- •Реферат
- •1.1. Аналіз ланок системи і системи в цілому
- •1.2 Визначення передаточних функцій системи
- •Розділ 2. Побудова амплітудно-частотних і фазових характеристик системи
- •2.1 Побудова амплітудно-частотних і фазово-частотних характеристик ланок системи
- •2.2 Побудова амплітудно-частотних і фазочастотних характеристик розімкнутої системи
- •2.3 Побудова амплітудно-частотних і фазово-частотних характеристик системи за збуренням
- •Розділ 3. Побудова логарифмічних частотних характеристик системи
- •3.1 Побудова логарифмічних частотних характеристик ланок системи
- •3.2 Побудова логарифмічних частотних характеристик розімкнутої системи
- •3.3 Побудова логарифмічних частотних характеристик системи за збуренням
- •Розділ 4 дослідження системи на стійкість
- •4.1 Дослідження системи на стійкість за алгебраїчними критеріями (критерій Гурвіца)
- •Коефіцієнти дорівнюють
- •4.2 Дослідження системи на стійкість за частотними критеріями
- •4.2.1 Дослідження системи на стійкість методом d-розбиття
- •4.2.2 Дослідження системи на стійкість за допомогою критерію Михайлова
- •Висновок
- •Список використаної літератури:
- •Додатки
3.2 Побудова логарифмічних частотних характеристик розімкнутої системи
При побудові результуючих частотних характеристик для групи послідовно з'єднаних ланок результуючий модуль (амплітудно-частотна характеристика розімкнутої системи) можна дістати як суму модулів всіх ланок, а результуючу фазочастотну характеристику - як добуток фазочастотних характеристик відповідних ланок. Тоді:
Рис.3.15 Логарифмічна амплітудно-частотна характеристика розімкнутої системи
Рис.3.16 Логарифмічна фазово-частотна характеристика розімкнутої системи
3.3 Побудова логарифмічних частотних характеристик системи за збуренням
Передаточна функція по збуренню:
У комплексному вигляді:
Дійсна і уявна частини передаточної функції:
Амплітудно-частотна характеристика записується у вигляді:
Логарифмічна амплітудно-частотна характеристика системи за збуренням системи:
Рис.3.8 Логарифмічні амплітудно-частотні характеристики системи за збуренням
Рис 3.12 Логарифмічна фазово-частотна характеристика для системи за збуренням
Розділ 4 дослідження системи на стійкість
4.1 Дослідження системи на стійкість за алгебраїчними критеріями (критерій Гурвіца)
Дослідимо дану систему за критеріями Гурвіца.
Прирівняємо знаменник передаточної функції замкнутої системи до нуля і запишемо характеристичне рівняння:
Знаходимо визначник Гурвіца користуючись такими правилами:
по головній діагоналі записуємо коефіцієнт характеристичного рівняння
;місця зверху від діагоналі заповнюємо коефіцієнтами з більшим індексом, а знизу від діагоналі – з меншим індексом. При відсутності коефіцієнтів ставимо нулі.
діагональні мінори визначаємо із головного детермінанта Гурвіца викреслюванням відповідних стовпчиків і рядків.
Коефіцієнти дорівнюють
Визначаємо
діагностичні мінори
:
Система вважається стійкою у випадку якщо a0>0, a1>0, a2>0, a4>0, ∆4>0, ∆3>0, ∆2>0. Отже, система є стійкою, бо ∆3>0, ∆2>0.
4.2 Дослідження системи на стійкість за частотними критеріями
4.2.1 Дослідження системи на стійкість методом d-розбиття
Для розв’язання поставленої задачі побудуємо межу в комплексній площині параметра k.
– характеристичне рівняння.
Знаходимо параметр k:
Знаходимо комплексний
вираз параметра k,
використовуючи підстановку
Виділимо дійсну А(w) і уявну В(w) складові:
З
адаючи
значення
від
,
побудуємо криву D-розбиття
Практично для цього слід знайти
критичні точки, які відповідають
переходам кривої D
- розбиття через дійсну і уявну осі
комплексної площини.
Рис.4.1 Крива d-розбиття
З врахуванням
деякого запасу стійкості можна виділити
зону рекомендованих значень коефіцієнта
підсилення розімкнутої системи. Визначена
за правилом штриховки зона стійкості
знаходиться зліва від кривої D-розбиття.
Значення k
вибирається по точках, які лежать на
дійсній осі
,
тому що всі інші точки відповідають
комплексним величинам, а коефіцієнт k
є фізичною величиною.
