18. Причини и масштаби голоду 1921-1923 рр в україни та діяльнисть организазїй допомоги голодуючим

Початок шляху «соціалістичного будівництва» був відзначений жахливим голодом у південних губерніях. Його першопричиною був природний катаклізм — жорстока посуха. В Україні вона вразила тільки південні губернії, урожай на Лівобережжі та Правобережжі видався непоганим. Перерозподіл надлишків на користь південних губерній міг запобігти голоду. Однак центральне компартійно-радянське керівництво вирішило взяти максимум хліба в Україні й розробило свою систему пріоритетів щодо його розподілу.

Становище в південних губерніях України, що зазнали такої самої посухи, як Поволжя чи Північний Кавказ, невпинно погіршувалося. Однак про голодуючих українських селян держава забула Газетам було заборонено писати про голод «Братерська допомога хлібом» формально незалежної України сусідній державі виглядала б дивно, якби всі знали, що українські селяни також умирають від голоду.

Лихо .зростало: у грудні 1921 р. голодувало 12% населення України, в січні 1922 р. — 20, а в травні — вже 48 %, тобто не менше 10 млн. осіб. Особливо болісно цей голод відбився на дітях. В Україні в червні 1922 р. голодувало до 2 млн. дітей.

Отже, причинами голоду 1921—1923 рр., який, за приблизними оцінками, коштував Україні від 1,5 до 3 млн. жертв, у т. ч. 70 % новонароджених дітей, були: 1) післявоєнна розруха; 2) неврожай, спричинений посухою 1921 р.; 3) політика воєнного комунізму, насаджувана більшовиками; 4) примусове вивезення українського хліба в Росію та експорт його за кордон; 5) використання московським урядом голоду як ефективного засобу придушення антибільшовицького повстанського руху в Україні.

ЦК КП(б)У дістав дозвіл зняти інформаційну блокаду тільки в середині січня 1922 р., коли в південних губерніях почалася масова смертність людей. Не втрачаючи часу, голова Раднаркому УСРР X. Раковський уклав угоду з Американською організацією допомоги (АРА) — неурядовою організацією, створеною в США для надання допомоги потерпілим від Першої світової війни європейським країнам. У радянській Росії АРА діяла з серпня 1921 р. На допомогу Україні прийшла також місія Ф Нансена та утворений у Берліні за участю Комінтерну Міжнародний комітет допомоги голодуючим радянської Росії (Міжробдоп) — альтернатива «буржуазній» АРА.

Зарубіжна допомога Україні тривала з березня 1922 по червень 1923 р. Голодування з другої половини 1922 р. вже не супроводжувалося масовою смертністю, оскільки допомога АРА була ефективною. У тогочасній пресі пропагувалася міжнародна пролетарська допомога, тоді як роль «буржуазних» організацій замовчувалася. Однак статистика свідчить, що Міжробдоп надав голодуючим України 383 тис пайків, місія Ф. Нансена — 12,2 млн, АРА — 180,9 млн.

19. Причини переходу до нової экономічнои політики та особливості провадження непу в украіні

Причини переходу до нової економічної політики (непу). Основними причинами переходу до нової економічної політики були:

- глибока соціально-економічна і політична криза більшовицького режиму;

- тотальна господарська розруха, різке скорочення промислового та сільськогосподарського виробництва;

- масові повстання селян, робітників, солдат і матросів;

- політична та економічна ізоляція більшовиків на міжнародній арені;

- спад світового комуністичного руху, не виправдання надій більшовиків на світову революцію;

- намагання утримати владу в будь-який спосіб.

Одним із суттєвих факторів, що підштовхнув більшовиків до зміни внутрішньої політики стало Кронштадтське повстання. Виступ балтійських матросів показав, що політика більшовиків почала втрачати підтримку навіть серед тих верств суспільства, які із самого початку були опорою радянської влади. Більшовикам загрожувала повна втрата контролю над країною.

Особливості непу в Україні. Такий крутий поворот у політиці відбувався досить болісно навіть у партійному середовищі під тиском реалій господарського життя. Але 27 березня 1921 р. надзвичайна сесія Всеукраїнського ЦВК прийняла рішення про заміну продрозкладки продовольчим податком, а вже 29 березня уряд УСРР видав декрет про норми і розмір податку, який був значно менший від продрозкладки.

Але неп в Україні було запроваджено пізніше, ніж в Росії. У 1921 р. ситуація в Україні майже не змінилася. У деяких губерніях розмір продподатку дорівнювався валовому збору зерна, тобто все вирощене підлягало вилученню. Це було обумовлено прагненням радянського керівництва «викачати» з українського села якнайбільше ресурсів суто силовими, перевіреними в роки війни методами, якомога довше користуватися без будь-яких обмежень продовольчими ресурсами республіки. На інтереси українського селянства не зважали. У цьому і полягає головна особливість переходу до непу в Україні. Крім того, особливостями непу в Україні також були: більші податки, ніж в інших радянських республіках; впровадження непу супроводжувалося боротьбою із селянським повстанським рухом. Реально неп почався в Україні лише на початку 1922 р. А голод, що охопив райони півдня України в 1921-1922 pp., ще більше віддалив нормалізацію ситуації в сільському господарстві.

Лише 26 липня 1922 р. ВУЦВК законодавчо закріпив право приватної власності на майно фабрично-заводських, торгових та інших підприємств. На місцях спостерігалося масове незадоволення непом, бо за роки громадянської війни у панівної партії та мільйонів громадян виробилася стійка звичка до централізовано-розподільчих методів господарства. Оскільки жовтневий переворот здійснився під гаслом соціальної рівності, майнове розшарування при непі викликало в одних обурення, в інших - розчарування.