Тема 4. Поняття бібліографічної інформації: основні форми її закріплення і передачі

Тест 1. Дайте визначення бібліографічної інформації

1. бібліографічна інформація - це вторинна інформація, тобто ін­формація про документи, необхідна для їх ідентифікації та використання;

2. бібліографічна інформація-це первинна інформація, необ­хідна для ідентифікації документів та їх використання;

3. бібліографічна інформація — це відомості про події та яви­ща, призначені для обробки та передачі;

4. бібліографічна інформація — це упорядковані та цілеспря­мовані відомості про документ.

Тест 2. Дайте визначення бібліографічного повідомлення

1. бібліографічне повідомлення — це організовані за певними правилами відомості про документ, його частину чи групу документів, що можуть передаватись споживачу у документальній чи недокумен-тальній формі;

2. бібліографічне повідомлення — це множина записаних за певними правилами бібліографічних даних, що ідентифікують документ;

3. бібліографічне повідомлення — це конкретні відомості про документ, що дають змогу уподібнити частину даних про документ та встановити їх тотожність на підставі тих чи інших ознак;

4. бібліографічне повідомлення — це документально зафіксо­вана бібліографічна інформація, результат діяльності, спрямованої на створення бібліографічної інформації.

Тест 3. Дайте визначення бібліографічного опису

1. бібліографічний опис — це множина записаних за певними правилами бібліографічних даних, що ідентифікують документ;

2. бібліографічний опис — це конкретні відомості про документ;

3. бібліографічний опис — це впорядкована множина бібліогра­фічних записів;

4. бібліографічний опис — це документально зафіксована біб­ліографічна інформація, результат діяльності, спрямованої на створен­ня бібліографознавства.

Тест 4. Назвіть основні види документально-бібліографічних потреб

а) бібліографічні, документальні, інформаційні;

2. бібліографічні, документальні, довідкові;

3. бібліотечні, документальні, інформаційні;

4. бібліотечні, довідкові, допоміжні.

Тест 5. Назвіть основні суспільні функції бібліографознавства

1. пошукова, комунікативна, оціночна;

2. документальна, інформаційна, наукова;

3. інформаційна, комунікаційна, документальна;

4. пошукова, оглядова, світоглядна.

Тема 5. Класифікація бібліографії

Тест 6. Який напрям діяльності не належить до національної бібліографії?

1. Облік документів з певної галузі знань;

2. Облік документів, виданих за межами країни національною мовою;

3. Облік усіх документів, виданих на території країни;

d) Облік документів, авторами яких є представники цієї нації, виданих за межами країни.

Тест 7. Назвіть основні центри державної бібліографії

1. книжкова палата, бібліографічні інститути, спеціальні підроз­діли національних бібліотек;

2. наукові бібліотеки, центри НТІ;

3. науково-дослідні інститути, регіональні наукові бібліотеки;

4. книготорговельні установи, видавничо — книготорговельні об'єднання.

Тест 8. Дайте визначення науково-допоміжної бібліографії.

1. науково-допоміжна бібліографія — бібліографія, призначен­ням якої є сприяння науковій та професійно-виробничій діяльності;

2. науково-допоміжна бібліографія — бібліографія, призначен­ням якої є задоволення професійно-виробничих потреб спеціалістів;

3. науково-допоміжна бібліографія — бібліографія, призначен­ням якої є сприяння освіті, самоосвіті, вихованню та пропаганді;

4. науково-допоміжна бібліографія — бібліографія, призначенням якої є сприяння кругообігу, рекламі, розповсюдженню та обігу видань.

Тест 9. Яка бібліографія виконує завдання відображення бібліо­графічних фондів у бібліографічних посібниках?

1. бібліотечно-каталожна;

2. рекомендаційна;

3. книготорговельна;

4. державна.

Тест 10. Дайте визначення виду бібліографії.

a) вид бібліографії — ділянка бібліографічної діяльності, яка виділилася в процесі її диференціації завдяки спільності деяких ознак: суспільного призначення діяльності, особливостей бібліографічної про­ дукції, що виробляється в провцесі даного виду діяльності, методів бібліографування, організаційної структури діяльності, наявності відпо­ відного науково-дослідного аспекту бібліографічної діяльності.

b) вид бібліографії — ділянка бібліографічної діяльності, пов'язана з реалізацією формальних і змістовних відповідностей в системі "документ — споживач".

3. вид бібліографії — ділянка бібліографічної діяльності, що спеціалізується на бібліографічному навчанні споживачів інформації.

4. вид бібліографії — ділянка бібліографічної діяльності, що спрямована на задоволення бібліографічних потреб споживачів інфор­мації.

Словник термінів

1. Інформація — відомості, призначені для передачі в процесі ко­мунікації; зміст повідомлення; абстрактне поняття, шо свідчить про за­стосування інформаційного підходу (теорії інформації або теорії кому­нікації) для аналізу того чи того явища дійсності;

2. Повідомлення — форма, в якій передається інформація в процесі комунікації; впорядкована послідовність відомостей (даних), призначена для передачі в комунікаційно-інформаційному процесі.

3. Дані — відомості про факти, події, поняття, ідеї чи команди, подані у формалізованому вигляді, зручному для зберігання, обробки, переси­лання та інтерпретації користувачами інформаційної систематизації.

4. Носій даних; носій — матеріальний об'єкт, за допомогою якого можна зберігати та передавати інформацію.

5. Оброблення даних — операції, що виконуються з даними за точними правилами процедур.

6. База даних — сукупність взаємопов'язаних даних, організованих відповідно до загальних єдиних правил описування, зберігання та маніпулювання.

7. Запис інформації — процес і результат закріплення повідомлення на спеціально обраному носії за допомогою технічних засобів і матеріалів із використанням певної знакової системи. Запис інформації може бути здійснений не тільки у рукописній чи друкованій формі на паперовому носії, а й у вигляді мікроформ і матеріалів друкованого походження (машиночитних записів, фільмів, звукозаписів, голографії тощо).

8. Машинозчитувальний запис інформації — запис інформації, призначений для зчитування електронно-обчислювальною машиною (комп'ютером), виконаний на машинному носії даних (магнітному або оптичному диску, магнітній стрічці тощо).

9. Записана інформація — інформація, що зберігається за допо­могою запису будь-яким способом.

10. Документальна інформація - соціальна інформація, що міститься в документі, тобто передається в процесі соціальної комунікації за допомогою речовинного носія.

11. Недокументальна інформація - соціальна інформація, що передається без допомоги документа, іншими каналами комунікації.

12. Документування [інформації] - складання (створення чи оформлення) документам якому передбачається відображення певної інформації.

13. Документована інформація - соціальна інформація, зафіксо­вана в документі з метою її зберігання в часі та (або) передачі в прос­торі; результат документування. Фактографічна інформація - соціа­льна інформація, що характеризує якийсь конкретний факт, подію чи їхню сукупність.

14. Документографічна інформація — соціальна інформація, предметом якої є документ (його частина чи сукупність документів); інформація, що описує будь-який документ.

15. Бібліографічна інформація (БІ) інформація про документ, ча­стину чи документальний потік, документальний масив) опублікований шляхом видання чи депонування, яка створюється з метою інформу­вання споживача про існування документа, його зовнішні ознаки, зміст та інші властивості. Бібліографічна інформація може бути подана в будь-якій формі (усній, рукописній, друкованій, машиночитній тощо), у вигляді каталогів і картотек, окремих бібліографічних видань, частин інших видань і т.п.

16. Бібліографічне повідомлення — елемент бібліографічної ін­формації, який містить організовані за певними правилами відомості про документ, його частину чи групу документів.

17. Бібліографічний запис — бібліографічне повідомлення, що зафіксоване у документальній формі.

18. Бібліографічні ресурси — сукупність бібліографічних посіб­ників, яка є результатом виконаної праці з бібліографування, продук­том історичного часу і засобом майбутньої праці з бібліографічного обслуговування.

19. Бібліографічна діяльність; бібліографія - система різних видів діяльності (практичної, науково-дослідної, педагогічної, управлінської), яка забезпечує виробництво та функціонування бібліографічної інформації в суспільстві.

20. Професійна бібліографічна діяльність — галузь інформацій­ної діяльності комунікаційних посередників, яка спрямована на задово­лення бібліографічних потреб споживачів інформації.

21. Практична бібліографічна діяльність; бібліографічна спра­ва — сукупність процесів виробництва та поширення бібліографічної ін­формації, які умовно поділяються на бібліографування та бібліографічне обслуговування (розрізняються в залежності від аспекту розгляду).

22. Бібліографування — процеси підготовки (створення, виробни­ цтва) бібліографічної інформації, які завжди орієнтуються на спожива­ на інформації (абстрактного, потенціального чи конкретного, групового чи індивідуального).

23. Бібліографічне обслуговування — процеси доведення бібліо­графічної інформації до споживачів (читачів, абонентів бібліотек, кори­стувачів інформаційних систем тощо), які включають також певні про­цеси підготовки бібліографічної інформації.

24. Бібліографічна робота (БР) - бібліографічна діяльність пев­ної установи чи особи.

25. Інформаційна продукція - матеріалізований результат інформаційної діяльності комунікаційних посередників, призначений для задоволення інформаційних потреб споживачів.

26. Інформаційне забезпечення — сукупність процесів забезпе­чення інформаційних потреб споживачів інформації (індивідів або під­приємств, установ і організацій, суспільства в цілому), яка складається з підготовки інформації та її доведення до споживачів.

27. Інформаційне обслуговування — галузь професійної інфор­маційної діяльності комунікаційних посередників, спрямована на задо­волення інформаційних потреб споживачів інформації.

28. Інформаційна послуга — здійснення у визначеній законом формі інформаційної діяльності, спрямованої на доведення інформа­ційної продукції до споживачів з метою задоволення їх інформаційних потреб.

29. Інформування — процес доведення повідомлень до споживача інформації.

30. Аналітико-синтетична переробка інформації — процеси пе­ретворення інформації, що міститься в документі з метою витягу потрі­бних споживачеві відомостей, їх порівняння з інформаційними потреба­ми чи запитами споживачів та узагальнення.

31. Масово-інформаційна діяльність — діяльність засобів масової інформації чи засобів масової комунікації ( друкованих видань, радіо­мовлення, телебачення тощо), спрямована на передачу інформації в суспільстві широкому загалу споживачів або будь-якому не визначеному наперед споживачу інформації.

32. Комунікаційно-інформаційний процес — передача інформації в процесі комунікації; те саме, що "комунікація".

33. Джерело інформації — елемент комунікаційно-інформаційного процесу, в якому виникає (чи зберігається) інформація, призначена для передачі споживачеві. Джерелом соціальної інформації може бути лю­дина (група людей), документ або технічний пристрій, в якому зберігається та з якого передається інформація.

34. Комунікант; відправник інформації — особа, що починає акт комунікації та передає інформацію споживачеві.

35. Канал комунікації — елемент комунікаційно-інформаційного процесу, функцією якого є передача повідомлення від джерела інфор­мації до споживача.

36. Споживач інформації; споживач; одержувач інформації; реци­пієнт; користувач інформаційної системи; абонент бібліотеки — людина або група людей, яка одержує соціальну інформацію.

37. Комунікатор — особа, що бере участь у комунікації як комунікант або споживач інформації. В акті соціальної комунікації зав­жди беруть участь два комунікатори: автор (творець) або передавач інформації та її споживач.

38. Інформаційна потреба; потреба — потреба людини (групи людей) в інформації: необхідність отримання інформації, що відповідає характеру дії чи роботи, що виконується споживачем інформації.

39. Документальна потреба — потреба людини в документі (-ах), що ґрунтується на потребі людини в інформації, яка міститься в

документі.

40. Бібліографічна потреба — потреба людини в бібліографічній інформації, що ґрунтується на документальній та інформаційній потребах.

41. Інформаційний бар'єр — відношення суперечності (протиріччя) між джерелом інформації та її споживачем; перешкода на шляху пере­дачі інформації.

42. Комунікаційний посередник - суспільний інститут або люди­на, що виконує посередницькі функції в системі соціальних комунікацій між джерелом інформації та її споживачем.

43. Інформаційна діяльність комунікаційних посередників; ін­формаційна діяльність — сукупність процесів одержання, збирання, аналізу, переробки, зберігання, пошуку та розповсюдження інформації (а також інших, допоміжних, процесів, які забезпечують основні проце­си), що виконується комунікаційними посередниками.

44. Інформаційно-споживча діяльність (ІСД) — діяльність спо­ живача інформації, спрямована на її пошук та споживання, перетворен­ ня в особисті знання та їх використання.

45. Соціальна комунікаційно-інформаційна діяльність — діяль­ність осіб або суспільних інститутів, що є учасниками соціального кому­нікаційно-інформаційного процесу, тобто процесу передачі інформації в суспільстві від її джерела до споживача, яка включає: діяльність авторів або творців інформації (вчених, письменників, митців і т.п.); інформа­ційну діяльність комунікаційних посередників, які забезпечують переда­чу інформації споживачеві; інформаційно-споживчу діяльність осіб, які одержують інформацію.

46. Вид бібліографії — ділянка бібліографічної діяльності, що ви­окремилася в процесі її диференціації завдяки спільності деяких ознак: суспільного призначення діяльності; особливостей бібліографічної про­дукції, що виробляється в даному виді діяльності; методів бібліографу­вання; організаційної структури діяльності; наявності відповідного нау­ково-дослідного аспекту бібліографічної діяльності.

47. Загальна бібліографія - вид бібліографії, пов'язаний із реа­лізацією формальних і змістовних відповідностей у системі "доку­мент — споживач", у якому більше враховуються особливості докумен­тів, ніж інформаційних потреб споживачів. Подає відомості про доку­менти, якими можуть користуватися всі споживачі, незалежно від особ­ливостей їхніх індивідуальних і групових інформаційних потреб.

48. Спеціальна бібліографія — вид бібліографії, пов'язаний із реалізацією ціннісних відповідностей у системі "документ — споживач", в якому більше враховуються особливості інформаційних потреб спо­живачів, ніж документів. Має різновиди, спрямовані на обслуговування різних категорій читачів, які виявляють спільні або близькі за характе­ристикою бібліографічні потреби.

49. Державна бібліографія — бібліографія, призначенням якої є реєстрація всіх документів, опублікованих на території держави шляхом видання чи депонування у бібліографічних посібниках.

50. Науково-допоміжна бібліографія — бібліографія, призначен­ням якої є сприяння науковій та професійно-виробничій діяльності.

51. Рекомендаційна бібліографія — бібліографія, призначенням якої є сприяння освіті, самоосвіті, вихованню та пропаганді знань.

52. Видавничо-книготорговельна бібліографія — бібліографія, призначенням якої є рекламування видавничої продукції та сприяння книгообігу.

53. Бібліотечно-каталожна бібліографія — бібліографія, призна­ченням якої є відображення бібліотечних фондів у бібліографічній ін­формації.

54. Універсальна бібліографія — бібліографія, що подає інфор­мацію про документи різного змісту з "універсуму" знань (або з усіх галузей знань).

55. Галузева бібліографія - бібліографія, що подає інформацію про документи з певної галузі знань або обслуговує певну галузь знань та (або) практичної діяльності.

56. Краєзнавча бібліографія - бібліографія, що подає бібліогра­фічну інформацію, за змістом пов'язану з певною місцевістю в країні.

57. Країнознавча бібліографія - бібліографія, що подає бібліо­графічну інформацію, за змістом пов'язану з певною країною.

58. Бібліографія бібліографії - бібліографія, що подає інформа­цію про бібліографічні посібники.

59. Біобібліографія — бібліографія, що подає інформацію про твори певних авторів.

60. Поточна бібліографія - бібліографія, яка виконує функцію регулярного інформування про нові документи, що вийшли у світ (тобто про документальний потік).

61. Ретроспективна бібліографія - бібліографія, що виконує фу­нкцію підведення підсумків видання документів за певний період часу в минулому (тобто інформує про документальний масив).

62. Перспективна бібліографія — бібліографія, яка виконує фун­кцію випереджувального інформування про документи, що готуються до видання.

63. Національна бібліографія - бібліографія, що належить певній нації та включає такі напрями: 1) облік усіх документів, виданих на те­риторії країни; 2) облік документів, виданих національною мовою за межами країни; 3) облік документів, авторами яких є представники да­ної нації, які видані за межами країни будь-якою мовою; 4) облік до­кументів, за змістом присвячених цій країні, незалежно від місця їх опублікування.

64. Бібліографія екстеріоріки - бібліографія, яка обліковує до­кументи, видані за межами країни: 1) національною мовою; 2) що на­лежать авторам-представникам визначеної нації; 3) що за змістом при­свячені окремій країні.

65. Поточна державна бібліографія (ПДБ) - бібліографія, при­значенням якої є реєстрація всіх нових опублікованих на території держави документів і регулярне інформування про них.

66. Загальна ретроспективна бібліографія - бібліографічна діяль­ність, спрямована на створення універсальних ретроспективних покажчи­ків документів, які видані протягом тривалого хронологічного періоду.