- •2. Особливість адміністративних стягнень як виду заходів адміністративного примусу.
- •3. Правовий примус: поняття, ознаки.
- •4. Попередження як вид адміністративного стягнення, підстави його застосування та порядок фіксації.
- •5. Адміністративний примус: поняття, ознаки.
- •7. Класифікація заходів адміністративного примусу.
- •8. Оплатне вилучення предмета як вид адміністративного стягнення.
- •9. Адміністративно-попереджувальні заходи.
- •10. Конфіскація предмета як вид адміністративного стягнення та порядок його застосування в сучасних умовах.
- •11. Поняття та система адміністративного припинення.
- •12. Позбавлення спеціального права як вид адміністративного стягнення.
- •13. Адміністративне затримання: поняття, підстави, порядок застосування.
- •14.Характеристика виправних робіт як виду адміністративного стягнення.
- •17. Адміністративна відповідальність: поняття, ознаки, функції.
- •18. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх.
- •20. Особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців і працівників міліції.
- •21. Підстави адміністративної відповідальності.
- •22. Особливості адміністративної відповідальності іноземних громадян.
- •23. Характеристика законодавства про адміністративну відповідальність.
- •24. Адміністративно-юридичні повноваження суду.
- •25. Проблеми реформування адміністративного законодавства на сучасному етапі.
- •26. Обставини, що пом’якшують адміністративну відповідальність.
- •29. Спільні та відмінні ознаки крайньої необхідності та необхідної оборони.
- •31. Альтернативи адміністративної відповідальності.
- •32. Система адміністративних правопорушень.
- •33. Адміністративне правопорушення: поняття, ознаки.
- •34. Характеристика юридичних складів адміністративних правопорушень на транспорті
- •35. Юридичний склад адміністративного правопорушення: поняття, елементи, ознаки
- •36. Система адміністративних правопорушень на транспорті.
- •38. Характеристика адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку.
- •39. Об’єкт як елемент складу адміністративного порушення. Види об’єктів.
- •40. Характеристика адміністративних правопорушень, що посягають на встановлений порядок управління.
- •42. Характеристика адміністративних правопорушень у галузі торгівлі, фінансів і підприємницької діяльності.
- •45. Суб’єктивна сторона як елемент складу адміністративного правопорушення.
- •46. Характеристика адміністративних правопорушень у галузі охорони праці та здоров’я населення.
- •47. Відмежування адміністративних правопорушень від інших правопорушень.
- •48. Характеристика адміністративних правопорушень у галузі житлово-комунального господарства.
- •49. Адміністративне стягнення: поняття, мета, система.
- •50. Органи адміністративної юрисдикції.
- •51. Класифікація адміністративних стягнень.
- •52. Адміністративно-юрисдикційні повноваження адміністративних комісій.
- •54. Класифікація органів адміністративної юрисдикції.
- •55. Звільнення від адміністративної відповідальності.
- •56. Правила накладання адміністративних стягнень.
- •57. Догляд: види, умови та особливості застосування.
- •58. Адміністративна відповідальність за вчинення корупційних діянь.
- •60. Строки погашення накладеного адміністративного стягнення.
21. Підстави адміністративної відповідальності.
У теорії адміністративного права відсутня єдина думка щодо проблеми підстав адміністративної відповідальності. Одна частина фахівців під підставами правової відповідальності розуміє наявність у діях особи складу правопорушення, інша частина підставами вважають об'єктивно протиправне діяння, вчинення адміністративного проступку - суспільно небезпечної, протиправної, винної дії або бездіяльності, що порушує адміністративний закон. Загальновизнаною є думка тих вчених-адміністративістів, які підставами адміністративної відповідальності визнають, як правило, адміністративне правопорушення (проступок) і, як виняток, підставами можуть слугувати інші протиправні діяння, наприклад, діяння, що містить ознаки складу злочину, який не становить великої суспільної небезпеки.
Теорія адміністративного права виділяє наступні види підстав:
фактичні (вчинення особою особливого виду правопорушення - адміністративного (тобто наявність ознак правопорушення);
юридичні (наявність в діях особи юридичного складу правопорушення - суб'єкта, суб'єктивної сторони, об'єкта, об'єктивної сторони;
процесуальні (наявність процесуальних норм, які забезпечують притягнення винної особи до адміністративної відповідальності.
Тобто, підставою адміністративної відповідальності необхідно розуміти умови, за наявності яких можливе притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Не завжди вищезазначені підстави співпадають між собою. Так, якщо неповнолітня особа у віці до 14 років або неосудна особа вчиняє адміністративний проступок, який має усі передбачені законодавством ознаки (протиправність, винність, адміністративну караність, суспільну шкідливість) - фактичні підстави адміністративної відповідальності, та якщо є підстави для затримання зазначених осіб для припинення протиправної поведінки (тобто, процесуальні), то притягнути цих правопорушників до адміністративної відповідальності, не порушуючи законності, не є можливим тому що, у першому випадку адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли 16 років (тобто відсутній один з елементів юридичного складу правопорушення - суб'єкт - стаття 12 КУпАП), у другому - вчинення правопорушення неосудною особою виключає адміністративну відповідальність (стаття 20 КУпАП).
22. Особливості адміністративної відповідальності іноземних громадян.
Відповідно до ст. 16 КпАП іноземці й особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України, а питання про відповідальність за адміністративні правопорушення, вчинені на території України іноземцями, які відповідно до чинних законів та міжнародних договорів України користуються імунітетом щодо адміністративної юрисдикції України, вирішуються дипломатичним шляхом.
Іоземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Водночас згідно зі ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців”, іноземець, який вчинив злочин або адміністративне правопорушення, після відбуття призначеного йому покарання чи виконання адміністративного стягнення може бути видворений за межі України. Рішення про видворення приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця за межі України може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до 5 років.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» забороняється примусово повертати і видворяти іноземців до країн:
де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;
де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;
де їх життю або здоров’ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту, чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;
де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
Примусове повернення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, які не досягли 18-річного віку, до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про беженцев та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Крім того, іноземці та особи без громадянства є суб'єктами окремого складу адміністративного проступку, відповідальність за який передбачена ст. 203 КпАП “Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України”
До адміністративного правопорушення, суб’єктом якого можуть бути іноземці та особи без громадянства належить порушення правил перебування в Україні та транзитного проїзду (тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в'їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України; недодержання встановленого порядку реєстрації або порушення встановленого терміну перебування в Україні ст.203 Кодексу про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
