7. Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197-1 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Кваліфікуючими ознаками вчинення цього злочину: 1) особою, раніше судимою за злочин, передбачений ст. 197-1; 2) групою осіб; 3) щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель (ч. 2 ст. 197-1), а кваліфікуючими ознаками самовільного будівництва будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці –

1) ведення такого будівництва на земельній ділянці, зазначеній у ч. 2 ст. 197-1;

2) вчинення його особою, раніше судимою за такий самий злочин або злочин, передбачений ч. 3 ст. 197-1 (ч. 4 ст. 1971).

ОБ’ЄКТ- є право власності на землю 

ДОДАТКОВИЙ ОБ’ЄКТ-  виступають, зокрема: правомірна управлінська діяльність державних і самоврядних органів у галузі земельних та архітектурно-будівельних відносин; система оподаткування (винні у самовільному зайнятті земельних ділянок, як правило, не сплачують плату за землю, яка включає земельний податок й орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності і входить у систему оподаткування); встановлений порядок охорони надр.

ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА- передбаченого ч. 1 ст. 197-1, полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки, а злочину, передбаченого ч. З цієї статті,- у самовільному будівництві будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці.

СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА  характеризується умисною виною: особа усвідомлює, що самовільно, з порушенням встановленого порядку займає (захоплює) чужу для неї земельну ділянку, передбачає, що власнику чи законному володільцю буде спричинена її діями значна шкода, і бажає цього. Мотив і мета злочину - корисливі та інші.

СУБ’ЄКТ -  особа, яка досягла 16-річного віку.

8. Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 198 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.

ОБ’ЄКТ відносини власності при виникнен­ні, зміні і припиненні права власності на майно. 

ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА полягає у заздалегідь не обіцяних діях з майном, завідомо здобутим злочинним шляхом, у формі: 1) придбання; 2) зберігання; 3) збуту.

СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА характеризується прямим умислом. Особа усвідомлює, що придбаває, збуває або зберігає майно, здобуте злочинним шляхом, і бажає вчинити такі дії. Усвідомлення того, що майно здобуте злочинним шляхом, є обов'язковою ознакою інтелектуального моменту умислу винного. При цьому точна обізнаність про характер та конкретні обставини вчиненого так званого предикатного злочину не вимагається. У разі, коли особа вважає, що вона придбаває, зберігає або збуває майно, здобуте зло- чинним шляхом, яке не є таким насправді, її дії за спрямованістю умислу можуть розцінюватись як замах на цей злочин.

СУБ’ЄКТ загальний

9. Загальна характеристика та класифікація злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг (розділ XVII Особливої частини кк).

Злочини у сфери службової та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг – це суспільно небезпечні та протиправні діяння, які посягають на встановлений порядок реалізації службовими особами своїх повноважень (управлінських функцій) в межах наданих їм прав та покладених на них обов’язків, якими заподіюється шкода правам, свободам, чи право охоронюваним (законним) інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, а також авторитету органів влади, об’єднань громадян, суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб, від імені та (або) в інтересах яких діють службові особи.

Родовим об’єктом цих злочинів є суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність в органах державної влади, місцевого самоврядування, а також в юридичних особах публічного і приватного права.

Додатковими факультативними безпосередніми об'єктами цих злочинів можуть бути: здоров'я і гідність особи, її права та свободи, власність, інші блага.

Таким чином, окремі злочини у сфері службової діяльності є багатооб’єктними. Наприклад, у диспозиції ст. 364, 365 та 367 КК міститься вказівка на основні безпосередні об’єкти, без заподіяння шкоди хоча б одному з них злочин у сфері службової діяльності відсутній. Тому, шкода повинна бути заподіяна одним з перелічених об’єктів, а саме: 1) охоронюваним законом правам; 2) охоронюваним законом свободам; 3) охоронюваним законом інтересам окремих громадян; 4) державним інтересам; 5) державним інтересам; 6) інтересам юридичних осіб.

Деякі склади злочинів мають предмет, наприклад:

1)      документи, в тому числі офіційні та завідомо неправдиві документи (ч. 1 ст. 366 КК). 2)      завідомо неправдиві відомості (ч.1 ст. 366 КК);

3)      неправомірна вигода – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи,  що  їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують,  надають або одержують  безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову

Об’єктивна сторона злочинів у сфері службової діяльності характеризуються тим, що деякі з них (ст.ст. 364, 364-1 і 367, 369-2 КК) можуть вчинятися як шляхом дії так і бездіяльності, тоді як інші (ст.ст. 365, 365¹, 366, 368, 368², 368³, 368⁴, 369, 370 КК) – лише активною поведінкою – діями.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони більшості з цих злочинів (окрім ст.369 КК) є наявність безпосереднього зв’язку між діяннями особи та її службовою діяльністю, тому що вони завжди зумовлені службовим чи професійним становищем суб’єкта і вчиняються всупереч інтересам служби.

Із суб'єктивної сторони службові злочини можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність. У злочинах з формальним складом  вина можлива лише у формі прямого умислу. У злочинах із матеріальним складом вина визначається психічним ставленням винного до діяння та до суспільно небезпечних наслідків, які настали внаслідок його вчинення. Як правило, психічне ставлення службової особи до наслідків такого діяння характеризується злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю.

Обов'язковими ознаками деяких службових злочинів можуть бути їх мотиви. Так, зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК) вчиняється з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб (наприклад одержання хабара (ст. 368 КК) вчиняється з корисливих мотивів).

Суб'єкт злочину спеціальний, ним може бути тільки службова особа.