- •Незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї (ст. 193 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.
- •Умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •Погроза знищення майна (ст. 195 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Особливості ставлення потерпілого до змісту погрози.
- •Необережне знищення або пошкодження майна (ст. 196 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Особливості наслідків та суб’єктивної сторони цього злочину.
- •Порушення обов’язків щодо охорони майна (ст. 197 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Особливості змісту суб’єктивної сторони цього злочину.
- •Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197-1 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 198 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.
- •Загальна характеристика та класифікація злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг (розділ XVII Особливої частини кк).
- •Визначення та загальна характеристика службової особи: її види.
- •Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуюча ознака злочину.
- •Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу (ст. 365 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •Зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (ст. 365-2 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •Службове підроблення (ст. 366 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Характеристика кваліфікуючої ознаки злочину.
- •Службова недбалість (ст. 367 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •Визначення та загальна характеристика неправомірної вигоди.
- •Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою (ст. 368 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •Незаконне збагачення (ст. 368-2 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •Зловживання впливом (ст. 369-2 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.
- •Провокація підкупу (ст. 370 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Особливості суб’єкту цього злочину. Кваліфікуюча ознака злочину.
Необережне знищення або пошкодження майна (ст. 196 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Особливості наслідків та суб’єктивної сторони цього злочину.
БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ОБ’ЄКТ право власності.
ДОДАТКОВИЙ ОБ’ЄКТ –здоров’я або життя особи
ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА- характеризується суспільне не безпечними діями або бездіяльністю, наслідками у вигляді тяжких тілесних ушкоджень або загибелі людей і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.
Особливістю відповідальності за необережне знищення чи пошкодження чужого майна є те, що, на відміну від злочину, передбаченого ст. 194, спосіб знищення чи пошкодження майна на кваліфікацію вчиненого не впливає. Відповідальність за цей злочин обумовлена лише його наслідками. Необережне знищення або пошкодження чужого майна утворює склад злочину лише у випадку,
Об'єктивну сторону злочину характеризує сукупність трьох ознак: 1) діяння у формі невиконання або неналежного виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків; 2) суспільне небезпечні наслідки у вигляді тяжких наслідків для власника майна; 3) причинний зв'язок між діянням і суспільне небезпечними наслідками.
СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА характеризується необережністю V формі злочинної недбалості або злочинної самовпевненості. При цьому обов'язки щодо охорони майна винним можуть бути порушені як необережно, так і умисно.
СУБ’ЄКТ спеціальний. Ним може бути неслужбова особа, яка досягла 16-річного віку і на яку на підставі трудового договору чи спеціального доручення покладається юридичний обов'язок охороняти або зберігати чуже майно (охоронник, сторож, водій-експедитор, кур'єр, гардеробник, пастух тощо).
Порушення обов’язків щодо охорони майна (ст. 197 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Особливості змісту суб’єктивної сторони цього злочину.
ОБ’ЄКТ відносини власності
БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ОБ’ЄКТ-охорона чужого майна,який забезпечує право власності
ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА- полягає у порушенні винним обов'язку забезпечити збереження майна, тобто у невиконанні або неналежному виконанні особою, якій доручено зберігання чи охорону чужого майна, своїх обов'язків. Невиконання особою своїх обов'язків з охорони чужого майна полягає у бездіяльності: особа нічого не робить для виконання взятого на себе обов'язку забезпечити збереження довіреного чужого майна. Неналежне виконання обов'язків виявляється в тому, що особа хоч і здійснює певні дії по збереженню довіреного їй майна, але не в повному обсязі або не так, як це було потрібно, відповідно до взятих нею на себе зобов'язань.
Об'єктивна сторона злочину відсутня, якщо у особи не було можливості забезпечити охорону майна (наприклад, внаслідок стихійного лиха — землетрусу, повені, раптового серцевого захворювання, втрати свідомості).
Для наявності об'єктивної сторони необхідне настання, внаслідок порушення особою обов'язків щодо охорони майна, тяжких наслідків, які мають перебувати в причинному зв'язку з цим порушенням. Тяжкі наслідки — це розкрадання, загибель, псування майна тощо. Це оціночне поняття уточнюється в кожному конкретномувипадку.
СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА при порушенні обов'язків щодо охорони майна — будь-яка форма вини (як умисел, так і необережність), щодо тяжких наслідків — тільки необережність.
СУБ’ЄКТ загальний