ББК 78.5я73 Л 74

ВСТУП

Затверджено методичною радою Університету «Україна»

(Протокол № 8 від 4 червня 2004 p.)

Автор: І. М. Ломачнська, канд. філософ, наук, доц.

Рецензент: Т. Г. Горбаченко, д-р філос. наук, канд. педагогіч. наук, професор

Ломачинська І.М. К 74 Бібліографознавство. Навч. посіб. для дистанц. навчання. — К.: Ун-т «Україна», 2004. - 300 с

ISBN 966-7979-72-5

Навчальний посібник створений з урахуванням досвіду щодо подібних ви­дань і власного досвіду авторки. Теоретичний матеріал поданий за модульним принципом організації навчального процесу. Посібник містить основні поняття, запитання для самоконтролю, контрольні тести-тренінги, перелік джерел літера­тури. На великій кількості прикладів розкрвається методика виконання бібліогра­фічних описів, індексування, анотування, реферування та складання оглядів до­кументів.

Розрахований на студентів, викладачів, консультантів університету і може використовуватись не тільки для дистанційної, а й для інших форм навчання.

ББК 78.5я73

ISBN 966-7979-72-5

© Університет «Україна», 2004 © Ломачинська І. М., 2004

Предметом дисципліни "Бібліографознавство" є бібліографічна ді­яльність, яка забезпечує підготовку, поширення та використання бібліо­графічної інформації. Теоретичний курс дасть можливість отримати знання про:

• теорію бібліографії;

• історію бібліографічної справи;

• організацію бібліографічної діяльності;

• методику бібліографічної роботи.

Об'єктами вивчення бібліографознавства є загальна, спеціальна, універсальна та галузева бібліографія. Студент повинен знати:

• історію розвитку бібліографічної справи;

• структуру бібліографії, її функції, завдання;

• поняття про бібліографічну інформацію та форми її закріп­лення;

• зміст бібліографічної діяльності. Результатом отриманих знань буде вміння:

• організовувати бібліографічну роботу в бібліотеках;

• створювати довідково-пошуковий апарат бібліотеки;

• формувати довідково-бібліографічний фонд бібліотеки;

■ здійснювати довідково-бібліографічне обслуговування спожива­ чів документно)' інформації;

■ вирішувати проблеми бібліографічного інформування. Структура курсу передбачає чотири основні змістовні модулі.

Перший модуль включає такі теми:

1. 'Загальне поняття про бібліографію та бібліографознавст­ во , в якій формується загальне поняття про бібліографію та бібліо­ графознавство, дається визначення основних складових бібліографо­ знавства.

2. Історія розвитку бібліографічних знань розглядає історію розвитку бібліографічних знань у таких основних аспектах: зародження бібліографічних знань, основні етапи розвитку бібліографії, розвиток бібліографії в Україні.

3. "Теорія бібліографії як частина бібліографознавства" дає аналіз теорії бібліографії, аналізуються поняття суб'єкта та об'єкта біб­ ліографічної діяльності.

Другий модуль включає такі теми:

1. "Поняття бібліографічної інформації: основні форми її за­кріплення і передачі — тема включає такі складові: Поняття бібліо­графічної інформації. Соціальна комунікація та основні елементи соціа­льного комунікаційно-інформаційного процесу: комунікант, реципієнт. Види соціальної комунікації. Історія розвитку бібліографічної інформа­ції. Система "документ — споживач як джерело виникнення бібліогра­фічної інформації. Бібліографічний запис: склад елементів та інформа­тивні функції. Документально-бібліографічні потреби як причина виник­нення основних суспільних функцій бібліографічної інформації. Основні суспільні функції бібліографічної інформації та її внутрішня структура.

2. "Бібліографічна діяльність та її основні процеси — тема включає такі складові: Основні процеси бібліографічної діяльності. Ви­значення бібліографічної діяльності та її основних процесів. Загальна характеристика методів бібліографування. Поділ основних методів бібліографування. Бібліографічне виявлення та бібліографічний відбір, їх властивості. Бібліографічне групування, його способи. Бібліографічна характеристика, її способи. Методи бібліографічної характеристики. Анотування, реферування.

3. "Класифікація бібліографії" — тема включає такі складові: Проблеми класифікації бібліографії. Найбільш характерні для вітчизня­ ного бібліографознавства підходи у визначенні бібліографії. Найбільш поширені схеми класифікації бібліографії. Основні види бібліографії.

Третій модуль вміщує такі теми:

1. "Класифікація бібліографічних посібників" — тема включає такі складові: Загальні поняття та завдання класифікації бібліографіч­них посібників. Класифікація бібліографічних посібників за їх внутрі­шньою формою. Види бібліографічних посібників за суспільним при­значенням. Види бібліографічних посібників за особливостями об'єкта обліку. Види бібліографічних погібників за особливостями методів біб­ліографування, що застосовувалися при складанні бібліографічного посібника. Зовнішні форми бібліографічних посібників.

2. "Організація бібліографічної роботи в бібліотеках" — тема включає такі складові: Зміст і особливості бібліографічної роботи ма­сових бібліотек Зміст основних бібліографічних процесів. Загальні пи­тання організації бібліографічної роботи. Сучасні інформаційні технології бібліографічної роботи бібліотеки.

3. 'Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки" — в темі розглядаються такі основні складові: Загальне поняття про довідково- бібліографічний апарат бібліотеки. Зміст, об'сяг, склад, структура і особливості організації довідково-бібліографічного апарату бібліотеки. Склад традиційного довідково-бібліографічного апарату. Сучасний довідково — пошуковий апарат, його визначення. Склад сучасного довідково-пошукового апарату.

Четвертий модуль вміщує такі теми:

1. "Довідково-бібліографічне обслуговування в бібліотеках" —

тема включає такі складові: Загальне поняття про довідково-бібліо­графічне обслуговування в бібліотеках. Головні складові довідково-бібліографічного обслуговування. Особливості виконання довідок окре­мих видів.

2. "Бібліографічне інформування в бібліотеках" — тема вклю­ чає такі складові: Загальне поняття про бібліографічне інформування в бібліотеках. Зміст бібліографічного інформування в залежності від спе­ цифіки роботи бібліотеки. Масове бібліографічне інформування. Групо­ ве бібліографічне інформування. Індивідуальне бібліографічне інфор­ мування. Загальні питання бібліографічного інформування.

3. Робота бібліотек з формування інформаційної культури та бібліографічному навчанню — тема включає такі складові: Основні поняття роботи бібліотек по формуванню інформаційної культури та бібліографічного навчання. Робота бібліотек з підвищення рівня інфор­ маційної культури своїх працівників. Робота бібліотек з підвищення рів­ ня інформаційної культури і бібліографічного навчання читачів та кори­ стувачів.

Загальний обсяг матеріалу розрахований на 108 годин академічно­го навчання. Кожний з модулів розрахований, відповідно, на 27 годин академічного навчання. Форма контролю — залік.

Для якісного освоєння курсу "Бібліографознавство" передбачені наступні вимоги:

• Після вивчення кожної теми студент зобов'язаний написати один реферат (на вибір) із запропонованої тематики та викона­ти практичне завдання.

• Після вивчення кожного модуля студент зобов'язаний відповісти на питання тестів, запропонованих в посібнику.

» За результатами поточного контролю фіксується підсумковий контроль.

За структурою викладу посібник побудований у зручній формі для вивчення та засвоєння студентом навчального матеріалу.

Методичні рекомендації щодо виконання практичної роботи та на­писання реферату вміщені у Додатку 1.

ЯК КОРИСТУВАТИСЬ ПОСІБНИКОМ

Посібник "Бібліографознавство" розроблений у відповідності до вимог щодо підготовки навчальних посібників для дистанційної форми навчання вищих навчальних закладів освіти.

В цілому посібник "Бібліографознавство" побудований за такою структурою:

■ Перед викладом теоретичного матеріалу в кожній темі вміщено "короткий зміст запропонованих в питань" та "базові терміни .

■ Після кожної теми подаються "Питання для самоконтролю |, що дозволяють студенту перевірити якість засвоєного ним матеріалу.

"Враховуючи специфіку дистанційного навчання, що розраховане на самостійне вивчення студентом навчальної дисципліни, в посібнику після кожної теми подано "Теми рефератів".

■ При вивченні дисципліни "Бібліографознавство" навчальною програмою передбачено виконання практичних завдань зміст яких наводиться після кожної теми.

■ При необхідності більш глибокого дослідження окремих тем, за­пропонованих для вивчення з курсу "Бібліографознавство", після кож­ної теми пропонується "Література для подальшого вивчення", яка подається за нумерацією із загального списку літератури в кінці посіб­ника.

Опісля кожного модуля подається термінологічний словник в якому наведені терміни, які вивчались в темах, розглянутих у модулі.

В Додатку 1 подаються "Методичні рекомендації до виконання практичної роботи" та "Методичні рекомендації до написання ре­ферату".

В Додатку 2 вміщено матеріали, які необхідні для поглибленого вивчення курсу "Бібліографознавство".

Модуль 1

Тема 1. Загальне поняття про бібліографію та бібліографознавство

Визначення бібліографії. Структура бібліографії Предмет бібліо­графії, об'єкт бібліографії Визначення інформаційної інфра­структури. Загальне поняття бібліографознавства. Сутність бібліографічної діяльності.

Базові терміни: "бібліографія", "бібліографознавство".

Бібліографію в цілому вивчає загальне бібліографознавство, що є комплексом наукових дисциплін, кожна з яких досліджує бібліографію в певному аспекті. В той же час необхідне всесторонне дослідження окремих видів, аспектів і процесів бібліографічної діяльності з теорети­чної, історичної, методичної і організаційної точок зору, а також з ура­хуванням специфіки тієї або іншої галузі знання. Цим займаються наукові дисципліни спеціального бібліографознавства (наприклад, спеціальне бібліографознавство).

Рис.1.1. Складові частини бібліографознавства.

Бібліографознавство - це галузь наукового знання, яка вивчає структуру і властивості бібліографічної інформації, закономірності процесів її створення та доведення до споживачів.

Теорія бібліографії має на меті з'ясувати сутність бібліографії як суспільного явища; розкрити й обґрунтувати її функції та місце в системі наук; визначити об'єкти, процеси, методи і засоби бібліографічної діяльності; встановити об'єктивні загальні й специфічні закономірності, притаманні бібліографії в цілому та її окремим підрозділам. Теорія біб­ліографії досліджує суспільне призначення бібліографії, розробляє на­укові концепції і терміносистему (організовану відповідним чином суку­пність термінів), методологічну базу для наукового аналізу сучасної бібліографічної практики, взаємозв'язки бібліографії і бібліографічної науки з суміжними областями (наприклад, з інформаційною діяльністю і інформатикою, бібліотечною справою і бібліотекознавством, книжко­вою справою і книгознавством). У зв'язку з цим важливим завданням бібліографознавства є розробка бібліографії, змісту бібліографічних понять і категорій, опрацювання наукової термінології. Це сприятиме створенню більш точної, завершеної системи знань про об'єкти бібліо­графічної інформації, процесів її пошуку, переробки, збереження та передачі споживачам.

Історія бібліографії вивчає походження і розвиток бібліографії як діяльності, формування її окремих підрозділів, її роль і місце в со­ціальному, науково-технічному й культурному прогресі, конкретні фор­ми функціонування бібліографічних явиш на кожному історичному етапі розвитку суспільства і окремих країн. Об'єктом історії бібліографії є також творча діяльність бібліографів, їх досвід, погляди на бібліогра­фію, взаємини з епохою тощо.

Технологія бібліографії — це способи обробки матеріалів і виго­товлення інформаційної, у тому числі бібліографічної продукції. Наука може і повинна брати участь у вдосконаленні технологічних комплексів, які забезпечують збирання, створення, зберігання, накопичення, оброб­ку, пошук, копіювання, передачу і розповсюдження інформації.

Методика та організація бібліографічної діяльності постійно по­в'язані з упровадженням наслідків методичних та історичних дослі­джень у життя, у практику бібліографічної роботи. Методика бібліо­графії тісно пов'язана з теорією, історією, технологією, а також з прак­тикою бібліографії. Вона вивчає сукупність найдоцільніших прийомів і способів підготовки і доведення до споживачів бібліографічної інфор­мації. Методика бібліографії має своїм завданням розробку раціональ­них засобів і правил, що мають знайти своє застосування у практиці бібліотек. Здебільшого вона торкається укладання бібліографічних по­сібників і використання їх у рекомендаційному, довідковому та інфор­маційному бібліографічному обслуговуванні.

Організація бібліографії— це створення в країні оптимальної си­стеми бібліотечних і інформаційних центрів федерального і регіональ­ного рівнів (інформаційної інфраструктури), які здатні забезпечувати різноманітні потреби суспільства в інформації з урахуванням сучасних вимог.

Питання для самоконтролю:

1. Назвіть сучасні визначення бібліографознавства і охарактеризуй­те генезу формування цього поняття.

2. Назвіть основні складові загального бібліографознавства та дай­те визначення кожного з них.

3. Охарактеризуйте розподіл понять "бібліографія" та "бібліогра­фознавство".

Теми рефератів:

1. "Особливості формування терміну "бібліографознавство".

1. "Робота українських бібліографів в процесі формування бібліографічної термінології".

Практичне завдання 1.

Мета: ознайомлення з предметом, об'єктом бібліографії, її організаційною структурою. Питання:

1. Дати визначення бібліографії.

2. Охарактеризувати структуру бібліографії.

3. Визначити предмет бібліографії, об'єкт бібліографії.

4. Дати визначення інформаційної інфраструктури.

5. Сформулювати сутність бібліографічної діяльності.

Література для подальшого вивчення

1. Барсук А. И. Библиографоведение в системе книговедческих дисцип­лин. - М.: Книга, 1975. - 206 с.

2. Буран В.Я., Довгопола О.П., Пупченко В.В. Бібліографія: загальний курс. - К: Вища школа, 1984. -214 с.

3. Диомидова Г.Н. Библиографоведение; Учебник для ср. проф. уч. зав. - СПб. (Серия "Библиотека"), 2002. - 228с

4. Коршунов О. П. Библиографоведение: общий курс. — М.: Книжная палата, 1990. - 232 с.

5. Швецова-Водка Г.М. Загальне бібліографознавство: Основи теорії бібліографії. - Рівне, 1995. - 183 с

А