2. Розвиток просторових уявлень і спостережень учнів початкових класів на уроках природознавства.

Формування просторових уявлень забезпечується засвоєнням знань про простір під час вивчення таких тем як, “Карта”, “Масштаб”, “План”, “Орієнтування на місцевості” і надбанням дітьми досвіду просторового орієнтування в умовах різних видів діяльності: вимірювання, креслення плану, розуміння географічної карти тощо.

Розрізнення і уявлення дітей про окремі предметні та географічні форми, про величину як протяжність за довжиною, шириною та висотою і напрямам по сторонам свого тіла являються найпростішими просторовими уявленнями. Але з іншого боку слід виділити складні просторові уявлення, що утворюються на основі синтезу. До таких складних просторових уявлень слід відносити всі уявлення відстані, площі, пов'язаних з вивченням метричних мір, топографічні, географічні, уявлення тощо.

Формування простих і складних просторових уявлень в процесі навчання тісно взаємозв'язані.

Умови формування просторових уявлень:

– накопичення дітьми різноманітного досвіду розрізнення просторових ознак і відношень;

– надбання дітьми знань про простір в єдності з практикою розрізнення тих чи інших просторових ознак і відношень;

– накопичення дітьми досвіду в навмисному уявлювані, тобто використанні просторових уявлень в розумовій діяльності під час розв'язування різноманітних задач.

Складаючи перелік способів, до яких удаються діти під час передачі просторових явищ на площині, слід враховувати наочно-чуттєві та наочно-геометральні уявлення учнів:

– відношення між предметами з урахуванням горизонтальних орієнтирів (поруч, зліва, справа);

– відношення між предметами з урахуванням вертикальних просторових орієнтирів (вище, нижче, над, під);

– поняття про вертикальне, горизонтальне та похиле положення предметів (стоять, лежать, падають);

– розміщення предметів за принципом: ближче-нижче, далі - вище;

– спроба передачі третього виміру (глибини) способом закривання (за, перед);

– ілюзійне зменшення предметів в залежності від їх просторового розміщення (далі-менше).

Розвиток сприймання нерозривно пов'язаний із засвоєнням слів, що фіксують властивості предметів. Слово узагальнює чуттєві уявлення дитини. Наприклад, поки дитина не засвоїла, що певне просторове розміщення предметів позначається словами “поміж”, “справа”, “збоку”, вона не може перенести практично засвоєну просторову орієнтацію на нову ситуацію, вільно нею оперувати.

Розумінню понять північ, південь, схід, захід сприяють такі вправи :

1) На фізичній карті України знайди Київ. У якому напрямі від Києва знаходиться твоя область?

2) Територія України поділяється на такі природні зони: Полісся, Лісостеп, Степ, Гірська зона. У якій природній зоні ти живеш?

3) Запиши в словничок слова “глобус”, “екватор” і їх значення.

4) Розглянь глобус і карту півкуль. Що між ними спільного? Чим вони відрізняються? Що нового ти дізнався про ці предмети?

Розглянемо методику такого уроку за темою “Орієнтування за місцевими ознаками. Компас” (4 клас).

Мета: формувати уявлення про орієнтування на місцевості за місцевими ознаками; поняття “компас” і визначення сторін горизонту за компасом; формувати уміння визначати сторони горизонту за місцевими ознаками і за компасом; розвивати просторові уявлення учнів, бажання виконувати завдання групою.

1. Орієнтування за місцевими ознаками (уявлення): – за кольором кори на деревах; за кроною дерев; за мохом та лишайниками;за розміщенням мурашника. (Уміння орієнтуватися за місцевими ознаками)

2. Компас (поняття) – прилад для визначення сторін горизонту, який складається з корпусу, намагніченої стрілки, аретиру.

3. Визначення сторін горизонту за допомогою компаса (поняття). Зміст: послідовність виконання дій (за підручником). (Уміння визначати сторони горизонту за допомогою компаса).

Учитель повідомляє маршрут екскурсії. Під час екскурсії учні під керівництвом учителя розглядають місце, де проводиться екскурсія, звертають увагу на красу природи, визначають пору року.

II. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок.

Цей етап проводиться, коли повторення попередньої теми є безпосередньою підготовкою до усвідомленого сприймання та осмислення нового змісту. У протилежному разі він пропускається, а засвоєні знання та уміння попередньої теми перевіряються на іншому уроці.

У цій темі перевірка не тільки доцільна, а й необхідна.

Фронтальна бесіда: 1. Що називається горизонтом? 2. Що називається лінією горизонту? 3. За яких умов розширюється горизонт? 4. Чи можна довести, що лінія горизонту – це уявна лінія? Як це зробити? 5. Скільки основних сторін має горизонт? Назвіть їх. б. Назвіть проміжні сторони горизонту. 7. Що означає орієнтуватися на місцевості?

Завдання для груп учнів на картках.

1. Визначить південь і назвіть об'єкти неживої природи, які знаходяться у цьому напрямку.

2. Визначить захід і назвіть зроблені людиною предмети, які знаходяться у цьому напрямку.

3. Визначить напрям вітру.

Для “середніх” і “слабких” учнів картки готують з певною мірою допомоги. Наприклад:

а) для “середніх” учнів. Визначити, у якій стороні південь, можна за Сонцем. Для цього необхідно стати до Сонця.... Південь буде...

б) для “слабких” учнів. Визначити, у якій стороні південь, можна за Сонцем. З цією метою треба виконати такі дії:

1. Стати до Сонця спиною. Південь буде позаду.

2. Повернутись на південь, подивитись і назвати предмети неживої природи, які розташовані у цьому напрямку.

Формуванню просторових уявлень сприяє і правильна організація роботи на уроках з картою, планом, масштабом при вивченні різноманітних тем курсу природознавства. Щоб учні навчилися краще орієнтуватися по карті, доцільно проводити різноманітні практичні роботи.

Ефективним засобом формування просторових понять є умовні подорожі, що дозволяють закріпити вміння читати умовні знаки, розуміти їх. У початковій школі використовуються фізична карта, карта півкуль, карта України, природних зон, але вчителям треба звертати увагу на навантаження карти і використовувати карти, що використовуються в початкових класах.