Ознаки правового регулювання:

• різновид соціального регулювання;

• відносинам між суб'єктами надається певна правова форма, що має державно-владний характер;

• воно має конкретний характер;

• має цілеспрямований характер;

• здійснюється за допомогою правових засобів, що забезпечують його ефективність;

• гарантує доведення норм права до їх реалізації.

Предметом (сферою) правового регулювання е сукупність суспільних відносин, які піддаються врегулюванню за допомогою права і правових засобів:

• у сфері економічних відносин — це майнові відносини, що становлять економічну основу суспільства;

• у сфері політичних відносин — це управлінські відносини всередині країни та на міжнародній арені;

• у сфері соціально-культурних відносин — це особисті немайнові відносини;

• у сфері судових і правоохоронних відносин — це відносини охорони суспільного порядку.

Метод правового регулювання — це спосіб впливу юридичних норм на суспільні відносини. Він характеризуються такими рисами:

• вони властиві лише державі в особі її органів;

• стосуються лише юридичних норм;

• їх дієвість забезпечується державним примусом.

Основні способи правового регулювання:

Дозвіл — полягає в наданні особі суб'єктивного юридичного права, тобто можливості самостійно приймати рішення щодо реалізації передбачених правовими нормами варіантів власної поведінки.

Зобов'язання — полягає в покладенні на особу обов'язку активної поведінки.

Заборона — полягає в покладенні на особу обов'язку утримуватися від вчинення певних дій.

Правове регулювання здійснюється за певними стадіями:

1) рішення держави щодо включення тієї чи іншої сфери суспільних відносин у предмет правового регулювання, моделювання суспільних відносин через загальне регламентування юридичних прав та обов'язків їх учасників;

2) виникнення на основі юридичних фактів конкретних правовідносин;

3) реальне впорядкування суспільних відносин, реалізація їх учасниками своїх суб'єктивних прав та обов'язків.

Механізм правового регулювання — це взята в сукупності система правових засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання суспільних відносин.

Основні ознаки механізму правового регулювання:

1) він є частиною механізму соціального регулювання;

2) об'єднує всі явища правової дійсності: засоби, способи, форми.

3) це взаємопов'язана та взаємодіюча система;

4) є динамічною частиною правової системи суспільства;

5) результатом його дії є встановлення правопорядку в суспільстві.

Елементами механізму правового регулювання є:

1. Норма права — загальнообов'язкове правило (модель) поведінки, яке встановлює для суб'єкта як можливий варіант поведінки — суб'єктивні права, так і необхідний варіант поведінки — юридичні обов'язки.

Завдання цього елементу полягає в тому, щоб:

• визначити загальне коло людей, на яких він розповсюджується;

• визначити зміст поведінки суб'єктів;

• визначити обставини, за яких особа повинна керуватися цим правилом поведінки;

• розкрити саме правило поведінки.

2. Правові відносини — відносини, що виникають на основі норм права. У них індивідуалізуються положення норми права, конкретизуються права та обов'язки певних суб'єктів, їх повноваження і юридична відповідальність.

Правовідносини виконують такі функції:

• визначають конкретне коло осіб, на яких розповсюджується дія норм права в певний момент;

• закріплюють конкретну поведінку, якої повинні або можуть дотримуватись суб'єкти;

• є умовами для можливого приведення в дію спеціальних юридичних дій з метою забезпечення суб'єктивних прав, обов'язків та відповідальності.

3. Юридичні факти — конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну чи припинення суб'єктивних юридичних прав та обов'язків.

4. Акти реалізації, прав і обов'язків — фактична поведінка суб'єктів правовідносин щодо здійснення своїх прав і обов'язків. Саме реалізація прав і обов'язків завершує "роботу" механізму правового регулювання — реальна поведінка така, на яку було спрямоване правове регулювання.

Норма права — це загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки, що в установленому порядку приймається, змінюється, відміняється та забезпечується державою, спрямоване на регулювання типових суспільних відносин шляхом установлення юридичних прав і обов'язків їх учасників.