59 Сучасна религийна та мижконфесійна ситуация в Украини

Українська держава після здобуття незалежності заявила про свою прихильність принципам демократії та правової держави. Нового змісту набув принцип свободи совісті. Конституція (ст.35), законодавство України передбачають задоволення духовних потреб віруючих і атеїстів, забороняють дискримінацію громадян залежно від їх ставлення до релігії.

Церква та релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа — від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони суспільного порядку, здоров'я та моральності населення. Створено правові умови діяльності релігійних організацій, які прирівняні в правах до громадських, мають статус юридичної особи. Питання власності, землекористування, підприємництва, релігійних організацій, трудові відносини у них врегульовано чинним законодавством. Реалізацію державно-церковної політики покладено на Державний комітет України у справах релігій.

Усе це стимулювало розвиток релігійної інфраструктури: після проголошення державної незалежності більш ніж утричі зросла кількість духовних навчальних закладів та монастирів, у 8 разів — місій та братств. Функціонують недільні школи, пункти катехізації, зростає кількість періодичних видань. Значно поліпшилась матеріальна база церков. Держава повернула їм 3 тис. культових споруд, понад 8 тис. предметів церковного майна. Споруджено понад 1 тис. храмів, багато їх перебувають на стадії незавершеного будівництва. Водночас, через різні обставини, траплялися міжконфесійні та міжцерковні конфлікти, в які було втягнуто найвпливовіші релігійні організації, відомих церковних діячів, мільйони віруючих. Міжцерковні протистояння є наслідком довготривалої відсутності державної самостійності України, перебування українських територій у складі різних держав, які здебільшого безцеремонне втручалися у релігійне життя українців.

Населення, що жило на території сучасної України, ніколи не було моно-релігійним.

На сьогодні Україна — багатоконфесійна держава, де офіційно діє більше 21 тис. релігійних громад, 82 конфесії, напрямів і тлумачень. Найпомітнішими серед них є: Українська православ­на церква (УПЦ), Українська православна церква — Київський патріархат (УПЦ-КП), Українська автоке­фальна православна церква (УАІЩ), Українська греко-католицька церква (УГКЦ), Римсько-католицька церква (РКЦ), євангельські християни-баптисти (ЄХБ), християни віри євангельської (ХВЄ), адвентисти сьомого дня (АСД), свідки Єгови, а також мусуль­манська, реформатська та іудаїстська церкви, що становлять 97,1 % всієї релігійної мережі України. Найвпливовішою складовою релігійного життя за­лишається православ'я. Загалом воно об'єднує близь­ко 11,5 тис. громад, що становить 54 % загальної кількості релігійних об'єднань.

60 политичне життя в Украини 2000-2014 роки

• 16 квітня 2000 р. відбувся Всеукраїнський референдум за народною ініціативою. Понад 80% виборців, що взяли участь у голосуванні, висловилося за двопалатний парламент; за скорочення числа депутатів з 450 до 300; за ліквідацію права депутатської недоторканності; за надання Президентові права достроково припиняти повноваження Верховної Ради України.

• Зимою – навесні 2001 р. Україна опинилася в стані політичної кризи, яка була пов’язана з вбивством опозиційного журналіста Г.Гонгадзе. Опозиція вирішила скористатися представленою нагодою, аби змінити владу в країні. Були організовані масові демонстрації та акції протесту, які завершилися навіть сутичками з міліцією (9 березня 2001 р.). Проте домогтися свого опозиція не змогла

• Важливою подією політичного життя країни 2000-2001 рр. стало перегрупування політичних сил у країні, особливо напередодні парламентських виборів 2002 р. Упродовж осені – зими 2001 р. відбувається формування передвиборчих блоків. Згідно з новим законом про вибори в Україні існує змішана система виборів, за якою 50% депутатів обирається за партійними списками, а 50% – в мажоритарних виборчих округах. а підсумками голосування, в загальнодержавному багатомандатному окрузі з 30 виборчих блоків 4%-ий бар’єр подолали: блок «Наша Україна» на чолі з В.Ющенком – 23,55%, Комуністична партія України (КПУ) – 20,01%, блок «За єдину Україну!» (В.Литвин) – 11,79%, блок Юлії Тимошенко – 7,25%, Соціалістична партія України (СПУ) – 6,87%, Соціал-демократична партія України (об’єднана) (СДПУ(о)) – 6,27%.

• 2002-2004 рр. в Україні пройшов у гострій політичній боротьбі. Л.Кучма намагався реалізувати політичну реформу, що передбачала перерозподіл владних повноважень у трикутнику Президент - Прем’єр-міністр - Верховна Рада України. Навколо президента формуються потужні політичні сили, які намагаються утримати економічні і політичні позиції. Вибори Президента України 2004 р., як і передбачалось, стали переломними в історії України. Л.Кучма відмовився від участі у виборах 2004 р. Кандидатом від існуючої влади став діючий Прем’єр-міністр України В.Янукович. Опозиційні сили згрупувалися навколо лідера «Нашої України», колишнього голови Національного банку України, Прем’єр-міністра 1999-2001 рр. В.Ющенка. Президентські вибори відбулися 31 жовтня 2004 р. У результаті голосування голоси виборців розподілилися таким чином: В.Ющенко – 39,26% голосів, В.Янукович – 39,11%, О.Мороз – 5,82%, П.Симоненко – 4,97%, Н.Вітренко – 1,53%, А.Кінах – 0,93%. Решта кандидатів набрали менше 1% голосів. 27 листопада відбулося засідання Верховної Ради України, на якому було прийнято постанову про політичну кризу в Україні, визнано факт фальсифікації виборів та фактично анульовано рішення ЦВК. Парламент висловив недовіру ЦВК і назвав неприпустимим застосування сили проти учасників акції громадської непокори. Переголосування 26 грудня 2004 р. дало такі результати: за В.Ющенка проголосувало 51,99% виборців, які взяли участь у голосуванні, за В.Януковича – 44,21%. Інаугурація нового Президента України В.Ющенка відбулась 23 січня 2005 р. Прем’єр-міністром країни стала Ю.Тимошенко.

• У виборах 2006 р. взяли участь 45 партій і блоків. Проте 3% бар’єр подолали лише 5 партій. Найбільше голосів набрала Партія регіонів (32,14%), другу позицію посів Блок Юлії Тимошенко (22,29%), далі йшов блок «Наша Україна» (менше 14%), Соціалістична партія (5,6%), Комуністична партія (3,6%).

• У 2009 році знову відбуваються вибори Президента. Основними лідерами цих перегонів стають Янукович та Тимошенко, перемогає В. Янукович, одержавши 12481тис. голосів (48,95%). Ю.Тимошенко залишилася на другому місці, маючи підтримку 11593тис. громадян (45,47%). 11березня в парламенті знайшлася достатня кількість голосів, щоб відправити Тимошенко у відставку і призначити прем’єр-міністром М.Азарова. 21квітня 2010р. в Харкові В.Янукович і президент Російської Федерації Д.Медведєв підписали угоди, одна з яких була вкрай важлива для України, а друга — для Росії. Україна добилася істотної знижки ціни російського газу. Це дозволило істотно зменшити абсолютно нереальні поточні платежі за газ, що передбачалися довгостроковим контрактом, укладеним В.Путіним і Ю.Тимошенко у січні 2009 р. Проте механізм визначення ціни на газ залишався несприятливим, а головне — в обмін на зниження ціни Росія подовжувала перебування в Криму свого Чорноморського флоту до 2042р.

• Вибори до Верховної Ради України, згідно з чинним законодавством, проходять 28 жовтня 2012 року на основі Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17 листопада 2011 року.Цим законом встановлено п'ятивідсотковий прохідний бар'єр і змішану систему: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 225 — за мажоритарною системою в одномандатних округах. Участь у виборах беруть тільки політичні партії; участь блоків, які складаються з партій, не передбачено. Офіційна виборча кампанія розпочалася 30 липня 2012 року.

• Парламентські вибори в Україні 2014 — позачергові вибори народних депутатів Верховної Ради України, які відбулися 26 жовтня 2014 року відповідно до ст. 90 Конституції України. Законом «Про вибори народних депутатів України» було встановлено 5%-ий прохідний бар'єр і змішану систему: 225 депутатів обираються в загальнодержавному багатомандатному окрузі за виборчими списками від політичних партій, а інші 225 — за мажоритарною системою в одномандатних округах.

• Вибори Президента України 2014 — позачергові вибори Президента України, що відбулися 25 травня 2014 року. Спочатку були заплановані як чергові на 2015 рік, але призначені на раніший термін у зв'язку з усуненням Верховною Радою Віктора Януковича з поста Президента 22 лютого 2014 року. В цих виборах переміг Петро Порошенко.