22 .Причини, масштаби і наслідки голодомору 1932-1933 рр в України

^{Голод 1932-33 років охопив значну частину України, серед якої Запорізька, Донецька, Катеринославська, Миколаївська, Одеська губернії. Найбільше постраждали: Харківська, Полтавська, Сумська, Київська, а також Житомирська області, але цього разу голодомор спричинили, насамперед, для досягнення політичної цілі: потрібно було винищити численний прошарок заможних і незалежних від держави селян-підприємців. Серед основних причин можна виділити такі:}

• ^{Хлібозаготівельна криза 1927-1928 років}

• ^{Тоталітарний режим Сталіна}

• ^{Колективізація}

• ^{Ухвалення завідомо нереальних планів хлібозаготівель}

• ^{Насильне вилучення в селян продовольства}

• ^{Вивезення продуктів до Німеччини}

^{Історики і демографи сперечаються навколо кількості жертв голодомору, виголошуючи різні дані від 3 до 15 мільйонів. Найвірогідніше, враховуючи матеріали перепису населення 37-го року, втрати населення внаслідок повного фізичного виснаження, тифу, кишково-шлункових отруєнь, канібалізму, репресій, самогубств на ґрунті розладу психіки та соціального колапсу, жертви становили близько 7 мільйонів чоловік на теренах України.}

23. Методи здійснення, особливости та результати сталінської индустріализаціі в Україні

^{Індустріалізація – це процес створювання великого машинного виробництва, внаслідок чого у валовій продукції більшу частину складає продукція промислового виробництва.}

^{Наприкінці 1925р. Сталін вперше заговорив про необхідність індустріалізації. В грудні 1927 р. ХV з’їзд ВКП (б) прийняв основні директиви розвитку України на першу п’ятирічку (1928-1932): прискорений розвиток важкої промисловості; часткова колективізація сільського господарства на добровільній основі; підвищення життєвого рівня населення.}

Методи індустріалізації:

- підвищення продуктивності праці;

- вдосконалення розподілу праці (вугільна промисловість, машинобудування)

- поліпшення організації робочих місць (легка промисловість, машинобудування);

- інтенсифікація роботи машин і агрегатів (машинобудування, залізничний транспорт, текстильна промисловість);

- інтенсифікація технологічних процесів (чорна металургія) і т. ін.

Однією з особливостей здійснення індустріалізації в Україні були досить масштабні капіталовкладення в її промисловість. У 1930 р. вони досягли рівня всіх попередніх років мирного будівництва (1921-1928 pp.). Усього ж за роки I п'ятирічки на промислову модернізацію України було виділено понад 20% загальносоюзних капіталовкладень. Із 1500 промислових підприємств СРСР у роки першої п'ятирічки в Україні споруджувалося та реконструювалося понад 400.

На початку індустріалізації в Україні здійснювалися побудова і реконструкція великих підприємств, що мали загально державне значення. Із 35 ключових промислових об'єктів СРСР в Україні споруджувалося 12: Дніпрогес, Харківський тракторний завод, Краматорський машинобудівний завод, металургійні заводи у Запоріжжі, Кривому Розі, Маріуполі тощо.

Ще однією з особливостей індустріалізації в Україні біло значне відставання модернізації легкої та харчової промисловості від важкої індустрії внаслідок менших масштабів капітального будівництва і недостатньої сировинної бази.В Україні були віщі темпи витіснення приватного сектору в економіці, ніж у СРСР загалом.

В кінці першої п'ятирічки в Українській РСР підприємства союзного підпорядкування виробляли 69,8 % продукції, республіканського — 20,3 %, місцевого — 9,9 %. З середини 1930-х років все більше виявлявся курс на мілітаризацію народного господарства, створення ВПК. Кардинально змінилося співвідношення між промисловістю і сільським господарством в структурі економіки Української РСР. Різко скоротилися всі види приватної власності. Ліквідовувалися іноземні концесії.

у 1940 році рівень промислового виробництва збільшився в 7 разів в порівнянні з 1913 р.;

за обсягами виробництва важкої промисловості Україна обігнала низку розвинених європейських країн: друге місце в Європі з випуску машин (після Великобританії) і друге місце з виплавки чавуну (після Німеччини);

Україна з аграрної країни перетворилася на індустріально-аграрну. Було ліквідовано безробіття, з'явилися тисячі нових робочих місць.