ, книжник Іларіон: освіта, вчителі та професійне кредо / / Вісник Книжкової палати: Науково-практичний журнал: Щомісячник. — К. — 2003. — №2 (79)

8. Філіпова Л. Бібліограф, педагог, вчений / / Вісник Книжкової пала­ти: Науково- практичний журнал: Щомісячник. — К. — 2002. — №10 (75).