Інші положення[ред. • ред. Код]

При вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне з них окремо. Якщо особа вчинила кілька правопорушень, справи про які одночасно розглядається одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за серйозніше правопорушення з числа вчинених. До основного може бути приєднано одне з додаткових стягнень.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через 2 місяці з дня вчинення правопорушення. Якщо правопорушення триваюче — через 2 місяці з дня його виявлення. Якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду чи судді, стягнення може бути накладено не пізніш як через 3 місяці з дня його вчинення. Адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладено протягом 3 місяців з дня виявлення, але не пізніше 1 року з дня його вчинення. Якщо в діях порушника немає складу злочину, і в порушенні кримінальної справи відмовлено (або її було закрито), але є ознаки адміністративного правопорушення, стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

Особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню, якщо протягом року не вчинить нове адміністративне правопорушення чи злочин.

Якщо в результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду, то при стягненні адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної чи міської ради може покласти на винного зобов'язання відшкодувати шкоду, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного у місті, міського чи міськрайонного суду — незалежно від розміру шкоди, крім випадку, коли шкоду заподіяно неповнолітнім. В цьому випадку, якщо розмір шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а неповнолітній має самостійний заробіток, суддя має право покласти на нього відшкодування заподіяної шкоди або зобов'язати своєю працею усунути її. В усіх інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

50. Органи адміністративної юрисдикції.

  З огляду на це адміністративна юрисдикція — це законодавчо закріплена сукупність прав та обов'язків органів виконавчої влади та правосуддя щодо розгляду та вирішення справ, які випливають із адміністративних правопорушень.    Статтею 213 КпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення уповноважені розглядати наступні органи (посадові особи):    - адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;     - виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад;     - районні (міські), районні в містах комісії у справах неповнолітніх;     - районні (міські) суди (судді);     - органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші органи (посадові особи), уповноважені цим Кодексом.    Наведений перелік не є вичерпним, оскільки і сам Кодекс, й інші законодавчі акти передбачають досить широке коло органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.    Майже для всіх цих органів характерно, що кожен з них вирішує тільки конкретно визначене коло питань:    - Прикордонні війська України розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України;     - органи державного пожежного нагляду наділені адміністративно-юрисдикційними повноваженнями щодо правопорушень, пов'язаних з порушенням встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанням приписів та постанов посадових осіб органів державного пожежного нагляду;    - органи залізничного транспорту розглядають справи про порушення правил користування засобами цього транспорту, правил щодо охорони порядку та безпеки руху, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на залізничному транспорті, правил пожежної безпеки на залізничному транспорті і т. ін. Загалом адміністративно-юрисдикційними повноваженнями наділено значно більшу кількість органів виконавчої влади. Так, накладати адміністративні стягнення за певні адміністративні правопорушення на транспорті можуть: органи морського транспорту, органи річкового транспорту; органи автомобільного транспорту та електротранспорту (щодо порушень правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом).    До іншої групи належать органи, що контролюють дотримання правових норм у сфері фінансових відносин: органи державної контрольно-ревізійної служби, які розглядають справи щодо порушень законодавства з фінансових питань (ст. 164 КпАП), порушень порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку при ліквідації юридичної особи (ст. 166 КпАП); органи державної податкової служби щодо порушень порядку проведення розрахунків із споживачами та щодо ухиляння від подання декларації про доходи (ст. 155, 164 КпАП), порушень порядку подання фінансової звітності та ведення бухгалтерського обліку; органи Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування України щодо недотримання правових норм, які регулюють відносини в цій сфері.    Адміністративно-юрисдикційними повноваженнями також наділені:    — Національний банк України — щодо порушень банківського законодавства та нормативно-правових актів НБУ;    — військові комісаріати;    — органи, установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби;    — органи державного ветеринарного контролю;    — органи державної служби з карантину рослин України;    — органи державного контролю у насінництві;    — органи рибоохорони;    — органи лісового господарства;    — органи мисливського господарства;    — органи державної статистики;    — органи виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів;    — органи Міністерства праці та соціальної політики України.    Одним із видів суб'єктів, наділених правом розгляду справ про адміністративні правопорушення, є місцеві суди (раніше суди районної або міської ланки). Судді є найбільш кваліфікованими у професійному відношенні порівняно з уповноваженими особами інших органів державної влади. Тож не дивно, що до їх компетенції віднесені найсерйозніші справи. Так, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, конфіскація предмета, виправні роботи та адміністративний арешт можуть бути застосовані до особи, винної у вчиненні адміністративного правопорушення, лише за рішенням суду.    Отже, сукупність органів, наділених адміністративно-юрисдикційними повноваженнями відповідно до чинного законодавства України, включає суб'єктів різних видів, основними серед яких є органи виконавчої влади, їх посадові особи та місцеві суди (судді) загальної юрисдикції.

51. Класифікація адміністративних стягнень.