- •2. Особливість адміністративних стягнень як виду заходів адміністративного примусу.
- •3. Правовий примус: поняття, ознаки.
- •4. Попередження як вид адміністративного стягнення, підстави його застосування та порядок фіксації.
- •5. Адміністративний примус: поняття, ознаки.
- •7. Класифікація заходів адміністративного примусу.
- •8. Оплатне вилучення предмета як вид адміністративного стягнення.
- •9. Адміністративно-попереджувальні заходи.
- •10. Конфіскація предмета як вид адміністративного стягнення та порядок його застосування в сучасних умовах.
- •11. Поняття та система адміністративного припинення.
- •12. Позбавлення спеціального права як вид адміністративного стягнення.
- •13. Адміністративне затримання: поняття, підстави, порядок застосування.
- •14.Характеристика виправних робіт як виду адміністративного стягнення.
- •17. Адміністративна відповідальність: поняття, ознаки, функції.
- •18. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •20. Особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців і працівників міліції.
- •21. Підстави адміністративної відповідальності.
- •22. Особливості адміністративної відповідальності іноземних громадян.
- •23. Характеристика законодавства про адміністративну відповідальність.
- •24. Адміністративно-юридичні повноваження суду.
- •25. Проблеми реформування адміністративного законодавства на сучасному етапі.
- •26. Обставини, що пом’якшують адміністративну відповідальність.
- •29. Спільні та відмінні ознаки крайньої необхідності та необхідної оборони.
- •31. Альтернативи адміністративної відповідальності.
- •32. Система адміністративних правопорушень.
- •33. Адміністративне правопорушення: поняття, ознаки.
- •34. Характеристика юридичних складів адміністративних правопорушень на транспорті
- •35. Юридичний склад адміністративного правопорушення: поняття, елементи, ознаки
- •36. Система адміністративних правопорушень на транспорті.
- •38. Характеристика адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку.
- •39. Об’єкт як елемент складу адміністративного порушення. Види об’єктів.
- •40. Характеристика адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління.
- •42. Характеристика адміністративних правопорушень у галузі торгівлі, фінансів і підприємницької діяльності.
- •45. Суб’єктивна сторона як елемент складу адміністративного правопорушення.
- •46. Характеристика адміністративних правопорушень у галузі охорони праці та здоров’я населення.
- •47. Відмежування адміністративних правопорушень від інших правопорушень.
- •48. Характеристика адміністративних правопорушень у галузі житлово-комунального господарства.
- •49. Адміністративне стягнення: поняття, мета, система.
- •50. Органи адміністративної юрисдикції.
- •51. Класифікація адміністративних стягнень.
- •52. Адміністративно-юрисдикційні повноваження адміністративних комісій.
- •54. Класифікація органів адміністративної юрисдикції.
- •55. Звільнення від адміністративної відповідальності.
- •56. Правила накладання адміністративних стягнень.
- •57. Догляд: види, умови та особливості застосування.
- •58. Адміністративна відповідальність за вчинення корупційних діянь.
- •60. Строки погашення накладеного адміністративного стягнення.
13. Адміністративне затримання: поняття, підстави, порядок застосування.
відповідно до статті 260 Кодексу законівпро адміністративні правопорушення така міра як адміністративне затримання застосовується у випадках, прямо передбачених законами України:.
-з метою припинення адміністративних правопорушень;
- коли вичерпано інші заходи впливу; для встановлення особи;
-складання протоколу про адміністративне правопорушення при неможливості складання його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;
-забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те законами України. А саме:
1) органи внутрішніх справ – при вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні насильства в сім’ї, порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, при поширенні неправдивих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпорядженню або вимозі працівника міліції і за деякі інші правопорушення відповідно до п.1 ст.262 КУпАП;
2) органами прикордонної служби – у разі незаконного перетинання або спроби незаконного перетинання державного кордону України, порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України
3) старшим в місці розташування охоронюваного об’єкта посадовою особою воєнізованої охорони – при вчиненні правопорушень, пов’язаних з посяганням на охоронювані об’єкти згідно п.3 ст.262 КУпАП посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України – у разі вчинення військовослужбовцями, військовозобов’язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків дрібного хуліганства, злісної непокори законному розпорядженню або вимозі посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, публічних закликів до невиконання вимог цієї особи, порушення правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї і бойових припасів і т. д. відповідно до п.4 ст.262 КУпАП;
4)органами Служби безпеки України – при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах, зберіганні спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації – п.5 ст. 262 КУпАП;
5)посадовими особами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів – у разі вчинення прихованої від огляду передачі або спроби передачі будь-яким способом особам, яких тримають у слідчих ізоляторах та установах виконання покарань, алкогольних напоїв, лікарських та інших засобів, що викликають одурманювання, а також інших заборонених для передачі предметів – п.6 ст. 262 КупАП
Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складання; посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмови затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.
За загальним правилом, відповідно до статті 263 КУпАП адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більше трьох годин. У виняткових випадках, у зв’язку з особливою потребою законами України можуть бути встановлені інші строки адміністративного затримання. У той же час, згідно статті 29 Конституції України утримання під вартою як тимчасовий захід може застосовуватися на строк не більше 72 годин. Надалі законність такого заходу повинна бути перевірена судом.
