38. Характеристика адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку.

Об'єктом посягання правопорушень глави 14 КпАП "Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку", є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку: дрібне хуліганство (ст. 173); поширювання неправдивих чуток (ст. 173-1); вчинення насильства в сім'ї (ст. 173-2);; порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 175); куріння тютюнових виробів у місцях, заборонених законом (ст. 175-1); виготовлення або зберігання без мети збуту самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, виготовлення або зберігання без мети збуту апаратів для їх вироблення (ст. 176); придбання самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення (ст. 177); розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і на виробництві (ст.ст. 178-179); доведення неповнолітнього до стану сп'яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами (ст. 180); в участь в організованих без дозволу азартних іграх на гроші, речі та інші цінності; незаконна організація азартних ігор на гроші, речі та інші цінності; ворожіння у громадських місцях (ст. 181); заняття проституцією (ст. 181-1); завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, міліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб (ст. 183); ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх (ст. 184).

Суб'єкт правопорушення в основному загальний - особи, яким виповнилося 16 років, за винятком ст. 179 (розпивання спиртних напоїв на виробництві), коли суб'єктом може бути тільки працівник підприємства, ст. 180 (доведення неповнолітнього до стану сп'яніння), коли суб'єктом може бути тільки повнолітня особа, ст. 184 (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей), де суб'єктами є батьки чи особи, що їх замінюють.

Суб'єктивна сторона правопорушень, об'єднаних у главу 14 КпАП, здебільшого характеризується прямим чи непрямим умислом. Деякі склади припускають також необережність: поширювання неправдивих чуток (ст. 173-1); порушення вимог пожежної безпеки (ст. 175); куріння у заборонених місцях (ст. 175-1); виготовлення, придбання, зберігання або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв або тютюнових виробів (ст. 177-2) тощо.

Санкції у главі 14 КпАП передбачені суворі, зокрема адміністративний арешт (ст. ст. 173,173-2), а також передбачене покарання для батьків або осіб, які їх замінюють у разі а) вчинення неповнолітніми віком від 14 до 16 років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КпАП, б) вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України.

39. Об’єкт як елемент складу адміністративного порушення. Види об’єктів.

Об'єктом адміністративного проступку є суспільні відносини, тобто відносини, які складаються в різних галузях діяльності людей. Розрізняють такі об'єкти: загальний; родовий; безпосередній.

Якщо загальний об'єкт адміністративного проступку як сукупність суспільних відносин, які охороняються нормами адміністративного законодавства, на кваліфікацію проступку не впливає, то родовий та безпосередній об'єкти є тими елементами, від чіткого й повного визначення яких залежить точне встановлення ознак конкретного правопорушення, обумовлення його місця в Особливій частині КУпАП. Встановлення родового та безпосереднього об'єкта має також важливе значення для з'ясування характеру і ступеня шкідливості посягання, його правильної кваліфікації, відмежування від інших протиправних дій. Представники загальної теорії права та адміністративно-правової науки прийшли до висновку, що загальним суб'єктом адміністративних проступків служать відносини в сфері виконавчо-розпорядчої діяльності держави.

Родовий об'єкт - це групи тотожних, однорідних суспільних відносин, які в сукупності складають загальний суб'єкт, охороняються комплексом адміністративно-правових норм і містяться в Особливій частині Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Одним з різновидів родового є видовий об'єкт, тобто самостійна група суспільних відносин, загальних для ряду проступків.

Безпосередній об'єкт - це конкретні суспільні відносини, поставлені під охорону закону, яким спричиняється шкода певним правопорушенням. Але посягання на суспільні відносини може здійснюватися шляхом протиправного впливу на предмети, які мають суттєве значення для визначення характеру проступку, для правильної його кваліфікації і вказуються в законі як обов'язкова сторона складу правопорушення (наприклад, наявність холодної або вогнепальної зброї в організаторів чи учасників мітингу, демонстрації тощо). Ці суспільні відносини мають свої особливості і обумовлені тим, що в адміністративному законодавстві їх не визначено. Для з' ясування більшості з них необхідний ретельний юридичний аналіз конкретних норм, а положення деяких з них відсилають до інших норм права - правил торгівлі (ст.155 КУпАП), правил адміністративного нагляду (ст.187 КУпАП), правил дорожнього руху (ст.125 КУпАП). Останні в свою чергу становлять розгалужену систему правових приписів, кожен з яких, при його порушенні, має свій юридичний склад і безпосередній об'єкт.

Деякі з адміністративних проступків можуть заподіювати шкоду не одному, а кільком об'єктам. У цьому випадку один з об' єктів визначається головним, інші - додатковими. Наприклад, якщо головним безпосереднім об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.160² КУпАП (незаконна торговельна діяльність), є відносини щодо здійснення угод купівлі та продажу товарів, то додатковим безпосереднім об' єктом виступають суспільні відносини в галузі фінансів та оподаткування суб' єктів підприємницької діяльності. У даному випадку додатковий безпосередній об' єкт, на відміну від головного, не належить до структури цих відносин, хоча нерозривно з ними пов'язаний. При цьому головним безпосереднім об' єктом виступають ті суспільні відносини, які законодавець поставив під адміністративно-правову охорону в першу чергу і які більше, ніж інші об' єкти, визначають характер шкідливості проступку.

В теорії права під предметом адміністративного проступку прийнято вважати речі, предмети матеріального світу, гроші, цінні папери, з приводу яких виникають суспільні відносини. Тобто предмет проступку необхідно розглядати як складову частину його об'єкта.

Предмет проступку, якщо його названо в конкретних нормах КУпАП , виступає обов'язковою ознакою їх об'єкта, відсутність якої свідчить про відсутність юридичного складу проступку.