47 Класифікація та типологія населених пунктів в Україні

Населений пункт - первинна одиниця розселення людей у межах однієї

забудованої земельної ділянки: місто, селище міського типу, село.

Обов'язковою ознакою населеного пункту є сталість його використання як

місця перебування рік у рік (або хоча б сезонно). Зазвичай населений пункт

має географічне найменування.

Місто-це великий населений пункт, жителі якого зайняті у промисловості, торгівлі, кількість населення з яких не більше 25 зайнято у сільськ. господарстві.

Усі населені пункти України поділяються на два види: міські, до яких

належать міста й селища міського типу, та сільські (с.м.т.) – це селища, дачні

поселення, хутори.

Важливим критерієм для надання населеному пункту статусу міста і

селища міського типу є чисельність населення, це визначається таким чином:

- малі міста – до 50 тис. чол.;

- середні – 50 –100 тис. чол.

- великі – 100 – 500 тис. чол.;

- дуже великі(крупні)–500 –1 млн чол.;

- мільйонери (крупніші) – понад 1 млн. чол.

Чисельність населення - основна ознака, за якою класифікують місто.

Для класифікації міст за чисельністю населення слід враховувати: зміну способу життя населення міст; зміну видів міського транспорту, зміну системи установ культурно-побутового обслуговування; зміну характеру забудови й благоустрою через збільшення розмірів міста.

Більшість міст України належать до категорії малих (330) і середніх (54

міста). Малі й середні міста переважно є центрами однойменних

адміністративних районів, наприклад, Скадовськ у Херсонській, Лозова у

Харківській області.

Багато малих міст і селищ міського типу є осередками обслуговування

туристів та людей, які відпочивають і лікуються. До них належать: Немирів,

Трускавець у Львівській області, Алупка, Алушта, Євпаторія, Ялта та інші в

Республіці Крим.

Великих міст в Україні налічується 40, з них 16 розташовані на Донбасі та

у Республіці Крим. Це Горлівка, Єнакієве, Краматорськ, Луганськ, Макіївка,

Слов'янськ, Севастополь, Сімферополь, Керч. Великих міст немає у

Львівській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях. До категорії

мільйонерів в Україні належать п'ять міст: Київ (2,6 млн. чол.), Харків (1,47

млн. чол.), Дніпропетровськ (1,065 млн. чол.), Донецьк (1,016 млн. чол.),

Одеса (1,05 млн. чол.).

До міських поселень належать також селища міського типу. Це поселення

з населенням менше 10 тис. чол., з яких більше 85% населення зайняте в

сільському господарстві.

За адміністративно-політичним значенням виділяють міста:

- столичні;

- центри областей, країв;

- центри низових адміністративних районів.

Захарактером функцій, які виконує місто, можна виділити населені

пункти, що спеціалізуються на:

промисловому виробництві (індустріальні центри);

транспортному обслуговуванні - портове місто, залізничний вузол

культурно-побутовому обслуговуванні населення - центри туризму,

міста - музеї, оздоровчі центри (понад 10% працездатного населення зайняте

в сфері охорони здоров'я);

наукових дослідженнях (наукові центри);

сільськогосподарському виробництві.

48. Структурні компоненти уроку географії

До структурних компонентів уроку відносять:

1.організаційний момент. Це початковий елемент кожного уроку, не залежно від його типу. Вчитель психологічно і організаційно готує учнів до виконання. Перевіряє присутність учнів, наявність приладів( 1-2хв).

2.перевірка знань учнів та актуалізація знань. Проводиться на початку уроку. Здійснюється перевірека: усна індивідуальна перевірка знань(вч. Ставить питання які вимагають короткої відповіді. Вч. повинен побачити логіку думки дитини, як вона мислить. Недоліки-можна опитати не більше 3-4 учнів). Для ширшого охоплення класу використовують фронтальне опитування, коли берувть участь більшість учні. Письмові індивід. Завдання, з використанням роздатковогозавд (тести, на к.к, геог диктанти). Убільшості перевірка здійсн. щоб забезпечити зв'язок між раніше сформованими знаннями та новим навчальним матеріалом, відтворення понять та закономірностей які є основою для усвідомлення нового матеріалу.

3.мотивація. –є засобом для досягнення головної мети збереження і підтримки прагнення до навчання. Мотивація навчання починається з короткої вступної розповіді або бесіди вч про практичне значення знань які будуть вчити. Функцією є – швидке налаштування класу до роботи.

4.вивчення нового матеріалу його закріплення та повтор.- становить основну частину уроку, це невідємні один від одного. Вивчення здійснюється окркмимисмисловими блоками.Кожний блок є логічною основою для наступного, вивчення доцільно супроводжувати його закріпленням і повторенням.

5.підведення підсумку: узагальнення і систематизація знань, зосередження уваги на головних поняттях та закономірностях.Є обов’язковим у заключній бесіді, акцентування уваги на головних поняттях, закономірностях, в учнів формуються уміння генералізувати вивчений матеріал, без підведення підсумків урок не можна вважати завершиним.

6.пояснення домашнього завдання. Дається на більшості уроків. Обовязково слід пояснити його виконання, окремі завдання диференційовано.

Структура уроку передбачає логічну послідовність усіх елементів уроку їх змістовий та логічний зв'язок, кожен етап уроку виконує функції, дає конкретні результати. Оскільки кожен етап уроку повязаний з іншим то від них залежить результат уроку вцілому.

49. Відкриття Америки Х. Колумбом

Христофор Колумб— мореплавець, який був на службі в іспанського короля, добився спорядження експедиції для пошуку західного шляху до Індії. У 1492 р. каравели «Санта-Марія» (мал. 7), «Пінта» та «Нінья» вирушили у плавання на захід. Подорож Атлантичним океаном тривала 33 дні. Моряки були у відчаї. Вони не вірили в існування суходолу потойбіч Атлантики і готувалися до бунту. Аж раптом вахтовий з корабля «Пінта» сповістив: «Земля!».

Колумб був упевнений, що досяг берегів багатої й таємничої Індії. З легкої руки мандрівника статних і гостинних жителів із червонуватою шкірою назвали індіанцями. А самі острови дістали назву Вест- Індія, тобто Західна Індія. Нині - це Багамські та Антильські острови.

Колумб здійснив до цих берегів ще кілька плавань і твердо був переконаний, що відкрив західний шлях до Індії. З часом стало очевидним — великий мореплавець досяг нової частини світу, тобто Америки. Чому її назвали саме так? Припущення про відкриття Христофором Колумбом нового материка висловив італійський мореплавець-дослідник Амеріго Веспуччі.