50. Поняття,особливості та класифікація бюджетно –правових норм

Бюджетно-правова норма є різновидом фінансово-правової норми, встановлюється уповноваженими органами влади (державними органами або органами місцевого самоврядування) з метою регулювання окремого виду фінансових правовідносин — бюджетних правовідносин—і забезпечується примусом держави.

Класифікація бюджетно-правових норм здійснюється за різними критеріями: 1) за змістом:

- матеріальні бюджетно-правові норми—виражають матеріальний (грошовий) зміст юридичних прав та обов'язків учасників бюджетних правовідносин, вони визначають структуру бюджетної системи, порядок міжбюджетної взаємодії, джерела доходів і видатків бюджетів та бюджетні повноваження суб'єктів бюджетних правовідносин (складають Інститут бюджетного устрою):

- процесуальні(процедурні) бюджетно-правові норми—визначають порядок діяльності у сфері формування, розподілу й використання коштів державного й місцевих бюджетів (формують інститут бюджетного процесу):

2) за часом дії:

- постійні — бюджетно-правові норми невизначеної в часі дії, наприклад, норми, що закріплені у Бюджетному кодексі України;

- тимчасові — бюджетно-правові норми визначеної в часі дії, наприклад, норми, що закріплені у законі про Державний бюджет та в рішеннях місцевих рад щодо затвердження місцевих бюджетів;

3) за сферою територіальної дії:

- загальнодержавні бюджетно-правові норми—поширюють свою дію на територію всієї держави, наприклад, норми, визначені Бюджетним кодексом, законом про Державний бюджет. Законом "Про місцеве самоврядування";

- .місцеві (локальні) бюджетно-правові норми—поширюють свою дію лише на певній території, наприклад, на територію Автономної Республіки Крим, окрему область, район тощо.

4) за суб'єктом правотворчості:

- бюджетно-правові норми, що приймаються Верховною Радою України:

- бюджетно-правові норми, що приймаються Кабінетом Міністрів України:

- бюджетно-правові норми, що приймаються центральними органами виконавчої влади:

- бюджетно-правові норми, що приймаються органами влади Автономної Республіки Крим:

- бюджетно-правові норми, що приймаються місцевими радами:

- бюджетно-правові норми, що приймаються місцевими державними адміністраціями.

51.Бюджетна система України: склад та принципи побудови

Відповідно до Бюджетного кодексу України (ст. 1) бюджетна система України — це сукупність усіх бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.

Схематично бюджетна система України складається з таких ланок :1) Державний бюджет України;2) місцеві бюджети.

Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах, як:

— принципи єдності (цілісності) бюджетної системи України, що забезпечується єдиними правовою базою, грошовою системою, бюджетною класифікацією доходів і видатків, єдністю порядку виконання бюджетів і ведення бухгалтерського обліку й звітності, єдністю регулювання бюджетних відносин;

— принцип збалансованості бюджетів, який полягає в тому, що витрати бюджету мають відповідати доходам за відповідний бюджетний період;

— принцип повноти — до складу доходів входять усі доходи держави й органів місцевого самоврядування, отримані з будь-яких джерел. До видатків бюджету належать будь-які бюджетні витрати на потреби держави або місцевого самоврядування;

— принцип самостійності бюджетів — самостійність бюджетів забезпечується шляхом закріплення за ними відповідних джерел надходжень, правом на визначення напрямів використання коштів згідно із законодавством України. Держава не несе відповідальності коштами держбюджету за бюджетні зобов'язання органів місцевого самоврядування, а органи місцевого самоврядування не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання держави;

— принцип обґрунтованості — бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках доходів і витрат бюджету, що здійснюються до затверджених нормативів і методик;

— принцип ефективності — усі учасники бюджетного процесу мають на меті залучати мінімальний обсяг бюджетних коштів щоб досягнути максимального результату;

— принцип цільового використання бюджетних коштів — бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетом;

— принцип субсидіарності — розподіл видатків між державним бюджетом і місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами ґрунтується на максимальному наближенні суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;

— принцип справедливості й неупередженості — бюджети будуються на засадах справедливого й неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

— принцип публічності та прозорості — бюджети всіх рівнів обговорюються та затверджуються відповідно Верховною Радою України. Верховною Радою Автономної Республіки Крим і відповідними радами;

— принцип відповідальності учасників бюджетного процесу — кожен учасник бюджетного процесу відповідає за складання та виконання відповідних бюджетів.