1. Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину. Відмінність цього злочину від шахрайства (ст. 190 КК України).

Кваліфікуючими ознаками є вчинення його за попередньою змовою групою осіб, а також заподіяння майнової шкоди у великих розмірах.

БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ОБ’ЄКТ — відносини власності в галузі використання майна, що належить власнику, а також відносини, які випли­вають з різного роду договорів і зобов'язань, внаслідок яких власник мав би отримати дохід (прибуток), — відносини з формування фондів власності.

ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА цей злочин полягає в отриманні винним матеріальної вигоди за рахунок власника або законного володільця майна шляхом обману або зловживання довірою за відсутності ознак шахрайства. За способом вчинення цей злочин є близьким до шахрайства. 

СУБ’ЄКТ- можуть бути як приватна особа, так і працівник підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, які досягли 16-річного віку.

СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА-прямий умисел і корисливий мотив

Відмінність-на відміну від шахрайства, при його вчиненні не відбувається вилучення чужого майна із фонду власника: винний отримує матеріальну вигоду в результаті використання майна, яке лише мало надійти у розпорядження власника і поповнити його майновий фонд. Тобто він не вилучає майно, а лише не передає його належному власникові чи законному володільцю.

2. Незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї (ст. 193 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.

ОБ’ЄКТ-право власності. Це право порушується винним тоді, коли він за законом не має права володіти, користуватися чи розпоряджатися чужим майном, яке він знайшов чи яке у нього випадково опинилось, або набувати права власності на скарб.

Предметом злочину може бути лише: 1) чуже для винного майно, яке знайдене ним чи випадково опинилося в нього, або 2) скарб, - які мають особливу історичну, наукову, художню, культурну цінність.

ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА полягає у незаконному привласненні особою знайденого чи чужого майна, що випадково опинилося у неї, або скарбу.

Привласнення - це звернення такого майна на свою користь. За своєю правовою суттю привласнення особою знайденого чи чужого майна, що опинилося у неї, а також скарбу є приховуванням факту його знайдення або отримання винним з подальшим його використанням на свою користь.

СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА характеризується прямим умислом. Винний усвідомлює той факт, що незаконно привласнює чуже майно, яке він знайшов чи яке у нього випадково опинилось, або скарб, який має бути зданий державі, і, незважаючи на цю обставину, бажає це зробити. Особливістю суб'єктивної сторони злочину є те, що умисел у винної особи на привласнення зазначеного майна виникає після фактичного встановлення володіння над таким майном.

СУБ’ЄКТ загальний

3. Умисне знищення або пошкодження майна (ст. 194 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки злочину.

Кваліфікуючими ознаками є: 1) вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або 2) заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах, або 3) спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків.

БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ОБ’ЄКТ право власності.

ДОДАТКОВИЙ ОБ’ЄКТ-  можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека, життя і здоров'я людини. 

Предметом злочину може бути будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено КК як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна. Тобто, коли такий вид майна є ознакою іншого самостійного складу злочину або знищення чи пошкодження майна є способом вчинення більш тяжкого злочину 

ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА характеризується суспільне небезпечними діями, які полягають у знищенні чи пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.

СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що в результаті його дій власникові майна заподіюється велика шкода.

СУБ’ЄКТ може бути осудна особа, яка досягла 16-річного (ч. 1 ст. 194) або 14-річного (ч. 2 ст. 194) віку

4. Погроза знищення майна (ст. 195 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Особливості ставлення потерпілого до змісту погрози.

БЕЗПОСЕРЕДНІЙ ОБ’ЄКТ право власності.

ДОДАТКОВИЙ ОБ’ЄКТ-психічна недоторканість особи

ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА-  полягає в активних діях, спрямованих на залякування потерпілого (власника чи законного володільця майна, особи; у віданні або під охороною якої знаходиться майно, іншої особи, яка зацікавлена у збереженні цього майна) знищенням майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом.

Обов'язковою ознакою погрози в складі цього злочину є наявність реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози.

СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА характеризується прямим умислом.

Характеризується необережною формою вини: особа передбачає, що внаслідок вчинюваних нею дій чи бездіяльності можуть виникнути такі наслідки, як знищення (пошкодження) чужого майна та пов'язані з ними тяжкі тілесні ушкодження або загибель людей, але легковажно розраховує на відвернення вказаних суспільне небезпечних наслідків або не передбачає можливості настання вказаних наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачати. Необережне ставлення до діяння і наслідків може виразитись у порушенні як спеціальних правил безпеки, так і загальних заходів обережності.

Якщо особа необережно ставиться тільки до наслідків у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень або загибелі людей, а до наслідків у вигляді знищення чи пошкодження майна - умисно, вчинене нею слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 194.

СУБ’ЄКТ загальний