- •2. Особливість адміністративних стягнень як виду заходів адміністративного примусу.
- •3. Правовий примус: поняття, ознаки.
- •4. Попередження як вид адміністративного стягнення, підстави його застосування та порядок фіксації.
- •5. Адміністративний примус: поняття, ознаки.
- •7. Класифікація заходів адміністративного примусу.
- •8. Оплатне вилучення предмета як вид адміністративного стягнення.
- •9. Адміністративно-попереджувальні заходи.
- •10. Конфіскація предмета як вид адміністративного стягнення та порядок його застосування в сучасних умовах.
- •11. Поняття та система адміністративного припинення.
- •12. Позбавлення спеціального права як вид адміністративного стягнення.
- •13. Адміністративне затримання: поняття, підстави, порядок застосування.
- •14.Характеристика виправних робіт як виду адміністративного стягнення.
- •17. Адміністративна відповідальність: поняття, ознаки, функції.
- •18. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •20. Особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців і працівників міліції.
- •21. Підстави адміністративної відповідальності.
- •22. Особливості адміністративної відповідальності іноземних громадян.
- •23. Характеристика законодавства про адміністративну відповідальність.
- •24. Адміністративно-юридичні повноваження суду.
- •25. Проблеми реформування адміністративного законодавства на сучасному етапі.
- •26. Обставини, що пом’якшують адміністративну відповідальність.
- •29. Спільні та відмінні ознаки крайньої необхідності та необхідної оборони.
- •31. Альтернативи адміністративної відповідальності.
- •32. Система адміністративних правопорушень.
- •33. Адміністративне правопорушення: поняття, ознаки.
- •34. Характеристика юридичних складів адміністративних правопорушень на транспорті
- •35. Юридичний склад адміністративного правопорушення: поняття, елементи, ознаки
- •36. Система адміністративних правопорушень на транспорті.
- •38. Характеристика адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку.
- •39. Об’єкт як елемент складу адміністративного порушення. Види об’єктів.
- •40. Характеристика адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління.
- •42. Характеристика адміністративних правопорушень у галузі торгівлі, фінансів і підприємницької діяльності.
- •45. Суб’єктивна сторона як елемент складу адміністративного правопорушення.
- •46. Характеристика адміністративних правопорушень у галузі охорони праці та здоров’я населення.
- •47. Відмежування адміністративних правопорушень від інших правопорушень.
- •48. Характеристика адміністративних правопорушень у галузі житлово-комунального господарства.
- •49. Адміністративне стягнення: поняття, мета, система.
- •50. Органи адміністративної юрисдикції.
- •51. Класифікація адміністративних стягнень.
- •52. Адміністративно-юрисдикційні повноваження адміністративних комісій.
- •54. Класифікація органів адміністративної юрисдикції.
- •55. Звільнення від адміністративної відповідальності.
- •56. Правила накладання адміністративних стягнень.
- •57. Догляд: види, умови та особливості застосування.
- •58. Адміністративна відповідальність за вчинення корупційних діянь.
- •60. Строки погашення накладеного адміністративного стягнення.
9. Адміністративно-попереджувальні заходи.
Адміністративно-попереджувальні заходи не є заходами покарання. Вони застосовуються у випадках, коли ще немає правопорушення, та здійснюються з метою охорони суспільних і державних інтересів і безпеки громадян як засіб запобігання, попередження можливих небажаних, шкідливих наслідків або правопорушень.
До числа адміністративно-попереджувальних заходів відносяться: введення карантину при епідеміях і епізоотіях; закриття ділянок кордону (наприклад, при виникнення епідемій); обов'язкове медичний огляд осіб і санітарного стану підприємств громадського харчування; закриття певних ділянок дороги чи вулиці для руху транспорту при виникненні загрози безпеці руху (наприклад, погрози гірських обвалів і зсувів, обвалів будинків); адміністративний нагляд міліції за особами, звільненими з місць позбавлення свободи; огляд речей та особистий огляд пасажирів цивільних повітряних судів; перевірка документів, що засвідчують особу; технічний огляд транспортних засобів.
10. Конфіскація предмета як вид адміністративного стягнення та порядок його застосування в сучасних умовах.
Конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, означає безоплатну передачу майна у власність держави. Цей вид стягнення характеризується тим, що конфіскується не все майно порушника, не будь-які речі, що мають споживчу вартість, а лише предмети, що пов'язані із вчиненням адміністративного правопорушення, і які знаходяться в особистій власності порушника.Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України. Цей вид стягнення вважається більш суворим заходом ніж оплат-не вилучення, застосовується виключно за рішенням судді.
Разом з тим конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватись до осіб для яких полювання є основним джерелом існування (ч.2 ст.29 КУпАП).
Конфіскація, як адміністративне стягнення є судово-адміністративним заходом, що застосовується, як правило, у якості додаткового на рівні з основним стягненням передбаченим п.п. 1; 2; 5; 6; 7 статті 24 КУпАП та п.п.1; 2322 МКУ.
Як основний вид адміністративного стягнення вона застосовується за порушення деяких митних правил (ч.2 ст.323, ст.326 МК). На відміну від конфіскації передбаченої КУпАП в митному законодавстві вона здійснюється незалежно від того, чи є вилучені товари, транспортні засоби власністю особи, яка скоїла порушення митних правил (безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовуються для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовуються для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон (п.3 ст.322 МКУ)).
Не можлива конфіскація предмета, виражена в грошовому еквіваленті - рівноцінна предмету, який підлягає конфіскації.
Конфіскація як адміністративне стягнення, не пов'язано з відшкодуванням нанесених громадянам майнових збитків, за виключенням випадків відміни відповідної постанови органу адміністративної юрисдикції з припиненням справи про адміністративні правопорушення, коли особа має право вимагати повернення невірно відсудженого майна або сплати його вартості.
Конфіскація як адміністративне стягнення відрізняється від реквізиції, яка полягає в примусовому вилученні державою у власника майна, в державних або суспільних інтересах, із сплатою йому його вартості. Конфіскація в адміністративному порядку не переслідує цілей задоволення державної необхідності, яку виконує реквізиція. Її мета - примушення особи до виконання покладених на неї законом обов'язків, впливу на правопорушника в інтересах відповідальності за проступок.
Від вилучення речей і документів конфіскація відрізняється: 1) правовою основою застосування (різні норми КУпАП); 2) порядком застосування
(конфіскація-судовий, вилучення - позадудовий); 3) предметами, які необхідно вилучити; на відміну від конфіскації, яка застосовується до правопорушника, вилученню підлягають речі і документи, які виявлені під час затримання правопорушника, його особистого огляду або огляду його речей; 4) вилучення речей застосовується як захід адміністративного припинення правопорушення, конфіскація - адміністративне стягнення
Оцінка конфіскованого майна проводиться спеціальною комісією, за спеціально встановленими правилами.
