3. Скласти приклади на додавання та віднімання в межах 100, які учні можуть розв’язати на основі знання нумерації чисел.

Запишіть число, яке складається з 2 дес. і 3 од.

Представте у вигляді суми розрядних доданків число 28

Знайдіть значення виразу: 34+1; 45-1; 50+6; 77-7

Билет №20

1. Методика работы по развитию произносительных навыков речи.

Произносительные навыки можно разбить на две группы:

1) ритмико-интонационные – навыки интонационно и ритмически правильного оформления иноязычной речи (ударение, ритм, мелодика, распределение пауз и т.д.)

2) слухо-произносительные – навыки правильного произнесения и понимания звуков в устной речи

Основы слухо-произносительных навыков создаются на первой степени обучения, на последующих стадиях они поддерживаются и совершенствуются.

Все фонемы иностранного языка можно разделить на:

1) совпадающие с родным языком: не нуждаются в специальных пояснениях и тренировке;

2) несовпадающие с родным языком: нуждаются в пояснении и закрепляются с помощью упражнений;

3) частично совпадающие с родным языком: здесь могут быть использованы имитативный и аналитический подходы. Ведущим способом овладения произношением является многократное прослушивание и наиболее точное имитативное воспроизведение звука и последующее употребление его в речевом потоке.

Решающим фактором в развитии слухо-произносительных навыков являются фонетические упражнения, которые могут быть поделены на три группы:

1) упражнения на восприятие нового звука на слух:

а) в потоке речи (учителя, в записи)

б) в отдельном слове

в) изолированно

2) упражнения на воспроизведение звука с использованием индивидуальной и коллективной (хоровой) формы работы.

а) воспроизведение отдельными учащимися и исправление учителем возможных ошибок (по цепочке)

б) хоровое воспроизведение вместе с учителем

в) хоровое воспроизведение без учителя или после учителя или кассеты

3) тренировочные упражнения на автоматизацию произносительного навыка (считалки, скороговорки, песни)

При развитии ритмико-интонационнх навыков следует обращать внимание на ритмико-интонационное оформление логических связей в высказывании, на умение правильно ставить логическое ударение, на коммуникативное членение предложений. Значительную роль при формировании этих навыков играет многократное аудирование текстов, доступных для понимания учеников.

Особое значение в развитии навыков произношения имеют игры. (Испорченный телефон, игры под музыку и др.)

2. Використання національного пісенного фольклору на уроках музики.

Як визначено в “Концепції національного виховання”, визначальним є принцип народності, що зумовлює потребу у формуванні, насамперед національної свідомості, лобові до рідної землі, свого народу. Один із шляхів духовного відродження України – прилучення учнів до українського літературно-музичного фольклору. У праці “Серце віддаю дітям” В. Сухомлинський розповідає про той, добродійний вплив, який справило на його вихованців виконання українських народних пісень, рідна пісня, визнаючи поетичне бачення навколишнього світу, допомогла виховати в дитини естетичне ставлення до природи, тонкість сприймання, емоційну чуйність. Крім того, пісня розкрила перед дитиною рідне слово як величезне духовне багатство українського народу

Важливо не упустити сенситивний період – молодший шкільний вік, коли діти особливо сприйнятливі до педагогічного впливу. Їхній художній смак сформований ще недостатньо, він лише формується. І якщо з раннього віку дитина слухає і виконує народні пісні, слух поступово засвоює їхні мелодичні й ритмічні особливості, вони запам’ятовуються, стають звичними, близькими. Побутують різні жанри української літературно-музичної народної творчості; пісні, частівки, забавлянки, заклички тощо. Так, у простих і ласкавих колискових піснях виражено щиру любов до дитини. У багатьох колискових піснях є епізоди пов'язані з тваринами, близькими дитині: котиком, мишкою, бджілкою.

Наприклад “Котику сіренький”, “Ой, ну, кото, коточок». З перших днів життя дитина слухає мелодію, що сприяє формуванню її музичних здібностей. На основі колискової пісні можна виховувати любов до тварин, птахів, комах, естетичне ставлення до природи, що в майбутньому впливає на виховання моральних рис: доброти, чуйності. Жартівливі пісні є неодмінним засобом формування мислення дитини. Привертають увагу дітей загадки, які вчать мислити, поетизують для дітей навколишній світ. Наприклад, звечора вмирає, вранці оживає. У процесі підготовки до уроку музики доцільно добирати українські народні приказки, загадки, вірші, ритмізувати і мелодізувати і надалі використовувати з учнями. Один з найпопулярніших і найулюбленіших у дітей жанрів народної літературної творчості є казка. Наприклад, хитра лисиця, наївний зайчик, дурнуватий вовк. У процесі підготовки до уроку музики бажано створити інструментальний супровід до народної казки. Треба відбити в музиці манери поведінки тварин, супровід можна створити до таких українських народних казок “Лисиця в суддях”, “Лисове серце”, “Про вовчика - братика і лисичку-сестричку”.