- •2.Особливості формування елементарних математичних уявлень у дошкільників з порушеннями функцій опорно-рухового апарату.
- •2.Сенсорне виховання у дошкільників з порушеннями опорно-рухового апарату як основа їх розумового розвитку.
- •2. Особливості навчання читання дітей з пора.
- •2. Навчання письма учнів з пфора.
- •2.Завдання, зміст і система навчання граматики і правопису у школах для дітей з пфора.
- •2.Основні поняття, задачі та методи адаптивного фізичного виховання для осіб з тяжкими пфора.
- •2. Особливості організації Монтесорі-середовища в дитячому садку для дітей з тяжкими порушеннями функцій опорно-рухового апарату.
- •2. Вивчення другого десятка учнями з порушеннями функцій опорно-рухового апарату.
- •Перелік обов'язкових документів, за формування та зберігання яких відповідає вчитель-дефектолог:
- •2. Принципи та зміст сенсорно-інтегративної терапії дітей з церебральним паралічем.
- •Чим сильніше дитина мотивована до якого небуть заняття і чим сильніше в ньому зацікавлена, тим більше шансів, що вона вистоїть перед труднощами і в результаті буде діяти ефективніше.
- •Терапія заснована на грі, причому організація і вибір видів активності обумовлені інтересами і уподобаннями дитини.
- •Терапевтичні види активності припускають, що задачі, поставлені перед дитиною, їй по силах
- •2. Кондуктивна педагогіка. Роль та задачі педагогів-кондукторів у роботі з дітьми з порушеннями функцій опорно-рухового апарату.
- •2.Завдання та зміст предметно-практичного навчання учнів з пфора.
2. Особливості організації Монтесорі-середовища в дитячому садку для дітей з тяжкими порушеннями функцій опорно-рухового апарату.
Метод Монтессорі заснований на спостеріганні за дитиною у природних умовах та прийнятті її такою, якою вона є. У групах Монтессорі дитина навчається самостійно за допомогою спеціально розробленого навколишнього середовища – Монтессорі – матеріалів, де є можливість самоконтролю; дитина сама вбачає свої помилки, дорослому не потрібно вказувати на них. Роль вчителя полягає у здійсненні керівництва самостійною діяльністю дитини, а не в її навчанні.
Ефективність методу досягається при дотриманні наступних правил:
поєднання гігієни фізичного виховання та вільного руху, що передбачає вільне пересування дітей у приміщенні;
особливий підхід до естетичного оформлення приміщення, який включає в себе „художню обстановку” і допомагає привити почуття прекрасного, витончений смак;
забезпечення свободи вибору, що передбачає виховання дисциплінованості у дитини та сприяє природнім проявам особистості;
використання дидактичного матеріалу, що допомагає упорядкувати розуміння дитини про оточуючий світ, засвоїти навчальний матеріал;
створення доброзичливої атмосфери незалежності від дорослих, що сприяє розвитку самостійності, впевненості у собі.
На думку М. Монтессорі, середовище, в якому виховуються діти, повинно стимулювати учнів до діяльності, підтримувати їх у навчально-виховному процесі. Педагог вважала, що при підготовці приміщення, в якому навчаються діти, потрібно дотримуватися основних спеціальних принципів: гігієни психіки та гігієни фізичного виховання.
Підготовлене середвище:
- освітленість
- багато місця
- вільне пересування
- провітрбваність
- зонування (зона для оволодіння навичками практичного життя має бути біля води, сенсорна зона, зона розвитку мовлення, математична зона, космічна зона)
- килимок
- жовта лінія (3-4 см. ширина)
№16 1.Естетичне виховання дітей з порушеннями функцій опорно-рухового апарату.
Естетичне виховання це - система заходів, направлених на вироблення в людині здібності сприймати, правильно розуміти, цінувати і створювати прекрасне в житті і мистецтві.
Естетичне виховання дитини розпочинається ще в дошкільному віці і включає, перш за все, розвиток мовлення і мислення дитини, в зіткненні з красивим і некрасивим у житті, естетичних емоцій, почуттів, уявлень, виховання безпосередньої емоційної чутливості; розвиток пізнавальних дій, спрямованих на отримання і аналіз естетичної інформації; залучення дітей до мистецтва шляхом надання їм художніх знань та навчання їх первинним практичним умінням.
Педагогічна робота з естетичного виховання в школах для дітей з пора полягає в тому, щоб навчити дітей із порушеннями о-ра бачити прекрасне в навколишньому, у житті, природі, у суспільних відносинах людей, емоційно збагатити особистість дитини.
Таким чином, естетичне виховання відіграє унікальну роль у розвитку й удосконалюванні особистості дітей з дцп. При цьому принципово важливо, що почуття прекрасного не є вродженим - воно здобувається людиною в ході засвоєння соціального досвіду.
Естетичне виховання в школах-інтернатах здійснюється на уроках та в позаурочний час. На уроках діти отримують знання художньої літератури, поезії, музичного мистецтва, образотворчого (скульптури, живопису). В позаурочний час вони беруть участь в гуртках естетичної спрямованості: літературному, музичному, танцювальному, образотворчому (ліплення, рельєфне малювання, виготовлення поробок з природного матеріалу).
У естетичному вихованні дітей з дцп використовуються образи літературних, кіно (зокрема, мультиплікаційних) героїв, будь-то люди, звірі наділені людськими якостями, які є носіями добра чи зла, милосердя чи жорстокості. Маленька дитина живе в світі героїв які сіють добро, симпатизує тим, хто веде боротьбу за справедливість.
Важливим для естетичного виховання є спілкування з природою – прогулянки, туристичні походи, збір гербарію та ін. В цілях глибшого розуміння краси природи корисно проводити бесіди, організовувати виставки малюнків, картин, які б присвячувалися рідному краю. Діти можуть працювати з глиною і пластиліном, виготовляти різні поробки з природного матеріалу, займатися художнім плетінням, їх можна навчити малювати, випалювати по дереву, виготовляти аплікації.
Краса природи, оточуючих людей, речей, якщо спрямувати дітей на її сприйняття, викликає у них позитивні почуття, пробуджує інтерес до життя, загострює мислення, уяву, пам'ять.
Засобами естетичного виховання також є поведінка та побут людини. Естетика поведінки виявляється у людських стосунках (виробничих, побутових, особисто-дружніх, суспільних) і закріплюється у вчинках та діях людей.
Естетика побуту вимагає правильної організації предметного середовища, яка співвідносна з уявленнями особистості про міру, гармонію, вона виявляється в оформленні житла, в одязі, у зовнішньому вигляді тощо.
В результаті комплексного, вмілого втілення усіх засобів та методів естетичного виховання підвищується естетична культура особистості.
