2. Особливості організації Монтесорі-середовища в дитячому садку для дітей з тяжкими порушеннями функцій опорно-рухового апарату.

Метод Монтессорі заснований на спостеріганні за дитиною у природних умовах та прийнятті її такою, якою вона є. У групах Монтессорі дитина навчається самостійно за допомогою спеціально розробленого навколишнього середовища – Монтессорі – матеріалів, де є можливість самоконтролю; дитина сама вбачає свої помилки, дорослому не потрібно вказувати на них. Роль вчителя полягає у здійсненні керівництва самостійною діяльністю дитини, а не в її навчанні.

Ефективність методу досягається при дотриманні наступних правил:

• поєднання гігієни фізичного виховання та вільного руху, що передбачає вільне пересування дітей у приміщенні;

• особливий підхід до естетичного оформлення приміщення, який включає в себе „художню обстановку” і допомагає привити почуття прекрасного, витончений смак;

• забезпечення свободи вибору, що передбачає виховання дисциплінованості у дитини та сприяє природнім проявам особистості;

• використання дидактичного матеріалу, що допомагає упорядкувати розуміння дитини про оточуючий світ, засвоїти навчальний матеріал;

• створення доброзичливої атмосфери незалежності від дорослих, що сприяє розвитку самостійності, впевненості у собі.

На думку М. Монтессорі, середовище, в якому виховуються діти, повинно стимулювати учнів до діяльності, під­тримувати їх у навчально-виховному процесі. Педагог вважала, що при підготовці приміщення, в яко­му навчаються діти, потрібно дотримуватися основних спе­ціальних принципів: гігієни психіки та гігієни фізичного ви­ховання. 

Підготовлене середвище:

- освітленість

- багато місця

- вільне пересування

- провітрбваність

- зонування (зона для оволодіння навичками практичного життя має бути біля води, сенсорна зона, зона розвитку мовлення, математична зона, космічна зона)

- килимок

- жовта лінія (3-4 см. ширина)

№16 1.Естетичне виховання дітей з порушеннями функцій опорно-рухового апарату.

Естетичне виховання це - система заходів, направлених на вироблення в людині здібності сприймати, правильно розуміти, цінувати і створювати прекрасне в житті і мистецтві.

Естетичне виховання дитини розпочинається ще в дошкільному віці і включає, перш за все, розвиток мовлення і мислення дитини, в зіткненні з красивим і некрасивим у житті, естетичних емоцій, почуттів, уявлень, виховання безпосередньої емоційної чутливості; розвиток пізнавальних дій, спрямованих на отримання і аналіз естетичної інформації; залучення дітей до мистецтва шляхом надання їм художніх знань та навчання їх первинним практичним умінням.

Педагогічна робота з естетичного виховання в школах для дітей з пора полягає в тому, щоб навчити дітей із порушеннями о-ра бачити прекрасне в навколишньому, у житті, природі, у суспільних відносинах людей, емоційно збагатити особистість дитини.

Таким чином, естетичне виховання відіграє унікальну роль у розвитку й удосконалюванні особистості дітей з дцп. При цьому принципово важливо, що почуття прекрасного не є вродженим - воно здобувається людиною в ході засвоєння соціального досвіду.

Естетичне виховання в школах-інтернатах здійснюється на уроках та в позаурочний час. На уроках діти отримують знання художньої літератури, поезії, музичного мистецтва, образотворчого (скульптури, живопису). В позаурочний час вони беруть участь в гуртках естетичної спрямованості: літературному, музичному, танцювальному, образотворчому (ліплення, рельєфне малювання, виготовлення поробок з природного матеріалу).

У естетичному вихованні дітей з дцп використовуються образи літературних, кіно (зокрема, мультиплікаційних) героїв, будь-то люди, звірі наділені людськими якостями, які є носіями добра чи зла, милосердя чи жорстокості. Маленька дитина живе в світі героїв які сіють добро, симпатизує тим, хто веде боротьбу за справедливість.

Важливим для естетичного виховання є спілкування з природою – прогулянки, туристичні походи, збір гербарію та ін. В цілях глибшого розуміння краси природи корисно проводити бесіди, організовувати виставки малюнків, картин, які б присвячувалися рідному краю. Діти можуть працювати з глиною і пластиліном, виготовляти різні поробки з природного матеріалу, займатися художнім плетінням, їх можна навчити малювати, випалювати по дереву, виготовляти аплікації.

Краса природи, оточуючих людей, речей, якщо спрямувати дітей на її сприйняття, викликає у них позитивні почуття, пробуджує інтерес до життя, загострює мислення, уяву, пам'ять.

Засобами естетичного виховання також є поведінка та побут людини. Естетика поведінки виявляється у людських стосунках (виробничих, побутових, особисто-дружніх, суспільних) і закріплюється у вчинках та діях людей.

Естетика побуту вимагає правильної організації предметного середовища, яка співвідносна з уявленнями особистості про міру, гармонію, вона виявляється в оформленні житла, в одязі, у зовнішньому вигляді тощо.

В результаті комплексного, вмілого втілення усіх засобів та методів естетичного виховання підвищується естетична культура особистості.