10.3. Особливості виконання довідок окремих видів 10.3.1. Виконання тематичних бібліографічних довідок

Поняття "тема" має широке смислове значення: це може бути на­вчальна тема, якесь питання, життя і діяльність якої-небудь особи, ін­формація про край або країну і т. п. Більшість тематичних запитів за­довольняється за допомогою систематичного каталога, картотек і БД, бібліографічних посібників, близьких за змістом темі запиту. Перегля­даються також прикнижкові та внутрішньожурнальні бібліографічні ма­теріали, самі видання — книги, газети, журнали, періодичні збірки та інші матеріали, особливо в тих випадках, коли читача цікавить особли­во актуальна тема або проблема.

Рішення питання про те, що саме запропонувати читачу — дві-три книги, статтю з журналу, тематичний покажчик літератури або статтю в довідковому виданні — залежить не тільки від формулювання теми в запиті, але і від мети, з якою читач звертається за довідкою, від рівня його підготовки, характеру його діяльності. Так, вчителю для підбору літератури по темі «Творчість Т. Г. Шевченка» перш за все необхідно використовувати нові матеріали з періодичних видань,що містять маловідомі факти біографії і творчості письменника. Школяреві ж для написання домашнього твору на ту ж тему цілком достатньо рекомен­дувати популярні книги, в яких розглядається творчість Т. Г. Шевченка в цілому. Студенту-заочнику, що виконує курсову роботу, потрібна буде допомога у виявленні матеріалів, які розкривають тему в історико-літературному аспекті, а також відповідно до його подальшої професійної (педагогічній) діяльності. Тому окрім звернення до каталогів — алфавітного (якщо в ньому традиційно виділяються пер­сонали), систематичного, електронного (в ньому, як відомо, відо­бражаються з певного року всі нові надходження книг), картотек і но­вих видань, енциклопедій і біографічних словників — необхідний пере­гляд цілі низки книг і статей з історії літератури та відповідних бібліографічних покажчиків.

При виконанні тематичних довідок дуже важливо буває встановити смисловий зв'язок між змістом запиту і змістом пропонованих читачу творів. Якщо читач формулює тему запиту дуже широко, в бесіді з ним слід спробувати з'ясувати, що його цікавить в першу чергу, і таким чи­ном конкретизувати тематичні (а іноді і хронологічні) рамки запиту. Ти­повим прикладом дуже загального і широкого формулювання може слугувати запит на літературу по темі «Велика Вітчизняна війна». З бесіди з читачем в більшості випадків стає ясно, що його цікавить поча­ток або, навпаки, заключний етап, до того ж не взагалі література про це, а найновіші документи або спогади учасників бойових операцій. У результаті спільної роботи бібліотекаря і читача тема запиту звужується і уточнюється.

120

При виконанні вузькоспеціальних тематичних запитів головна складність полягає в тому, що в бібліотеці може не виявитися книг, спеціально присвячених даній темі. Систематичний каталог та система­тична картотека статей не завжди забезпечують виконання подібних запитів. В таких випадках необхідно звернутися до книг більш загаль­ного змісту, виявити глави, розділи, параграфи і навіть окремі фраг­менти, що містять інформацію по даному запиту. Так, наприклад не в кожній бібліотеці є книги, повністю присвячені живопису стародавнього Києва, проте у виданнях з історії українського живопису, представлених у фонді, напевно знайдеться цікава інформація з цього питання.

Запити читачів, пов'язані з пошуком літератури про життя і творчість яких-небудь діячів, виконуються за різними джерелами: за алфавітним каталогом (персонали), систематичним каталогом (відпо­відний відділ), картотекою персоналій (якщо така ведеться в бібліотеці), систематичною картотекою статей або іншій загальній бібліографічній картотеці, за бібліографічними покажчиками (словниками), календаря­ми знаменних і пам'ятних дат. Використовуються також енциклопедії, біографічні словники і довідники, видання більш загального змісту, збірки спогадів.

При виконанні запитів краєзнавчої і країнознавчої тематики також необхідно з'ясувати як мету звернення до літератури, так і аспект, що цікавить читача: одного може цікавити загальна характеристика країни або регіону, іншого — економічний стан, третього — історія і т.д. При цьому використовуються розділи систематичного каталогу, краєзнавчий каталог (або картотека), бібліографічні посібники країнознавчого або краєзнавчого змісту. Не слід забувати і про допоміжні покажчики (географічний, предметний) до бібліографічних посібників.