Структурні зрушення кредитного портфеля банківської системи України за строками погашення

(%)

№ з/п	Термін погашення кредиту	2012 рік	2013 рік	2014 рік	Відхилення (%) звітного року до
					2012 року	2013 року
1	До 1 року	48,9	51,8	43,7	-5,2	-8,1
2	Від 1 до 5 років	38,8	35,8	42,9	4,1	7
3	Більше 5 років	12,2	12,3	13,3	1,1	1,1
4	Всього	100	100	100	0	0

Згідно даних табл. 2.2 структура кредитного портфеля за термінами погашення в 2012 році мала наступну градацію: кредити термін погашення до 1 року – 48,9%, кредити термін погашення від 1 до 5 років – 38,8%, кредити термін погашення більше 5 років – 12,2%. В 2013 році структура дещо змінилася і виглядала так: кредити термін погашення до 1 року – 51,8%, кредити термін погашення від 1 до 5 років – 35,8%, кредити термін погашення більше 5 років - 12,3%. Щодо 2014 року зміни також спостерігалися в сторону зростання частки кредитів з терміном погашення від 1 до 5 років на 7% та кредитів з терміном погашення більше 5 років на 1,1%

Проблема низької якості кредитів надто довго лишається приводом для головного болю регуляторів і топ-менеджерів українських банків. Анемічне відновлення структури банківських активів після фінансової кризи 2008-2009 років було перервано різким погіршенням ситуації з поверненням позик внаслідок девальвації гривні, анексії Криму і розгортання військового конфлікту на Донбасі.

Ще на початку нинішнього року міжнародні рейтингові агентства відносили банківський сектор України до найслабкішої, 10-й групі. Тоді оцінки портфелів проблемної заборгованості досягали 40% по системі. Національний банк давав оцінки без урахування позабалансових портфелів, і вони зазвичай не досягали і 10%, що дозволяло банкам виконувати нормативи регулятора.

У відповідь на виклики несприятливого зовнішнього середовища більшість банків України обмежують кредитування нових позичальників, посилюють моніторинг фінансового стану, вимагаючи від клієнтів ліквідного забезпечення й позитивної кредитної історії. За безнадійними кредитами активізується претензійно-позовна робота. Водночас із потенційно платоспроможними боржниками досить популярні домовленості про реструктуризацію.

Так, станом на 1 листопада 2014 тільки у найбільших банків України в портфелях знаходилося більше 57 млрд. гривень проблемної заборгованості юридичних осіб і майже 19 млрд. гривень – фізичних осіб.

Однак показники по системі суттєво різняться між собою. Приміром, у Дельта Банку темп приросту проблемної заборгованості серед юросіб з початку року склав майже 400%. У Сбербанку Росії - 836%.

Одночасно з цим Приватбанк скоротив аналогічний портфель на 40%. Ще одним таким «успішним» банком став Укрсиббанк, у якого портфель проблемної заборгованості юридичних осіб зменшився на 8%. У всіх інших найбільших фінустанов спостерігався приріст у межах 50-150% з початку року.

Портфелі проблемної заборгованості фізосіб ростуть менш значними темпами, проте приріст спостерігається практично у всіх найбільших банках. Мінімально він виріс у ВТБ Банку - 9,1%, але це, швидше, пояснюється дуже несуттєвим кредитним портфелем фізичних осіб в даній установі.

Максимум приросту заборгованості серед великих банків - у Сбербанку Росії, але обсяг таких кредитів у цій фінустанові також невеликий в порівнянні з іншими [38].

Згідно з даними НБУ, за 7 місяців 2014 року частка простроченої заборгованості у загальному кредитному портфелі зросла із 7,7 до 10,8%. 

Дану картину можемо побачити на рис. 2.8

Рис. 2.8. Динаміка обсягу простроченої заборгованості

Після кризи 2008-2009 банківська система почала відновлюватись у 2011 році, і як бачимо, з 2011 по 2014 рік було знижено частку прострочених кредитів було знижено на 3,5%, і при таких темпах банківська система могла стабілізувати свою діяльність за декілька років, і досягнути показників докризового періоду, але у 2014 році на діяльність сильно вплинуло політичне та економічне становище в країні, також введення надзвичайного стану в країні, та проведення антитерористичної операції в деяких регіонах країни.

Станом на 1.01.2014 обсяг прострочених кредитів становить 69453 мільйонів гривень – 9,1% від загального кредитного портфелю. Частка безперспективних кредитних активів у портфелі банків залишається на рівні 45% – 50%.

Крім показника простроченої заборгованості для окреслення проблемної заборгованості банки та НБУ використовують низку термінів, які вказують на всю суму проблемного кредиту, а не лише простроченої частини. Це так звані недіючі кредити (NPLs), які складаються з безнадійних кредитів (V категорії якості) та сумнівних кредитів (IV-ї категорії якості).

Рис. 2.9. Динаміка обсягу недіючих кредитів банків України

Проаналізувавши рис 2.9 бачимо, що найсуттєвіше підвищення обсягу недіючих кредитів в 4 кварталі 2012 року, де сума недіючих кредитів зросла з 119,3 млрд. грн. до 173,2 млрд. грн., що у відсотковому співвідношенні становить збільшення на 5,4%. За 6 місяців 2014 року обсяг недіючих кредитів суттєво зріс: на 33% – з 153 до 186 млрд грн.

Це частково пояснюється перерахунком валютних позик за новим курсом і відносно більшими сумами валютних кредитів у проблемному портфелі. Хоча називати недіючим увесь портфель безнадійних і сумнівних кредитів не зовсім коректно, оскільки до ІV категорії якості також належать кредитні операції клієнтів, в угоди яких були внесені зміни. У цю категорію можуть технічно потрапити позики клієнтів, які не мають ознак знецінення, наприклад, унаслідок пролонгації, що не пов’язана з погіршенням фінансового стану клієнта.

Також варто зазначити, що негативно класифіковані активи не є остаточними збитками банку, оскільки вони покриті забезпеченням, а з приводу їхнього повернення ведуться судові процеси.

Серед факторів зростання проблемної заборгованості у 2014 році варто відзначити такі:

• девальвація гривні, що призвела до номінального перерахунку обсягів валютних кредитів і зниження фінансового стану позичальників;

• втрати банків унаслідок анексії Криму й законодавчі заборони на здійснення банківської діяльності на тимчасово окупованій території;

• оголошення надзвичайного стану функціонування банківської системи в Донецькій і Луганській областях: через воєнні дії відсутні можливості повноцінно працювати з портфелем позичальників на території, де йде АТО;

• запровадження мораторію на роботу з іпотечними кредитами фізичних осіб в іноземній валюті;

• слабка система захисту прав кредиторів, що традиційно продовжує чинити значний тиск на якість кредитів.

В рейтингу проблемності кредитних портфелів брало участь 29 банків, загальний обсяг позик яких становить близько 80% усіх кредитів банківської системи.

За рейтинговою методикою лідери рейтингу мають високі обсяги й частку недіючих і безнадійних кредитів, швидкі темпи зростання проблемних активів або низьке покриття безнадійних позик резервами під кредитні ризики.

Італійський UniCredit Bank опинився на першому місці рейтингу через надмірну кредитну активність на ринку іпотечних і корпоративних позик у період 2000-х років, що призвело до акумуляції найбільших по системі обсягів безнадійних кредитів – 19 млрд. грн. (близько третини кредитного портфеля). Основна частина цих проблемних активів виникла ще під час кризи 2008–2009 років.

Натомість якість нових кредитів висока. Наприклад, за роздрібним портфелем, виданим після 2010 року, прострочка становить лише 12,6%. Дельта Банк відзначився суттєвим зростанням обсягу безнадійних кредитів за 3 квартали 2014 року.

Відносно низьке покриття резервами безнадійних кредитів представники банку пояснювали великими обсягами перекуплених в інших банків заставних кредитів, виправдовуючи таку практику високою вартістю забезпечення.

Однак, як засвідчили проблеми банку з ліквідністю у 4-му кварталі 2014 року, агресивна бізнес-модель із придбання чужих активів і агресивного споживчого кредитування може завдати шкоди самому ініціатору. Укрексімбанк – державний банк системного значення – посів 3 позицію в рейтингу проблемності кредитного портфеля через 24,8 млрд грн недіючих кредитів, що виросли на 8,7 млрд грн з початку року.

Погіршення якості кредитного портфеля державних банків пояснюється високими обсягами кредитування дефіцитних квазідержавних підприємств високого суспільного значення, таких як НАК «Нафтогаз», та інших державних монополій із низькою кредитоспроможністю.

Банки з нижньої частини таблиці демонструють аномально низькі частки проблемних кредитів через наявність механізму постійного продажу або 100% резервування безнадійних роздрібних кредитів, який дає змогу підтримувати належну якість портфеля.

Кредитна діяльність ПАТ «Креді Агріколь Банк» протягом 2012-2014 роках проводилася в межах кредитної політики, що визначена на зростання кредитного портфеля. Кредитування банк здійснював через розширену лінійку кредитних продуктів для фізичних осіб, а саме надання кредиту готівкою «Свобода», надання кредитів на житло, кредити під заставу нерухомості, споживчі кредити на товари та послуги, кредити на авто.

Особливе місце в кредитуванні ПАТ «Креді Агріколь Банк» віднесено малому та середньому бізнесу. Кредитування здійснювалось через овердрафт, кредитні лінії, кредити під депозит, кредити на купівлю автомобіля через автосалони, інвестиційні кредити, кредити на купівлю транспорту.

Банк зацікавлений у довгостроковому взаємовигідному співробітництву з надійними позичальниками. Відповідно до принципів кредитної політики банку не обмежується кредитуванням певного сектора економіки, а намагається співпрацювати з усіма економічними агентами, незалежно від напрямку їх діяльності, завдяки чому диверсифікує кредитний портфель. При цьому банк здійснює кредитування галузей, які ефективно розвиваються, серед яких: агропромисловий комплекс, торгівля товарами народного споживання, харчова промисловість та інші.

ПАТ «Креді Агріколь Банк» надає кредити на поповнення оборотних коштів юридичним особам:

- кредитна лінія - постійний робочий капітал і сезонне фінансування (посівна/збиральна кампанія), а також фінансування складського запасу зерна;

- Best Market Rate (BMR) - короткострокове фінансування на строк до 1 року згідно зі ставоками, що котируються на щоденній основі;

- торгове фінансування - перед-, постекспортне фінансування;

- факторинг - під дебіторську заборгованість з першокласними компаніями [56].

Банк також здійснює інвестування на цілі:

- купівля транспортних засобів і сільгосптехніки;

- купівля обладнання;

- будівництво елеваторних потужностей.

Банк приймає попереднє рішення про надання кредиту на базі спрощеного пакету документів протягом тижня, у разі позитивного висновку - готується індикативна комерційна пропозиція, на підставі якої структура угоди узгоджується Кредитним комітетом Банку.

Відсоткові ставки Банку залежать від виду кредитного продукту, терміну кредитування, валюти, в якій надається кредит, порядку сплати відсотків, а також від фінансового стану самого позичальника.

Як гарантію повернення кредиту Банк приймає різні види забезпечення:

- нерухоме майно (можлива застава цілісного майнового комплексу з устаткуванням);

- обладнання;

- транспортні засоби (з терміном експлуатації не більше 5 років);

- товар;

- майнові права (в т.ч. на депозитний внесок);

- особисте майно власників;

- майбутній урожай;

- зерно [56].

Проаналізуємо динаміку кредитного портфеля ПАТ «Креді Агріколь Банк» за 2012-2014 роки (табл. 2.3).

Таблиця 2.3