- •2. Особливість адміністративних стягнень як виду заходів адміністративного примусу.
- •3. Правовий примус: поняття, ознаки.
- •4. Попередження як вид адміністративного стягнення, підстави його застосування та порядок фіксації.
- •5. Адміністративний примус: поняття, ознаки.
- •7. Класифікація заходів адміністративного примусу.
- •8. Оплатне вилучення предмета як вид адміністративного стягнення.
- •9. Адміністративно-попереджувальні заходи.
- •10. Конфіскація предмета як вид адміністративного стягнення та порядок його застосування в сучасних умовах.
- •11. Поняття та система адміністративного припинення.
- •12. Позбавлення спеціального права як вид адміністративного стягнення.
- •13. Адміністративне затримання: поняття, підстави, порядок застосування.
- •14.Характеристика виправних робіт як виду адміністративного стягнення.
- •17. Адміністративна відповідальність: поняття, ознаки, функції.
- •18. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •20. Особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців і працівників міліції.
- •21. Підстави адміністративної відповідальності.
- •22. Особливості адміністративної відповідальності іноземних громадян.
- •23. Характеристика законодавства про адміністративну відповідальність.
- •24. Адміністративно-юридичні повноваження суду.
- •25. Проблеми реформування адміністративного законодавства на сучасному етапі.
- •26. Обставини, що пом’якшують адміністративну відповідальність.
- •29. Спільні та відмінні ознаки крайньої необхідності та необхідної оборони.
- •31. Альтернативи адміністративної відповідальності.
- •32. Система адміністративних правопорушень.
- •33. Адміністративне правопорушення: поняття, ознаки.
- •34. Характеристика юридичних складів адміністративних правопорушень на транспорті
- •35. Юридичний склад адміністративного правопорушення: поняття, елементи, ознаки
- •36. Система адміністративних правопорушень на транспорті.
- •38. Характеристика адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку.
- •39. Об’єкт як елемент складу адміністративного порушення. Види об’єктів.
- •40. Характеристика адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління.
- •42. Характеристика адміністративних правопорушень у галузі торгівлі, фінансів і підприємницької діяльності.
- •45. Суб’єктивна сторона як елемент складу адміністративного правопорушення.
- •46. Характеристика адміністративних правопорушень у галузі охорони праці та здоров’я населення.
- •47. Відмежування адміністративних правопорушень від інших правопорушень.
- •48. Характеристика адміністративних правопорушень у галузі житлово-комунального господарства.
- •49. Адміністративне стягнення: поняття, мета, система.
- •50. Органи адміністративної юрисдикції.
- •51. Класифікація адміністративних стягнень.
- •52. Адміністративно-юрисдикційні повноваження адміністративних комісій.
- •54. Класифікація органів адміністративної юрисдикції.
- •55. Звільнення від адміністративної відповідальності.
- •56. Правила накладання адміністративних стягнень.
- •57. Догляд: види, умови та особливості застосування.
- •58. Адміністративна відповідальність за вчинення корупційних діянь.
- •60. Строки погашення накладеного адміністративного стягнення.
36. Система адміністративних правопорушень на транспорті.
Адміністративна відповідальність – відповідальність фізичних та юридичних осіб за скоєння адміністративного правопорушення [15, 23].
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, соціалістичну власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління, за яку законодавством передбаченно адміністративну відповідальність
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбаченна КпАП, наступає, якщо ці правопорушення за своїм характером не тягнуть за собой у відповідно з чинним законодавством кримінальну відповідальність [11, Ст.9].
Адміністративна відповідальність наступає для тих осіб, які досягли до моменту скоєння адміністративного правопорушення шістьнадцятирічного віку [11, Ст.12].
Адміністративними правопорушеннями на різних видах транспорту, за які настає адміністративна відповідальність
-Порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на залізничному транспорті;
-порушення правил користування засобами залізничного транспорту;
-порушення правил безпеки польотів;
-порушення правил поведінки на повітряному судні;
-порушення правил порушення правил міжнародних польотів;
-порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на морському транспорті;
-порушення правил користування засобами морського транспорту;
-порушення правил по охороні і порядку і безпеки руху на річному транспорті і маломірних суднах;
-порушення правил випуску судна в плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа;
-порушення правил , що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах, правил користування річковими і маломірними суднами, правил утримання баз (спору) для стоянки маломірних суден, правил користування засобами автомобільноо транспорту та електротранспорту (ст.109-119 КпАП).
За вчинення правопорушень на транспорті застосовуються такі адміністративні стягнення як попередження, штраф, оплатне вилучення,позбавлення спеціального права.
Адміністративна відповідальність за пошкодження шляхів та порушення правил по утриманню шляхів
пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд та технічних засобів регулювання дорожнього руху , створення перешкод для руху та невжиття заходів для їх усунення (ст.139);
порушення Правил охорони магістральних трубопроводів (ст.138);
порушення правил, норм і стандартів при утримання шляхів, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт (ст.140);
порушення правил охорони смуги відводу автомобільних шляхів (ст.141);
порушення землекористувачами правил утримання ділянок, прилеглих до автомобільних шляхів (ст.141 КпАП).
Адміністративні стягнення за ці правопорушення – штрафи, а правопорушення,передбаченні ст.ст.141, 142 КпАП, - попередження або штраф, який накладається як на громадян, так і на посадові особи.
37. Види складів адміністративних правопорушень.
Склади адміністративного правопорушення поділяють залежно від:
· ступеня суспільної небезпеки – на основні і кваліфіковані;
· характеру шкоди – на матеріальні і формальні;
· суб’єкта проступку – на особисті і службові (посадові);
· структури – на однозначні і альтернативні;
· особливості конструкції – на описові і бланкетні (відсилочні).
Коротко зупинимось на характеристиці кожного з перелічених видів складів адміністративних правопорушень.
1. Основні і кваліфіковані склади. Визнаючи те чи інше діяння проступком і встановлюючи за його вчинення санкцію, законодавець враховує, що ступінь суспільної небезпеки однорідних проступків може бути різний. Так, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду залізничних переїздів характеризується більшою суспільною небезпекою, якщо при цьому виникла аварійна обстановка (ст. 123 КУАП).
Внаслідок цієї обставини законодавець у ряді випадків конструює кілька складів правопорушення, належних до одного типу діянь. Такі склади різняться ступенем громадської небезпеки (шкідливості). На більш високий ступінь суспільної небезпеки вказують додаткові ознаки, які прийнято називати кваліфікуючими. Таким чином, ознаки можуть бути основними, тобто такими, що мають місце в кожному випадку вчинення проступку, і кваліфікуючими, тобто такими, що доповнюють основні. Основні ознаки утворюють так званий основний склад. Якщо необхідно, законодавець доповнює склад кваліфікуючими ознаками, за наявності яких діяння може кваліфікуватися за статтею, що передбачає суворіше покарання. Склади з такими ознаками називають кваліфікованими. Частіше в КУАП зустрічаються такі кваліфікуючі ознаки, як повторність (статті 130, 186-3, 164-4, 154, та ін.), наявність чи можливість настання шкідливих наслідків (статті 123, 126, 127 та ін.), стан сп’яніння
2. Матеріальні і формальні склади. До матеріальних належать склади, у яких:
а) міститься така ознака, як настання шкідливих матеріальних наслідків антигромадського діяння. Наприклад, пошкодження лісу стічними водами, що спричинило його усихання (ст. 72), дрібне розкрадання чужого майна (ст. 51);
б) описується дія, що обов’язково спричиняє шкідливі наслідки, хоч останні законом і не названі: самовільне користування надрами (ст. 47), безгосподарне використання електроенергії для освітлення (ст. 98).
До формальних належать склади, в яких немає ознаки настання шкідливих матеріальних наслідків. Приклад, проживання за недійсним паспортом (ст. 197), прийняття паспорта в заставу (ст. 201). Вчинення проступку, передбаченого статтею КУАП, що містить формальний склад, нерідко тягне за собою настання майнового збитку. Наявність збитку в таких випадках не є конструктивною ознакою складу, але враховується у разі визначення розміру стягнення. Наприклад, пуск газу без дозволу державного газового нагляду (ст. 101), порушення інструкцій з безпечного ведення робіт у промисловості (ст. 93).
3. Особисті і службові склади. Склади правопорушень поділяються на особисті і службові залежно від того, хто є суб’єктом проступку – просто громадянин чи посадова особа (статті 86, 93, 96, 201). Для посадового проступку характерно, що протиправне діяння має бути вчинене в ході виконання обов’язків по службі (наприклад, ст. 211-6 передбачає відповідальність уповноважених осіб за неподання відомостей про військовозобов’язаних і призовників, а ст. 166-10 за порушення порядку видачі документа дозвільного характеру). Посадові особи, як зазначено в ст. 14 КУАП, підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов’язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров’я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов’язків.
4. Однозначні і альтернативні склади. Велике значення має поділ складів на однозначні і альтернативні. Однозначні склади описують ознаки одного діяння у межах однієї статті нормативного акта. Наприклад, доведення неповнолітнього до стану сп’яніння (ст. 180), дрібне хуліганство (ст. 173), заняття проституцією (ст.181-1). Альтернативні склади описують кілька дій у межах однієї статті нормативного акта. При цьому проступком вважається вчинення як однієї з описаних дій, так і кількох. Наприклад, ст. 189 КУАП установлює відповідальність за порушення правил відкриття поліграфічних і штемпельних підприємств, придбання, збут використання, облік, зберігання розмножувальної техніки, шрифтів і матриць особами, відповідальними за додержання цих правил. Проступком буде і порушення лише правил обліку чи лише правил збереження, і порушення всіх зазначених правил разом.
Таким чином, якщо однозначний склад називає ті єдині ознаки, сукупність яких його утворює, то в альтернативному є кілька варіантів ознак. Частіше ця особливість в описі ознак зумовлена прагненням законодавця уникнути загальних формулювань, розкрити зміст ознаки, конкретизувати її. А в ряді випадків конструювання альтернативних складів пов’язано з прагненням нормотворчих органів заощадити нормативний матеріал і замість кількох статей створити єдину, але більш широку за охопленням явищ.
5. Описові і бланкетні склади. Описові склади цілком розкривають зміст і сутність діяння, що визнається проступком. Наприклад, дрібне хуліганство (ст. 173), розпивання спиртних напоїв на виробництві (ст. 179). Бланкетні склади вказують на те, що ознаки проступку містяться в окремо встановлених нормах і правилах. Наприклад, види порушення порядку проведення розрахунків (ст. 155-1) визначаються Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, сутність здійснення банківської діяльності без ліцензії (ст. 166-8) визначено законом України „Про банки і банківську діяльність”, а окремі порушення правил дорожнього руху визначаються такими Правилами.
Крім зазначених, в основу класифікації складів адміністративних правопорушень можуть бути покладені і інші критерії. Зокрема, за такою ознакою суб’єктивної сторони як форми вини, проступки можна поділити на навмисні і необережні, а за ознакою мотиву поведінки – на корисливі і некорисливі.
