18,Юридичний склад податку на додану вартість

Закон повинен чітко встановлювати права й обов’язки суб’єктів податкових правовідносин, а для цього в законі мають чітко визначатися:

1.  Суб’єкт податку — юридична або фізична особа, яка зобов’язана сплачувати податок. Крім обов’язку вносити кошти до бюджету або централізованого цільового фонду, платник зобов’язаний своєчасно подавати фінансовим органам звіти про одержані доходи, про сплату податків.

2.  Об ‘єкт — те, що підлягає оподаткуванню.

У зв’язку з тим, що податковий закон обмежує право власності платника, він мусить чітко визначати підстави виникнення обов’язку сплати податку. Платник, читаючи закон про податок, виявляє підстави, на яких держава позбавляє його власності, тобто платник, знаючи, що він повинен сплатити податок, хоче бачити, за що саме він буде платити. В податковому законі чітко має бути вказаний об’єкт оподаткування.

Для виникнення обов’язку сплати податку необхідно, щоб був факт, з яким закон пов’язує обов’язок сплати податку (наприклад, автомашина), але в законі повинні бути фактичні обставини, які породжують податковий обов’язок (наприклад, якщо автомашина належить на праві власності не тому, хто їздить на ній, а його рідному дядькові, то податок сплачує власник машини — дядько), бо в законі чітко встановлено, що податок сплачує власник.

Визначення можливих переліків об’єктів оподаткування дається в ст. 6 Закону „Про систему оподаткування”. Об’єктами можуть бути операції з реалізації товарів, послуг, майно, прибуток, дохід і вартість реалізованих товарів, наданих послуг або Інший об’єкт, що має вартісну, якісну або фізичну характеристику, з якою законодавчий акт пов’язує виникнення обов’язку сплатити податок. З об’єктом податку пов’язаний предмет оподаткування, який відбиває ознаки не юридичного, а фактичного характеру. Наприклад, об’єкт податку на землю — право власності на ділянку землі. Сама по собі ділянка не породжує ніяких правових наслідків, але право власності пов’язане саме з нею.

Одне і те ж майно може бути предметом кількох податків: автомашина-іномарка оподатковується митом, акцизом, ПДВ при ввезенні, а потім щороку податком на власника транспортних засобів.

3.  Ставка податку — розмір податку на одиницю обкладання. Вона виражається у відсотках або у твердій сумі. Ст. 7 Закону України „Про систему оподаткування” визначає: ставки встановлюються Верховною Радою України і органами місцевого самоврядування І не змінюються протягом року, якщо Інше не передбачено законодавством.

4.  Одиниця обкладання — частина податкового об’єкту, на який встановлюється ставка податку: 1 гривня, 1 м , гектар землі, потужність мотора, довжина судна.

5.  Строк сплати — твердо фіксована в законі дата внесення платежу до бюджету, за порушення якої неодмінно застосовується покарання — пеня.

6.  Пільги — (виняток із загальних правил) — повне або часткове звільнення від плати (наприклад, залежно від родинного стану).

7.  База оподаткування — це вартісна, фізична або інша характеристика об’єкту оподаткування — (дохід, що підлягає оподаткуванню у громадянина N. дорівнює 800 грн.).

Змінюватися перелічені елементи можуть тільки в податкових законах. Згідно зі ст. 7 Закону України “Про систему оподаткування” зміна податкових ставок і механізм справляння податків І зборів (обов’язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом “Про державний бюджет” на відповідний рік.