45. Країни «Великої сімки» у міжнародному територіальному поділі праці

Міжнародний поділ праці – це вища форма територіального поділу праці, а саме спеціалізації країн на виробництві певних послуг, або продукції та обміні ними.

Міжнародна інтеграція- об’єктивний процес який проявляється у формуванні стійких взаємовідносин між окремими групами країн на основі державних домовленостей.

Велика Сімка — США, Японія, Великобританія, Італія, Франція, Канада та ФРН. Ця група країн виділяється високим валовим національним продуктом (ВНП), питома вага якого у світовому господарстві зростає. Так, ВНП тільки США, Канади та Японії у 1990 р. склав 39% світового ВНП, а на 2010 р. прогнозується у розмірі 41% . У розвинених країнах прибуток на душу населення склав 20,5 тис. дол. і прогнозується на рівні 73 тис. дол. до 2010 р. Країни Великої Сімки зосередили у своїх руках 60% промислового виробництва, 40% торговельного обороту, вони є основними інвесторами та кредиторами, "законодавцями мод" у галузі науково-технічного прогресу, економіки та політики. Вони вирізняються найвищим валовим національним продуктом та його душовим показником.

Продукцією машинобудування й устаткування, електроніка, а також сфера послуг, фінансовими, туристичними, освітні.

46. Форми територіальної організації промисловості

(розміщення+зв’язки)

ТОпромисловості – це просторове поєднання і взаємодія різних галузей і одночасно виробничо-територіальних поєднань, яке засноване на раціональному використанні природних,матеріальних, трудових ресурсів, а також на економічних затратах на транспортні зв’язки та сприяє досягненню загальної ефективності виробництва.

За Шаблієм ТО включає в себе:

Розміщення промислових підприємств;

Взаємодія між ними, виробничі і технологічні зв’язки;

Наявність територіальних утворень;

Можливість регулювання( саморегуляції)

Розміщення промисловості – це динамічний стан розташування промислових об’єктів на території відповідно до природних,соціальних, та економічних умов.

Територіальна структура промисловості – це склад і співвідношення різних форм територіального зосередження промислового в-ва(пункти, центри, вузли, райони).

Поєднання промислових підприємств має 2 форми:

Групове(промислове угрупування – це таке виробничо-територіальне поєднання де п-ва об’єднані спільністю транспортно-географічного положення, спільн використання інфраструктури і всієї системи угрупування)

Комплексне(промисловий комплекс – крім вказаних ознак характерна тісна взаємодія підприємств, на основі послідовної і комплексної переробки вихідної сировини, виробничих відходів, спільного випуску готової продукції, наявні виробничо-технологічні зв’язки).

За Луцишиним елементи територіальної структури промисловості:(найм до найбільш)

Промисловий пункт – населений пункт де є 1 промислове підприємство.

Промисловий центр – це населений пункт де є кілька промислових підприємств в яких присутня тільки 1 ознака ТВК-спільність території, а така ознака як внутр. зв’язки виражена слабо

Промисловий вузол – це зосередження взаємопов’язаних п-в в одному чи кількох насел пунктах, х-ся розвитком виробничих зв’язків, що виражаєтьсяу спільному та колективному використанні джерел сировини,палива, труд.рес, транспорту,комунікацій та тому подібне.

Промисловий комплекс під обласного виду охоплює частину території адміністр. обл. Властиве зосередження промислових п-в на певній території з метою раціонального і ефективного використання трудових матеріалів і різних ресурсів.

Промисловий комплекс обласного виду – охоплює адмін.обл. характерна територіальна спеціалізація. Повніше проявляється взаємозв’язок галузевого та територіального розвитку.

Промисловий комплекс підрайонного виду (економ. р-н) – входить кілька комплексів обласного виду подібних за спеціалізацією, умовами розвитку та розміщ. п-ва.

Комплекс районного виду (промисловий р-н) – це найбільш складний вид терит структури промисловості в ньому всі виробництва розвиваються взаємообумовлено,підпорядковано один одному ефективному досягненю в результаті спеціалізації що відповідає ресурсам.

ТВК – це взаємозумовлене поєднання підприємств на певній території, за якого ефект досягається завдяки вдалому добору підприємств згідно з природними та економічними умовами.