2. Організація самостійної роботи на уроках природознавства

Результати наукових досліджень, передовий педагогічний досвід дають змогу виділити такі основні напрями розвитку самостійності учнів в процесі навчання природознавству: створення пошукової проблемної ситуації на уроці; застосування системи самостійних робіт; використання нових структурних форм уроку й різноманітних дидактичних та наочно-технічних засобів, які забезпечують активність пізнання; розвиток самостійності й активності учнів у процесі навчання. Вихованню самостійності учнів особливого значення надавав відомий учений-методист О.Я.Герд. У своїх працях він зазначав, що вчитель природничих наук не може задовольнятися тільки повідомленням наукових фактів. Бажано розвинути в учнів інтерес до самостійного вивчення явищ природи, передати їм потрібні для самостійних робіт практичні відомості і прийоми. О.Я.Герд прагнув озброїти учнів засобами пізнання навколишнього світу. Його книжки і методичні посібники містять десятки класних і домашніх завдань для самостійної роботи учнів. Відомий методист-біолог Б.Є.Райков назвав ці методи дослідницьким методом, оскільки вони за методичними особливостями дуже близькі.

Велике значення у сучасній школі приділяється організації самостійної роботи учнів з щоденниками спостережень, календарем природи та праці людей, та роботі з підручником. Підручник спрямовує пізнавальну діяльність дітей у потрібне русло: поглиблює і систематизує відомості, здобуті учнями в процесі спілкування з природою. Крім того, матеріал підручника дає можливість організовувати самостійну роботу учнів.

У підручниках з природознавства вміщено тексти як інформаційного характеру (опис об'єктів, розкриття суті явища, формулювання понять), так і матеріали з елементами доведення, порівняння, узагальнення, тексти, які передбачають використання життєвого досвіду дітей, формування прийомів розумової діяльності. Так, статті “Що таке природа”, “Яблунева плодожерка”, “Білан капустяний”, “Сонечко” (3 клас); “Компас”, “Фізична карта півкуль”, “Шкіра”, “Київ – столиця України” (4 клас) мають описовий характер. У таких статтях, наприклад, як “Рослини”, “Тварини”, “Птахи”, “Звірі”, “Рівнини”, “Моря”, “Корисні копалини” (3 клас); “Горизонт”, “Рік”, “День і ніч” (4 клас) розкривається суть явищ і даються нові поняття. На основі прочитаного тексту, розповіді вчителя, розгляду якого-небудь об'єкта, власного досвіду учневі потрібно: знайти в тексті відповідь на поставлене запитання; розповісти в запропонованій послідовності про об'єкт, що вивчається; систематизувати матеріал за поданим планом; визначити істотні ознаки предмета; накреслити схему на основі прочитаного; виконати завдання за зразком тощо.

Наведемо приклад такого завдання для 3 класу: у статті “Яблунева плодожерка” (Я і Україна) знайди уривок, який починається словами “Коли сади відцвітають...”, і прочитай його до кінця. Розкажи, як розвивається яблунева плодожерка, за поданою схемою:

Метелик – яєчко – гусениця – лялечка.

Учні 3-4 класів можуть самостійно спостерігати за змінами висоти Сонця на небозводі, яка вимірюється за допомогою тіні від гномона.

Учні початкових класів не тільки спостерігають за природою, а й узагальнюють свої спостереження. Ця робота, як і попередня, на початковому етапі проводиться під керівництвом учителя, а потім – самостійно. Результати спостережень учні фіксують в зошитах для самостійної роботи і в класних календарях природи і праці людей. Доцільно відвести місце для рубрики “Найцікавіше в природі”, а також вмістити малюнки умовних знаків. У календарях природи і праці людей має бути таблиця записів узагальнених результатів за погодою протягом місяця або сезону (залежно від того, за який проміжок часу оформлений календар). Крім того розділи щоденника спостережень містять різноманітні завдання щодо спостережень за власним здоров'ям, самопочуттям, різноманітні вправи для перевірки засвоєного матеріалу