- •2. Особливість адміністративних стягнень як виду заходів адміністративного примусу.
- •3. Правовий примус: поняття, ознаки.
- •4. Попередження як вид адміністративного стягнення, підстави його застосування та порядок фіксації.
- •5. Адміністративний примус: поняття, ознаки.
- •7. Класифікація заходів адміністративного примусу.
- •8. Оплатне вилучення предмета як вид адміністративного стягнення.
- •9. Адміністративно-попереджувальні заходи.
- •10. Конфіскація предмета як вид адміністративного стягнення та порядок його застосування в сучасних умовах.
- •11. Поняття та система адміністративного припинення.
- •12. Позбавлення спеціального права як вид адміністративного стягнення.
- •13. Адміністративне затримання: поняття, підстави, порядок застосування.
- •14.Характеристика виправних робіт як виду адміністративного стягнення.
- •17. Адміністративна відповідальність: поняття, ознаки, функції.
- •18. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •20. Особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців і працівників міліції.
- •21. Підстави адміністративної відповідальності.
- •22. Особливості адміністративної відповідальності іноземних громадян.
- •23. Характеристика законодавства про адміністративну відповідальність.
- •24. Адміністративно-юридичні повноваження суду.
- •25. Проблеми реформування адміністративного законодавства на сучасному етапі.
- •26. Обставини, що пом’якшують адміністративну відповідальність.
- •29. Спільні та відмінні ознаки крайньої необхідності та необхідної оборони.
- •31. Альтернативи адміністративної відповідальності.
- •32. Система адміністративних правопорушень.
- •33. Адміністративне правопорушення: поняття, ознаки.
- •34. Характеристика юридичних складів адміністративних правопорушень на транспорті
- •35. Юридичний склад адміністративного правопорушення: поняття, елементи, ознаки
- •36. Система адміністративних правопорушень на транспорті.
- •38. Характеристика адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку.
- •39. Об’єкт як елемент складу адміністративного порушення. Види об’єктів.
- •40. Характеристика адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління.
- •42. Характеристика адміністративних правопорушень у галузі торгівлі, фінансів і підприємницької діяльності.
- •45. Суб’єктивна сторона як елемент складу адміністративного правопорушення.
- •46. Характеристика адміністративних правопорушень у галузі охорони праці та здоров’я населення.
- •47. Відмежування адміністративних правопорушень від інших правопорушень.
- •48. Характеристика адміністративних правопорушень у галузі житлово-комунального господарства.
- •49. Адміністративне стягнення: поняття, мета, система.
- •50. Органи адміністративної юрисдикції.
- •51. Класифікація адміністративних стягнень.
- •52. Адміністративно-юрисдикційні повноваження адміністративних комісій.
- •54. Класифікація органів адміністративної юрисдикції.
- •55. Звільнення від адміністративної відповідальності.
- •56. Правила накладання адміністративних стягнень.
- •57. Догляд: види, умови та особливості застосування.
- •58. Адміністративна відповідальність за вчинення корупційних діянь.
- •60. Строки погашення накладеного адміністративного стягнення.
33. Адміністративне правопорушення: поняття, ознаки.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Під протиправністю проступку необхідна розуміти заборону дій, яка передбачена конкретною адміністративною нормою. Тобто проступок спрямований проти норм права, у нашому випадку проти норм, які врегульовуються адміністративною відповідальністю.
Винність означає, що адміністративним проступком може бути тільки дія, яка вчинена особою умисно або з необережності, в межах порушеної норми.
Адміністративна караність проступку, як його ознака полягає в тому, що за його вчинення особа повинна нести лише адміністративну відповідальність. Наслідком вчинення проступку повинна бути негативна реакція з боку державних органів у вигляді застосування до винної особи стягнення, передбаченого адміністративним законодавством. Необхідно зауважити, що з цього правила існують деякі винятки. Наприклад, якщо встановлені правила порушила особа, на яку поширюється дія дисциплінарних статутів (військовослужбовець, працівник органів внутрішніх справ), або неповнолітній віком від 16 до 18 років, до них застосовується не адміністративне стягнення, а інші заходи впливу. Тобто в цих випадках адміністративна караність проступку відсутня, хоча він і не перестає бути адміністративним.
Суспільна шкідливість (небезпечність, антигромадська спрямованість) як ознака означає, що адміністративний проступок завдає або створює загрозу заподіяння певної шкоди об'єктам адміністративно-правової охорони.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка Його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
34. Характеристика юридичних складів адміністративних правопорушень на транспорті
Об'єкт транспортних правопорушень - це суспільні відносини у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту, своєчасного і гарантованого переміщення пасажирів, вантажів і багажу. Слід зазначити, що безпека руху транспорту тісно пов'язана з громадською безпекою (повинні забезпечуватися охорона життя і здоров'я людей, матеріальних цінностей, навколишнього середовища, безаварійна робота транспорту).
Порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту можуть призвести до заподіяння шкоди здоров'ю та життю людини або господарським інтересам. Наслідки цих правопорушень - аварії, катастрофи, нещасні випадки з людьми, забруднення навколишнього середовища, порушення графіків руху транспортних засобів та дезорганізація роботи транспортних підприємств, що у свою чергу завдає значних матеріальних збитків економіці регіонів та країни в цілому.
Об'єктивна сторона - це протиправна поведінка (дії чи бездіяльність) суб'єкта правопорушення; настання шкідливих наслідків. При цьому повинен існувати причинний зв'язок між правопорушенням і настанням шкідливих наслідків. Кваліфікуючі ознаки об'єктивної сторони - це повторність скоєння правопорушення або за попередньою змовою групою осіб; настання нещасних випадків з людьми або інших тяжких наслідків; створення загрози для життя або здоров'я людей; створення аварійної ситуації або пошкодження транспортних засобів, вантажів, шляхів, шляхових та інших споруд чи іншого майна.
Суб'єктами правопорушень на транспорті є правоздатні й дієздатні фізичні особи, а також посадові особи, а суб'єктами цивільно-правових і господарсько-правових порушень - юридичні особи. У випадках, прямо передбачених законодавством, юридичні особи можуть бути суб'єктами адміністративних правопорушень.
Суб'єктивна сторона правопорушень на транспорті - це певний вияв зовнішнього протиправного діяння, в якому відображається мотив, мета та волевиявлення особи. Суб'єктивна сторона складу правопорушень - це внутрішні процеси, які відбуваються у психіці особи під час скоєння правопорушення, характерними сторонами якої є вина (умисна або необережна).
Правопорушення на транспорті поділяють на злочини та проступки. Проступки класифікуються як адміністративні, цивільно-правові, господарсько-правові та дисциплінарні.
Зазначений вище склад транспортних правопорушень та характеристика його складових стосується в основному кримінальних злочинів і адміністративних проступків на транспорті.
Злочини відрізняються від інших правопорушень рівнем суспільної небезпеки, який визначається характером порушень суспільних відносин, розміром заподіяної шкоди, способом скоєння правопорушення, характеристикою суб'єкта, особливостями суб'єктивної сторони. У багатьох випадках склади злочинів та адміністративних проступків за об'єктом посягання мають багато схожих ознак. Правопорушення одного й того самого виду у сфері транспортної діяльності в одному випадку може бути злочином, а в іншому - адміністративним проступком (якщо це не спричинило тяжких наслідків).
