Модуль з

Тема 7. Класифікація бібліографічних посібників

Загальні поняття та завдання класифікації бібліографічних

посібників. Класифікація бібліографічних посібників за

їх внутрішньою формою. Види бібліографічних посібників за

суспільним призначенням. Види бібліографічних посібників за

особливостями об'єкта обліку. Види бібліографічних посібників

за особливостями методів бібліографування, що застосовувалися

при складанні бібліографічного посібника. Зовнішні форми

бібліографічних посібників.

Базові терміни: «бібліографічний покажчик», «бібліографічний список», «бібліографічний огляд», «бібліографічна продукція».

7.1. Основні поняття

Бібліографічна продукція — це різновид інформаційної продукції з бібліографічною інформацією, тобто з бібліографічними записами (БЗ) документів. Бібліографічна продукція — це документально зафік­сована бібліографічна інформація, є одночасно і результатом процесів п підготовки, і засобом обслуговування споживачів (читачів).

Під поняттям «бібліографічна продукція» маються на увазі перш за все бібліографічні посібники, кожний з яких є впорядкованою множи­ною бібліографічних записів (документів).

Оскільки потреби в бібліографічній інформації і у суспільства в ці­лому, і в окремих його громадян різноманітні і визначаються безліччю чинників, то це враховують бібліотечні й інформаційні центри, що за­ймаються підготовкою (виробництвом) бібліографічних посібників. В результаті створюються бібліографічні посібники, що розрізняються формою представлення (традиційні і електронні), методичними особли­востями і структурою, цільовим призначенням, змістом й іншими якос­тями, які властиві відображуваним документам і матеріалам.

7.2. Види бібліографічних посібників

7.2.1. Традиційні форми бібліографічних посібників

Види бібліографічних посібників за ознакою зовнішньої форми нази­вають "жанрами бібліографічних посібників".

Рис.3.1 .Жанри бібліографічних посібників.

Базовими жанрами бібліографічних посібників є бібліографічний покажчик, бібліографічний список і бібліографічний огляд.

Бібліографічний покажчик — це бібліографічна посібник значного обсягу зі складною структурою і науковим довідковим апаратом. Він ві­дображає документи та інші матеріали, що розкривають або вузьку, кон­кретну тему (проблему), або широку, багатоаспектну, а у ряді випадків — навіть галузь знання або область науки. Це і обумовлює складність його структури (наявність розділів, підрозділів і т.п.), впливає на групування БЗ і порядок їх розташування всередині кожного ділення. Бібліографічні покажчики в більшості своїй мають науковий довідковий (довідковий по­шуковий) апарат, основними елементами якого є передмова, зміст і до­поміжні покажчики. Останні відображають відомості про документи в іншому аспекті з відсиланнями до відповідних БЗ.

Варіантами бібліографічних покажчиків є, наприклад, друкарські каталоги, річні плани видавництв, видавничі каталоги, бібліографічні бюлетені, «літописи» книжкових палат, біобібліографічні покажчики. Для біобібліографічного покажчика характерна наявність трьох обов'язкових структурних елементів; біографічної довідки, відомостей про видання і публікації творів (праць) одного або декількох діячів (учених, письменників) і бібліографічних даних про літературу, присвя­ченого його (їх) життю і творчості.

Бібліографічний список — це бібліографічний посібник з прос­тою структурою. Такий посібник включає БЗ на матеріали з вузької (як правило) теми або питання, він невеликий за обсягом і нескладний за структурою, і тому не має довідково-пошукового апарата. Одним із ва­ріантів бібліографічного списку є пам'ятка читачу.

Бібліографічний огляд — це бібліографічний посібник, що має вигляд взаємопов'язаного оповідання. В бібліографічних оглядах ха­рактеристика творів доповнюється необхідними поясненнями та фак­тичними відомостями. Цільове і читацьке призначення, зміст теми і інші особливості визначають кількість творів, про які подається інформація в огляді, його структуру. Обов'язковими елементами бібліографічного огляду є:

• вступна частина,

• аналітична частина,

• висновки (заключна частина).

Варіантами бібліографічних оглядів можуть бути бесіди про книги, мета яких — зацікавити певні групи читачів (школярів, молодь та ін.), до­помогти у виборі найцікавішої і доступної літератури по актуальних темах і питаннях, творів письменників (вітчизняних і зарубіжних). Побудова бесіди або розповіді про книги не відрізняється складністю, а в додатках до оглядів, бесід і розповідей про книги звичайно приводять бібліографічні описи матеріалів, на основі яких вони були підготовлені. В деяких бібліографічних посібниках поєднуються елементи різних типів. Такими є, наприклад, методичні рекомендації, адресовані в першу чергу працівникам публічних (масових), бібліотек. Вони повинні сприяти успішній роботі з літературою по найважливіших темах, з творами класичної літератури і т.п. Методичні рекомендації містять бібліографічні списки, тексти бібліографічних оглядів, а також розробки по організації виставок, по підготовці і проведенню вечорів, зустрічей, усних журналів, вікторин і т.д.

Окреме бібліографічне повідомлення — це бібліографічне по­відомлення, не пов'язане за задумом та композицією з іншим текстом. Це може бути картка з бібліографічним записом; плакат, що містить відомості про певне видання; рецензія, яка опублікована як самостійний матеріал у газеті чи журналі і т.п.

Бібліографічна бесіда (чи бесіда про книги) - це бібліографіч­ний посібник, який містить зв'язну розповідь про документи, послідовну характеристику кожного з них. Досить часто цей жанр бібліографічного посібника називають бібліографічним оглядом, не розрізняючи його з попереднім.

Бібліографічний бюлетень — це періодичний бібліографічний по­сібник, який регулярно інформує про нові документи. Бібліографічний бюлетень відрізняється від бібліографічного списку чи бібліографічного покажчика своєю періодичністю, що пов'язана із завданням інформу­вання про нові документи, при цьому кожний окремий випуск (чи но­мер, число) бюлетеня являє собою лише його частину. Передмова та допоміжні покажчики можуть бути вміщені в інших випусках чи бути відсутніми.

Бібліографічний журнал — це періодичний бібліографічний посі­бник, що об'єднує бібліографічні повідомлення різноманітних жанрів. На відміну від бібліографічного бюлетеня бібліографічний журнал не має вигляду списку чи покажчика літератури. Він включає окремі біб­ліографічні повідомлення — рецензії, анотації, а також бібліографічні огляди, бібліографічні списки, критико-бібліографічні статті та інші пу­блікації.

Бібліографічний відділ у періодичному виданні — це частина ча­сопису (журнали або газети), яка регулярно інформує про нові видання. Так само, як і бібліографічний журнал, вона може складатися з різних жанрів: окремих бібліографічних повідомлень, списків або оглядів.

Допоміжний покажчик до видання — це бібліографічний посіб­ник, який розкриває склад або зміст творів, що вміщує до видання. Допоміжні покажчики до видань дуже відрізняються від бібліографіч­них списків чи покажчиків. В них немає повного бібліографічного опису документа, про який йдеться. Допоміжні покажчики до видань є части­ною науково-довідкового апарата видання, яка допомагає орієнтуватися у мікроструктурі документа.

Різновидом допоміжних покажчиків до видань можна вважати до­поміжні покажчики до бібліографічних посібників.

В 90-х роках з'явилися нові за тематикою бібліографічні посібни­ки — бібліографічні нариси, бібліографічні енциклопедії, бібліографічні антології та хрестоматії, бібліографічні довідники-щорічники, "путівники по книгах". їх відносять до жанрів бібліографічних посібників.

У порівнянні з традиційними типами бібліографічні посібники на­званих жанрів володіють додатковими можливостями для розкриття змісту і специфіки пропонованих матеріалів відповідно до широкого спектру самоосвітніх і професійних потреб читачів самого різного рівня підготовки. В них органічно поєднуються первинна інформація (цікаві факти з відповідної області знання, відомості біографічного характеру, самі тексти творів та ін.) з повторною (бібліографічною) інформацією, яка наводиться або в основному тексті, або спеціальним чином виділя­ється, що дозволяє читачу самостійно визначати, що і в якому обсязі вивчати далі.