2. Методика навчання роботи з пластичними та природними матеріалами.

Глина широко використовується в різних галузях промисловості: будівельній, металургійній, керамічній, паперовій та ін.

Глина та пластилін – пластичні матеріали, з яких молодші школярі успішно можуть ліпити різні об'ємні вироби, розвиваючи свою творчість, фантазію.

Глина - як осадова порода складається з дрібних частинок. При змочуванні водою вони утворюють пластичну масу, яка при висиханні зберігає надану їй форму, стає твердою, а після відпалювання ще й міцною.

Пластилін - це також глина, добре перемішана з розплавленим воском і домішками жиру, які надають їй властивості постійно зберігати пластичну форму. Для надання пластиліну певного кольору добавляють у суміш мінеральну фарбу.

Пластилін найкраще зберігати при кімнатній температурі. При низькій температурі він стає твердий, а при високій – дуже м'який і прилипає до рук. Якщо пластилін затвердів, то перед ліпленням його розминають, розігріваючи в руках.

Глина є майже в кожному населеному пункті. Залежно від місцевості та глибини залягання породи глина буває сірого, зеленого, голубого, червонувато-бурого та білого кольорів. Усяка глина в своєму складі має домішки: камінці, пісок, корінці та інші предмети. Перед ліпленням необхідно всі домішки відділити. Для цього глину заливають водою й добре розмішують. Легкі домішки спливають на поверхню, а важкі опускаються на дно. Домішки, які спливли, збирають, воду зливають, а глину викладають на мішковину чи густу сітку, розкладену на землі. Останні шари глини треба виймати обережно, щоб не зачепити разом з глиною ті домішки, які опустилися на дно. Зайва вода швидко стече, і глина стане придатною для ліплення. Але для цього її треба добре вимішати. Весь цей процес називають відмочуванням. Якщо ж глина підсохне, то її змочують водою кімнатної температури і добре перемішують.

Глина значно пластичніша ніж пластилін, добре формується, довго зберігає надану їй форму, вироби з неї легко покривати різними фарбами.

Гончарство, глиняні дитячі іграшки

Гончарне ремесло - виготовлення посуду з глини виниклі.

Обертаючи круг ногами, ремісник руками витягує із рухомої маси стінки посуду, надаючи йому відповідної форми та гладкої поверхні. Просушений виріб відпалюють у печі. Поряд і посудом народні майстри виготовляють з глини і дитячі іграшки.

Глиняна іграшка - один і найдавніших видів народної творчості. Демонструючи малюнки глиняних іграшок, учитель рекомендує учням звернути увагу на нижню частину фігурок. Вони мають майже однакову конструкцію. Розрізнити їх можна лише за формою голови, однак незважаючи на це, кожен з виробів виразний, передає певний характер.

Багато дитячих іграшок з глини виготовлені як свищики.

Оволодівши прийомами ліплення, молодші школярі під керівництвом учителя зможуть спробувати свої сили у виготовленні подібних іграшок.

Обладнання для роботи з глиною і пластиліном

Відрізають шматочок глини і пластиліну за допомогою пристрою, який складається з ліски або міцної капронової нитки і прив'язаних до її кінців дерев'яних паличок.

Загальну форму виробу ліплять пальцями, а для зображення дрібних деталей, узорів використовують спеціальні інструменти – стеки. Стеки бувають різної форми, їх виготовляють з сухої, без сучків, деревини твердих порід: бука, клена, груші, берези. Стеки можуть виготовити учні середнього шкільного віку на уроках з обробки деревини в шкільній столярній майстерні.

Стеки з одного кінця ширші, а з другого – вужчі (загострені). Розширеним кінцем стеки – розділяють глину, а протилежним загостреним кінцем проводять лінії, роблять проколи.

Висушені або випалені вироби з глини розфарбовують пензликами, використовуючи гуаш, акварельні фарби. Посудину для води краще використовувати пластмасову, скляну можна ненароком розбити.

Працюючи з пластиліном, глиною слід дотримуватися вимог культури праці:

1.Ліпити, фарбувати вироби тільки на підкладній пластмасовій дощечці.

2.Не залишати кусочки глини або пластиліну на столі чи парті, не кидати їх на підлогу.

3.Після роботи з глиною чи пластиліном руки треба витерти серветкою і добре вимити.

Прийоми ліплення

Виготовляючи вироби з глини чи пластиліну, учні мають засвоїти найпростіші прийоми роботи з цими матеріалами. Шматочок глини чи пластиліну скачують двома долонями, поки утвориться правильна куляста форма. Між долонями спочатку розкачують циліндр, а потім пальцем вирівнюють бічні поверхні. Якщо потрібно отримати конічну форму, то розкачують долонями одну її частину циліндра.

Виліплені з глини чи пластиліну деталі з'єднують, притискуючи пальцями одна до одної.

Незначні заглиблення у заготовці чи вже виліпленому виробі можна зробити пальцями. Заглиблення певної конфігурації, проколи, лінії виконують за допомогою стеки.

Якщо потрібно отримати певну форму із суцільної заготовки глини чи пластиліну, наприклад, із кульки виліпити форму груші, учні виконують це пальцями способом витягування.

Спочатку учні виліплюють вироби, що мають прості форми (овочі, фрукти), складають орнаменти з простих геометричних фігур. Виготовлення виробів, у яких поєднуються різні форми, є іншим ускладненням процесу ліплення. Застосовуючи під час ліплення способи витягування, з'єднування, користуючись стеками учні вже зможуть виготовити глиняні чи пластилінові фігурки тварин, персонажів казок, оповідань, мультфільмів.

Перед ліпленням виробів за аналогією, з пам'яті, вчитель радить учням пригадати все про вибраний ними об'єкт, персонаж: загальні риси, характерні ознаки, важливі для його зображення. Звертає увагу на дотримання пропорційності складових частин виробу.

Коли учні навчилися виліплювати предметні вироби, можна їм рекомендувати індивідуально або групами створювати сюжетні, за уявою: рельєф невідомої планети, розміщуючи його на пластмасовій дощечці або окремій основі з картону. Інші учні виготовляють з пластиліну міжпланетний космічним корабель, космонавтів та жителів невідомої планети (інопланетян) зі своїм транспортом. Крім пластиліну знадобляться і допоміжні матеріали: гілочки, сірники, відрізки дротинок, фольги.

У позакласну годину доцільно провести конкурс на кращий виріб-композицію та колективно відібрати експонат для класної або й шкільної виставки.