Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методики ответы.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.06 Mб
Скачать

3. Практичне завдання: Тема «Декоративна аплікація» (Поняття про візерунок. Послідовність складання візерунків у квадраті, смужці. Витинанка.)

Тема: Декоративна аплікація. Виготовлення орнаменту у квадраті та смужці.

Мета: навчити учнів виготовляти орнаментальну апліка­цію, розширити знання про декоративно-приклад­не мистецтво; збагачувати художню уяву, розвива­ти фантазію, творчі здібності; виховувати художній смак, любов до прекрасного, культуру праці.

Обладнання: демонстраційний матеріал — зразки декоратив­ної аплікації, таблиця «Послідовність виготовлен­ня орнаменту», ілюстрації; для індивідуального ко­ристування — набір засушеного листя, кольоровий картон, ножиці, клей ПВА, пензлик для клею, підкладний папір, серветка, лінійка, олівець, шаблон.

Хід уроку

1. Організаційна частина.

2. Актуалізація опорних знань.

3. Повідомлення теми та мети уроку.

4. Виклад нового матеріалу.

Слово вчителя

Розгляд вишитих рушників (з рослинним та геометричним орнаментом)

Розгляд ілюстрацій тарілки з орнаментом, килиму.

З’ясування характерної особливості орнаменту — ритмічне чергування елементів.

Визначення поняття орнамент — це візерунок, у якому повторюються і поєднуються різноманітні образотворчі елементи.

5. Інструктаж

Розгляд технологічної карти №1 Орнамент у квадраті

1. Розмітьте за шаблоном і виріжте квадрат розміром 15 х 15 см .

2. Проведіть діагональні лінії — прямі лінії, що з'єднують про­тилежні кути.

3. Підберіть листочки і квіти для аплікації. Обріжте ножицями хвостики.

4. Розмістіть листя на діагоналях, олівцем позначте його поло­ження.

5. Почергово наклейте листя на визначені місця.

6. Наклейте квітку в центрі квадрата (у місці перетину діагона­лей).

7. Накладіть на виріб аркуш газетного паперу і пригладьте.

Розгляд технологічної карти № 2 Орнамент у смужці.

1. Розмітьте за шаблоном і виріжте смужку.

2. Складіть смужку вдвоє, а потім ще раз удвоє.

3. Розгорніть складену смужку.

4. Наклейте по діагоналі кожного прямокутника листки верби або маслини.

5. Наклейте на лініях згину квітки ромашки або безсмертника.

6. Накрийте орнамент аркушем паперу і пригладьте. Якщо, ви­ступить клей, витріть його серветкою.

(Учитель нагадує правила роботи з клеєм та ножицями.)

Фізкультхвилинка

6. Практична робота.

Учні виконують орнамент у квадраті.

Учні виготовляють орнамент у смуж­ці.

7. Підсумок уроку.

8. Прибирання робочих місць.

9. Домашнє завдання.

Билет №9

1. Робота з орфографії як основний засіб формування правописних умінь і навичок молодших школярів.

Уміння шляхом звукового аналізу виділяти окремі звуки із звукового комплексу – слова, послідовно називати звуки в слові, визначати голосні і приголосні, приголосні тверді і м'які, на основі поскладового вимовляння ділити слово на склади, а також робити звукові моделі слів є основою для успішного засвоєння розділу “Звуки і букви” у 1-2 класах. В учнів поглиблюються знання про звукову систему української мови. Так, у дітей формуються сталі уявлення про те, що звуки мови поділяються на дві великі групи – голосні і приголосні.

Під час вивчення теми “Голосні звуки і позначення їх буквами” учні мають одержати знання про те, що в українській мові шість голосних звуків: [а], [о], [у], [е], [і], [и] і що на письмі вони позначаються десятьма буквами: а, о, у, є, і, и, я, ю, є, ї.

Цей матеріал є чи не найскладнішим у початкових класах. Під час опрацювання цього матеріалу найдоцільнішим буде прийом евристичної бесіди, яка проводиться на основі спостережень за мовним матеріалом, звукобуквенного аналізу, зіставлення голосних звуків і букв, якими вони позначаються.

Оскільки в графічній системі української мови найбільше розходжень між приголосними звуками і позначенням їх буквами, засвоєння теми “Приголосні звуки. Тверді й м'які приголосні, способи їх позначення на письмі” необхідно проводити на основі спостережень за звуками і їх буквеним позначенням.

Робота над темою “Дзвінкі й глухі приголосні” тісно пов'язана з удосконаленням орфоепічних умінь, оскільки ще досить часто в українському мовленні учнів, залежно від діалектичних умов або під впливом російської вимови, трапляється неправомірне оглушення дзвінких у кінці дуб, ніж, злазь, та в середині слова (в кінці складу): важко, сковзько.

Ця робота має своє продовження і під час вивчення орфографічного матеріалу. У деяких словах української мови спостерігається оглушення дзвінкого [г] (во[х]ко, ні[х]ті, кі[х]ті) та одзвінчення м'яких глухих перед наступними дзвінкими (про[з']ба, хоч просити, моло[д']ба, хоч молотити).

Із способом поділу слова на склади діти знайомляться в період навчання грамоти. Під час опрацювання фонетичного матеріалу удосконалюється навичка ділити слова на склади залежно від кількості голосних у слові. Вона є однією з основних у початкових класах і має значення як для письма (учні переносять слово з рядка в рядок на основі поділу на склади, диктують по складах слово під час запису), так і для читання. Не слід змішувати правила поділу слів на склади для переносу з фонетичним складоподілом.

Робота над складом слова тісно пов'язана з визначенням наголосу в слові (наголошеного складу). Спостерігаючи за вимовою ненаголошених і наголошених складів, учні приходять до висновку, що наголошений склад – це склад, який вимовляється довше і сильніше, ніж ненаголошений. Робота над формуванням умінь визначати наголошений і ненаголошений склад має надзвичайно велике значення. Від якості зазначених умінь буде залежати успішність учнів в оволодінні правописними навичками позначення на письмі ненаголошених [е], [и]. У початкових класах учнів знайомлять не лише з поняттям “наголос”, а й із смислорозрізнювальною роллю наголосу.

Повноцінній реалізації комунікативної функції мови сприяє унормованість її правопису. Будь-які порушення правил написання ускладнюють спілкування між людьми, негативно впливають на культуру писемного мовлення. Звідси важлива роль вивчення орфографії в школі, вироблення в учнів орфографічних навичок, починаючи з 1 класу.

У програмі матеріал з правопису вивчається у зв'язку з розділами “Слово” (теми “Будова слова” і “Частини мови”) і “Звуки і букви”.

Завдання вивчення елементів орфографії:

– забезпечити засвоєння школярами основних орфографічних понять і правил;

– розвинути в учнів орфографічну пильність (здатність розпізнавати орфограми як у написаних, так і у сприйнятих на слух словах);

– виробити на основі теоретичних знань практичні правописні вміння;

– домогтися запам'ятовування написання слів з орфограмами, які не перевіряються;

– виховати в учнів потребу звертатися в разі необхідності до орфографічного словника, озброїти їх уміннями користуватися таким словником;

– сформувати в дітей навички самоконтролю і виправлення допущених під час письма орфографічних помилок.