Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
opisovi_pravo.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
183 Кб
Скачать

39.Правовий статус міліції.

Міліція — це державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспіль­ства та держави від протиправних посягань. Загальні за­сади організації та діяльності міліції регламентуються За­коном України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р.

До складу міліції входять такі підрозділи:

-кримінальна міліція;

-міліція громадської безпеки; 

-транспортна міліція;

-державна автомобільна інспекція;

-міліція охорони;

-спеціальна міліція.

На службу до міліції приймаються на добровільній договірній основі громадяни України, які за своїми осо­бистими, діловими і моральними якостями, освітнім рів­нем, фізичною підготовкою і станом здоров'я здатні вико­нувати покладені на міліцію завдання. Не можуть бути прийняті на службу до міліції особи, які раніше засу­джувалися за вчинення злочину.

Основними завданнями міліції є:

-забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів;

-запобігання правопорушенням та їх припинення;

-охорона і забезпечення громадського порядку;

-виявлення   і   розкриття   злочинів,   розшук   осіб, які їх вчинили;

-забезпечення безпеки дорожнього руху;

-захист власності від злочинних посягань.

Для виконання своїх обов'язків міліції надається ряд прав, серед яких права:

-вимагати припинення протиправних дій;

-перевіряти у підозрілих осіб документи, затриму­вати їх;

-складати протоколи про правопорушення;

-проводити  дізнання  та  слідчі дії  відповідно  до кримінально-процесуального законодавства;

-вести оперативно-розшукову діяльність;

-проводити огляди;

-перевіряти технічний стан автотранспорту;

-користуватися безкоштовно засобами зв'язку та ін.

У передбачених законом випадках міліція при вико­нанні покладених на неї функцій має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби (наручники, гумові кийки, сльозоточиві речовини, водомети та ін.), вогнепальну зброю.

 Забороняється застосовувати вогнепальну зброю:

-до жінок з явними ознаками вагітності;

-до осіб похилого віку або з вираженими ознака­ми інвалідності;

-до малолітніх.

Ця заборона не діє, якщо вказані особи вчиняють груповий напад на людей, який загрожує її життю і здоров'ю, на працівників міліції або збройний напад чи збройний опір.

40.Поняття предмет та джерела адміністративного права

Адміністративне право можна визначити як систему норм, покликаних регулювати в інтересах особи і суспільства відносини, що виникають у процесі функціонування публічної влади (органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування), а також у внутрішньо-організаційній діяльності інших органів (регулювання функції адміністрування ). До предмета адміністративного права можна віднести: — відносини, пов'язані з організацією органів державної виконавчої влади (структурні відносини); — відносини, які виникають під час реалізації органами виконавчої влади закріпленої за ними компетенції з використанням при цьому державно-владних повноважень (відносини адміністрування);

— відносини, які виникають як усередині органів виконавчої влади та їх структурних підрозділів, так і поза системою цих органів (наприклад, у прокуратурі, в суді). їх ще називають внутрішнім адмініструванням; — управлінські відносини, що складаються на рівні органів місцевого самоврядування при виконанні ними делегованих повноважень, що виражають публічні інтереси; — відносини, пов'язані з оскарженням до адміністративного суду неправомірних актів (дій, бездіяльності) органів виконавчої влади та їх посадових осіб (адміністративна юстиція); — відносини, що виникають при вчиненні особою адміністративного правопорушення і розгляді цієї категорії справ (деліктні правовідносини).

Джерела адміністративного права. 1. Конституція України — має для адміністративного права установчий характер, оскільки містить низку приписів, які є вихідними для цієї галузі права.

2. Закони — є найсуттєвішим джерелом адміністративного права в міру того, наскільки вони містять норми, що стосуються цієї галузі, закріплюють механізм реалізації державної виконавчої влади, інших органів держави. До таких законів можна віднести Закони України "Про державну службу" , "Про міліцію", "Про звернення громадян" . Окремо серед джерел, які мають силу закону, можна виділити кодекси: Кодекс про адміністративні правопорушення, Митний кодекс. 3. Укази і нормативні розпорядження Президента України, наприклад: Указ Президента від 19 грудня 2005 р. "Про систему центральних органів виконавчої влади", "Про склад Кабінету Міністрів". 4. Постанови і нормативні розпорядження Кабінету Міністрів України, рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим. 5. Міжнародні договори і угоди та виконавчі приписи до них. 6. Акти центральних органів виконавчої влади України та Автономної Республіки Крим: міністерств, державних комітетів. Головних управлінь. 7. Акти місцевих державних адміністрацій. 8. Рішення рад та виконавчих органів місцевого самоврядування.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]