7.3. Загальна методика складання бібліографічних посібників

Рис. 3.6. Схема створення бібліографічного посібника.

79

Будь-який бібліографічний посібник, складений бібліотекою, му­сить враховувати інтереси читачів конкретної місцевої бібліотеки.

Безпосередня робота над посібником починається з вивчення теми. Для цього бібліограф-укладач знайомиться з основними публікаціями з теми, зокрема з оглядовими статтями в енциклопедіях, з передмовами до відповідних наукових робіт, консультується з фахівцями. Всебічне вив­чення теми забезпечує глибоке розкриття її змісту, правильний добір

літератури.

Вивчаючи тему, укладач приймає певні методичні рішення, які, бу­дучи зведені воєдино й оформлені письмово, становлять робочу про­граму або проспект посібника.

Крім характеристики теми в програмі зазначаються:

а) читацько-цільове призначення посібника;

б) тип посібника (рекомендаційний список, план читання, книжкова закладка тощо);

в) схема (основні розділи) бібліографічного тексту;

г) вид бібліографічної характеристики;

д) принципи і критерії добору літератури; є) зміст і характер методичних порад;

є) перелік бібліографічних і літературних джерел, які підлягають

обстеженню.

Всі пункти програми мусить бути добре продуманими, обґрунтова­ними й узгодженими між собою.

Особлива увага звертається на принципи і критерії добору літератури. Адже одну й ту ж тему можна розробити по-різному — в одному чи в кількох аспектах, використовуючи (або, навпаки, залишаючи без уваги) літературу з суміжних галузей знань; видання останніх років чи за значно більший хронологічний період, одномовну чи літературу, надруковану кількома мовами, лише оригінальну літературу чи оригінальну й переклад­ну. Тому в проспекті чітко формулюються принципи добору літератури за змістом, хронологічними, територіальними, мовними межами та за харак­тером видань.

Відомо, в ряді випадків проспект конкретного посібника може бути менш деталізованим. Можуть мінятися окремі положення, пункти про­грами. Проте це не заперечує його необхідність і значення навіть тоді, коли йдеться про складання рекомендаційного списку з 15—20 назв.

Наступним етапом роботи над посібником є виявлення і добір

літератури.

Проглядаючи бібліографічні й літературні джерела у заздалегідь визначеній послідовності (вона зазначена в проспекті), бібліограф пе­реносить на картки описи тих книг і статей, які своїм змістом відповідають вимогам і темі проспекту. При цьому бібліографічного матеріалу має бути набагато більше, ніж потрібно для посібника, при безпосередньому знайомстві з літературою певна частина матеріалу відсіюється.

80

Видання, яких нема в фондах ЦБС, до посібників, призначених для внутрішньосистемного використання, як правило, не включаються, за винятком тих, без яких тема посібника залишилася б як слід не роз­критою. Картки попереднього добору розставляються в робочій картотеці за основними розділами посібника, а всередині розділів — за алфавітом авторів і назв творів.

Відібрана література обов'язково перечитується складачем. Це потрібно насамперед для того, щоб забезпечити високу якість посібника, відібрати кращі книги. По-друге, в процесі читання бібліограф добирає матеріал для анотацій, методичних порад тощо. Цей матеріал у вигляді нотаток, цитат із книг та рецензій фіксується на звороті карток з бібліографічними описами або на додаткових картках і зберігається в робочій картотеці.

Питання для самоконтролю:

1. Які особливості класифікації бібліографічних посібників?

2. Який зміст понять "вид", "жанр", "форма", "тип" бібліографіч­ного посібника?

3. Які завдання має класифікація бібліографічних посібників?

4. Назвіть види бібліографічних посібників за суспільним призна­ченням.

5. Які ознаки відображуваних документів враховуються у класифі­кації бібліографічних посібників за особливостями об'єкта обліку?

6. Яким чином поділяються посібники за особливостями методів бібліографування, що застосовувалися при складанні бібліографічного посібника?

7. Назвіть жанри бібліографічних посібників та дайте їх визначення.

Теми рефератів:

1. "Види бібліографічних посібників за суспільним призначенням".

2. " Зовнішні форми бібліографічних посібників".

3. "Жанри бібліографічних посібників".

Практичне завдання 7

Мета/ дати загальну уяву про систему класифікації бібліографі­чних посібників.

Питання:

1. Визначити основні завдання класифікації бібліографічних посі­бників.

81

2. Зробити таблицю класифікації бібліографічних посібників за їх внутрішньою формою: Бібліографічне повідомлення, бібліографічний огляд, бібліографічний список, бібліографічний покажчик, бібліографі­чна бесіда, бібліографічний бюлетень, бібліографічний журнал, бібліо­графічний відділ у періодичному виданні.

3. Створити один з видів бібліографічних посібників за їх жанро­вою характеристикою (на вибір студента).

4. Охарактеризувати види бібліографічних посібників за суспіль­ним призначенням.

5. Охарактеризувати види бібліографічних посібників за особли­востями об'єкта обліку.

6. Охарактеризувати види бібліографічних посібників за особли­востями методів бібліографування, що застосовувалися при складанні бібліографічного посібника.

Література для подальшого вивчення

1. Буран В.Я., Довгопола О.П., Пупченко В.В. Бібліографія: загальний курс. — К.: Вища школа, 1984. — 214 с

2. Короткий термінологічний словник з бібліографознавства та соціальної інформатики. — К, 1998. — 112 с.

3. Мельник Л. Створення бібліографічних покажчиків / / Вісник Книж­кової палати: Науково-практичний журнал: Щомісячник. — К. — 2003. — №9 (86).

4. Національна бібліографія України: стан і тенденції розвитку: Мате­ріали міжвідомчої наукової конференції, 12-14 квіт. 1994 р., м. Київ /Національна парламентська бібліотека України. - К, 1995. - 150 с

5. Справочник библиографа /Редкол.: В.А. Минкина, АН. Ванеев, А. В. Соколов, Г.В. Михеєва, А.А. Джиго. — СПб. (Серия "Библиотека"), 2002. - 512 с.

6. Швецова-Водка Г.М. Бібліографічні ресурси України: загальна ха­рактеристика: Навч. посібник. — Рівне: РДГУ, 2000. — 205 с

7. Швецова-Водка Г.М. Загальне бібліографознавство: Основи теорії бібліографії. - Рівне, 1995. — 183 с

82