- •Орбітальний рух Землі та його географічні наслідки.
- •Осьове обертання Землі та його географічні наслідки. Час. Календар.
- •Будова і склад земної кори та її типи.
- •Головні тектонічні структури літосфери.
- •Водяна пара в атмосфері.
- •Тепловий режим нижнього шару атмосфери.
- •Озера і болота суходолу.
- •2. Центр включає два стандартних райони — Центр і Лаціо. Його частка в території, населенні та економічному потенціалі країни однакова — 19 %.
- •Світовий океан, його структура.
- •Поширення ґрунтового покриву в Україні.
- •Ареали рослинного і тваринного світу і центри походження культурних рослин та приручення свійських тварин.
- •Типи біомів суходолу: ( за Вальтером)
- •Ендогенні процеси та рельєфоутворення.
- •Екзогенні процеси та рельєфоутворення.
- •Морфологічна та компонентна структура ландшафтів.
- •Фізико-географічне розміщення України.
- •Кліматичні особливості Європи.
- •Поверхневі води Південної Америки.
- •Природна зональність Північної Америки.
- •Біогеографічні особливості материка Австралія.
- •Особливості природи материка Антарктида.
- •Природні зони на материку Африка.
- •26. Територіально-рекреаційна система: Складові та класифікація
- •29. Наукові підходи до типології країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку
- •Типологія п. Масляка, я. Олійника, а. Степаненка
- •30. Здоров'я нації
- •31. Основні риси і розміщення господарства Німеччини
- •32. Вплив нтр на галузеву структуру промисловості
- •34. Структура і розміщення чорної металургії України та проблеми і перспективи розвитку
- •38. Національна система розселення в Україні
- •Національна система розселення України складається:
- •40. Вплив нтр на розвиток міст
- •42. Види і напрямки природокористування, класифікація природних ресурсів
- •43. Географічне прогнозування та сутність його понять, методів, етапів, принципів
- •Промисловість
- •45. Країни «Великої сімки» у міжнародному територіальному поділі праці
- •46. Форми територіальної організації промисловості
- •47 Класифікація та типологія населених пунктів в Україні
- •12 Жовтня 1492 р. Вважають офіційною датою відкриття Америки європейцями. Внаслідок загарбницької політики Іспанії, Португалії, Англії та Франції місцевому населенню було завдано великого лиха.
- •50. Господарська оцінка природно-ресурсного потенціалу сша
- •51. Географія культури, як напрям суспільно-географічних досліджень
- •52. Суть економічний потенціал регіону та його складові.
- •53. Природно-ресурсний потенціал регіону, його структура та значення.
- •54. Трудовий потенціал україни,його структура та значення.
- •55. Виробничий потенціал україни,його структура та значення
- •1. Ресурсний підхід, зорієнтований на визначення виробничого потенціалу як сукупності виробничих ресурсів, визначає його величину як суму фізичних і вартісних оцінок окремих його складових.
- •57. Інвестиційний потенціал україни, його структура та значення
- •58. Інноваційний потенціал україни, його структура та значення
- •59. Економічний потенціал західно-поліського регіону
- •62. Просторова дифузя рас.
- •63. Сучасні цивілізації: ареали і «розломи»
- •Регіональне управління у ринковій економіці повинно безпосередньо ґрунтуватися на таких принципах:
- •68. Управління розвитком депресивних територій
- •74. Структура стратегії економічного і соціального розвитку регіону
- •75.Економічне районування регіональних ринків та їх типізація
Головні тектонічні структури літосфери.
Літосфера — це зовнішня тверда оболонка Землі, що охоплює всю земну кору й частину верхньої мантії; вона складається з осадових, вивержених і метаморфічних порід.
Тектонічні структури – це великі ділянки земної кори, що обмежені глибинними розломами.
Найбільшими тектонічними структурами є платформи і рухомі пояси. Платформа – це відносно стійка ділянка земної кори з досить плоскою поверхнею, що лежить на місці зруйнованих складчастих споруд. Вона має двошарову будову: знизу залягає кристалічний фундамент, складений давніми твердими породами, над ним – осадовий чохол, утворений молодшими відкладами. На платформі виділяють щити і плити. Щит є припіднятою аж до земної поверхні ділянкою кристалічного фундаменту платформи. осадовий чохол на ньому є малопотужним і не суцільним. Плита – це ділянка платформи, де фундамент занурений на глибину і всюди перекритий осадовим чохлом.
Рухомий пояс – це видовжена ділянка земної кори, в межах якої тривалий час відбувалися давні й продовжуються сучасні рухи земної кори. У рухомому поясі розрізняють складчасті споруди, крайові (передгірні) прогини.
Водяна пара в атмосфері.
У повітрі завжди є водяна пара. Водяна пара — це безбарвний невидимий газ. Хмари складаються з дрібнісіньких краплинок води і є результатом переходу водяної пари з газоподібного стану в рідкий — у воду. Такий перехід газу в рідину називається конденсацією, а зворотний перехід рідкої води у водяну пару має назву випаровування. Конденсація і випаровування тісно зв'язані зі змінами температури повітря.
Певний об'єм простору — порожнього чи наповненого повітря, може вмістити в себе тільки відповідну кількість водяної пари. Тому випаровування буде тривати лише доти, поки водяна пара досягне стану насиченості, тобто такого стану, коли цей простір уже не спроможний увібрати більше вологи.
Виявляється, що кількість водяної пари, яка потрібна для того, щоб «наситити» нею простір, не завжди однакова, — вона змінюється залежно від зміни температури повітря. Чим вища температура, тим більше потрібно водяної пари, аби наситити даний простір.
При температурі нижче 0 °С вода в атмосфері може перебувати не в двох, а в трьох станах - газоподібному (водяна пара), рідкому (вода) і твердому (лід). Рідкі краплі можуть плавати в повітрі навіть при від'ємній температурі, тобто нижче 0°С, все-таки не замерзаючи; у цьому випадку вода перебуватиме в переохолодженому стані, хоч, як правило, вона починає замерзати вже при 0 °С. При морозі конденсація дуже ускладнюється в зв'язку зі здатністю льоду притягувати до себе вологу.
При температурі 10 °С морозу 1 м3 повітря, коли немає поблизу льоду, може містити до 2,35 г водяної пари. Якщо ж у цей об'єм повітря внести кусок льоду, то на його поверхні починає утворюватися білий сніговий наліт і кількість водяної пари в повітрі зменшиться до 2,19 г. Отже, при морозі місткість простору для водяної пари залежить не тільки від температури, а й від того, чи стикається це повітря з льодом чи ні. В присутності льоду ця місткість зменшується, і повітря насичується меншою кількістю водяної пари.