№1 1.Ортопед. як наука, її обєкт предмет та завдання

Ортопедагогіка- це наука про закономірності, принципи, методи, прийоми, форми організації навчання та виховання дітей з ПОРА, їх соціалізацію та інтеграціцію у суспільство.

Об*єкт- спец освіта осіб з пора, як особлива форма суспільства

Предмет – це умови, засоби навчання, виховання та розвитку дітей і дорослих з пора.

Завдання:

1. Комплексне клінічне та псих-пед вивчення осіб з пора

2. З*ясування типології порушень ора та аномалій психічного та фізичного розвитку прицих порушеннях

3. Розробка шляхів компенсації та корекції наслідків які виникли внаслідок пора и

4. Визначення типів та структури спец закладів, змісту освіти та проф-труд підготовки а них

5. Розробка спец прийомів, методик навчання та виховання дітей з пора

6. Визначення шляхів і можливостей інтеграції дітей з пора.

2.Особливості формування елементарних математичних уявлень у дошкільників з порушеннями функцій опорно-рухового апарату.

Формування логіко-математичних уявлень у дошкільників цієї категорії проводиться в залежності від рівня готовності кожної дитини до сприйняття математичних понять. У одних дітей спостерігається механічне запам’ятовування і вербальне відтворення послідовності дій, проте спостерігаються труднощі у практичному виконанні, у інших дітей – навпаки, швидке виконання дій супроводжується повною неспроможністю їх проаналізувати. Тому, в роботі з дошкільниками з порушеннями опроно-рухового апарату необхідно використовувати комбіновані прийоми навчання, а саме: наочно-практичні і словесні; показ і пояснення з одночасним поетапним виконанням. При цьому кожний наступний етап, його завдання і спосіб виконання обговорюється з дітьми, здійснюється пошук вирішення шляхом створення проблемної ситуації з обов’язковою оцінкою кінцевого результату, з аналізом помилок і варіантів їх виправлення.

Виконанння навчальних завдань проводиться у наочно-дійовій формі з опорою на безпосередні дії з предметами, множинами предметів, спеціальним корекційно-дидактичним матеріалом.

Розвиток основ математичного мислення у дітей з порушеннями опорно-рухового апарату пов'язаний з труднощами, особливо, у випадках дитячих церебральних паралічів. Більшість дітей недостатньо засвоюють розрядну будову числа, важко усвідомлюють задачі, плутають цифри, близькі за графічним образом, будують цифровий ряд зправа наліво. Дітям складно співвідносити число з цифрою і конкретною кількістю предметів, а також уявляти місце знаходження числа у числовому ряду.

У процесі вивчення геометричних фігур значні труднощі виникають у процесі диференціювання багатокутників. Це зумовлене тим, що вимагає сприйняття взаємного розташування сторін багатокутників, а також співвіднесення їх з кількістю кутів. Щоб засвоїти ці поняття, дитині з конструктивною апраксією доводиться замість сприйняття зором фігури в цілому, перераховувати кути, промовляти, сприймати тактильно, тобто компенсувати порушення просторового сприйняття за рахунок вербального мислення і дотикового аналізатора.

Під час ознайомлення дітей з цифрами та геометричними фігурами доцільно використовувати вправи на зразок: викладання цифр і геометричних фігур з довгих і коротких кольорових паличок, сірників; ліплення цифр, фігур із кольорового пластиліну; викладання за допомогою мотузки, кольорової шнурівки, дроту, мозаїки; викладання за допомогою природнього матеріалу (каштанів, жолудів, камінців, мушель); обведення по крапках з подальшим розфарбовуванням; штрихування вертикальними, горизонтальними лініями, з певним нахилом; малювання цифр, фігур гострою паличкою на піску, крейдою на асфальті; знаходження пластмасових цифр, геометричних фігур у піску, кульковому басейні, чарівному мішечку (при цьому закріплювати поняття орієнтації в просторі); обведення трафаретів цифр і геометричних фігур; складання м’яких пазлів (цифри, геометричні фігури); складання картинок з двох частин на знаходження відповідності цифри і кількості намальованих предметів; складання малюнків цифр, геометричних фігур з частин; рахування гудзиків в «чарівному мішечку» на основі тактильних відчуттів; викладання цифр після звукового сигналу (удару в бубон, плескання в долоні, тупання ногою тощо); відгадування назв і форм геометричних фігур в закритій коробці; обведення цифр на пластмасових тренажерах тощо.

Поняття порядкового рахунку у дітей порушеннями опорно-рухового апарату формується з труднощами: дитина називає числівники, проте показати без перерахунку предмет не може.

Великого значення слід надавати формуванню часових і просторових уявлень. Часто дошкільнята не можуть визначити праву і ліву сторону, не орієнтуються у схемі власного тіла, не можуть показати його частини; довго не засвоюють понять «вгорі», «внизу», «справа», «зліва». Важко дається орієнтування на сторінці зошита. Недоліки зорово-моторної координації і просторового орієнтування роблять дітей безпорадними під час засвоєння навичок самообслуговування: вони плутають правий і лівий черевики, не можуть зав’язати самостійно шнурівки. У процесі вивчення напрямків “від себе” труднощі виникають у зв’язку з тим, що діти часто сприймають себе, наче в одній площині: їм важко зрозуміти, що сорочку треба заправляти не тільки спереду (боки і спину вони не сприймають). Часто можна спостерігати труднощі під час орієнтування дітей у приміщенні.

У період підготовки до школи значно розширюється коло завдань з формування математичних уявлень. Особливої уваги тут потребують дошкільники з дитячими церебральними паралічами. Фахівці покликані працювати над: накопиченням конкретних фактів про різні властивості предметів навколишньої дійсності; формування у дітей здатності виділяти в об’єктах суттєві ознаки, розвиток різних операцій порівняння і групування предметів за певною ознакою; накопичення уявлень про кількість, величину і форму предмета; розвиток орієнтування у часі і просторі; утворенням множин, їх співвіднесення із заданим зразком (кількістю); засвоєння елементарного математичного рахунку.

Ускладнення програмного матеріалу здійснюється на основі розширення змісту основних напрямків роботи, формування нових способів математичної дії шляхом удосконалення навичок аналітичних операцій порівняння (застосування прийомів співставлення, протиставлення, накладання, прикладання, вимірювання з допомогою рахунку і спеціальної або умовної міри), а також шляхом ускладнення наочного матеріалу (використання не тільки реальних предметів та їх замінників, але й зображень, умовних позначень, схем і таблиць).

Завдання навчання і виховання:

• розширювати можливості пізнання дитиною навколишнього світу на основі засвоєння елементарних математичних знань;

• сприяти розвитку самостійної пізнавальної активності;

• удосконалювати різні способи пізнання відповідно до вікових та індивідуальних особливостей дітей дошкільного віку;

• розвивати пізнавальні процеси за допомогою дидактично-розвивальних ігор та вправ, логічних завдань;

• вчити обгрунтовувати арифметичні дії під час розв’язання задач, прикладів, пояснювати способи виконання завдань;

• формувати розуміння різних видів інструкцій (словесні інструкції, схеми, картки тощо), вміння користуватися ними;

• учити застосовувати набуті знання в уявних ігрових ситуаціях.

З метою виконання поставлених завдань, рекомендується наступна поетапність ознайомлення з математичними поняттями дітей різних вікових групп.

№2 1. Склад учнів шкіл для дітей з ПФОРА.

Навчаються за трьома навчальними програмами:

- за загальноосвітньою програмою – 8-10 чол.

- за програмою інтенсивної педагогічної корекції - 6 чол.

- за допоміжною програмою- 6 чол.