2. Методика проведення уроків-екскурсій з природознавства. Вимоги до проведення екскурсій.

Навчальна екскурсія – це форма організації навчально-виховної роботи, що дає змогу організувати спостереження й вивчення різних явищ, предметів, процесів у природних умовах, на виробництві, в закладах культури тощо. Освітньою метою поточного уроку-екскурсії є формування в учнів уявлень чи понять про об'єкти і явища природи, їх взаємозв'язки і залежності, які передбачені змістом теми, а також засвоєння школярами тих власне предметних, розумових умінь та умінь раціональної навчальної діяльності, які об'єктивно можна і необхідно сформувати у конкретній темі

У педагогічній літературі існує дві точки зору на екскурсію: екскурсія як метод і екскурсія як організаційна форма навчання. Слово “екскурсія” (з лат. excurro – вибігаю ) вказує не на метод навчання, а лише на те, що навчальне заняття повинне проводитися не в класі, не в школі, а в природі, у музеї, на виставці і т. п. Під час екскурсії вчитель поєднує фронтальну роботу з груповою та індивідуальною. Домінуючий спосіб пізнавальної діяльності дітей під час екскурсії – безпосереднє сприймання об'єктів природи, навколишнього світу, їх взаємозв'язків. Основним методом пізнання на уроці-екскурсії є спостереження за об'єктами і явищами природи та очевидними взаємозв'язками і залежностями між ними.

Класифікація уроків-екскурсій здійснюється за двома ознаками:

–обсягом власне предметного змісту теми екскурсії (однотемна, багатотемна);

–місцем у структурі вивчення розділу або курсу (вступна, поточна, підсумкова).

Види пізнавальних завдань під час уроків-екскурсій:

а) фронтальні спостереження за завданням: “Проведіть спостереження за комахами. Чи багато їх літає у повітрі? Назвіть які відомі вам”;

в) індивідуальна практична робота за однаковим для всіх учнів завданням: “Уважно обстежте паркан, сухий пеньок, листя під деревами. Яких комах ви там помітили? В якому вони стані?”.

У курсі природознавства поточний урок-екскурсія є однотемним. За дидактичною суттю цей урок комбінований і має таку структуру:

1. Організація класу.

2. Перевірка засвоєних знань, умінь і навичок.

3. Постановка мети і завдань уроку. Загальна мотивація.

4. Засвоєння нових знань, умінь і навичок.

5. Систематизація і узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок.

6. Застосування засвоєних знань, умінь і навичок.

7. Домашнє завдання.

8. Підсумок уроку.

Урок-екскурсія до річки.

Мета: ознайомити з суттєвими ознаками осені, формами поверхні суші, ґрунтами, корисними копалинами, місцевою річкою та використанням її в народному господарстві. Виховувати бережливе ставлення до природи, раціональне використання її багатстві Розвивати спостережливість, уміння розкривати залежність між неживою і живою природою і діяльністю людини, розуміння прекрасного в природі.

Обладнання: рулетка, гербарна папка, кошики для збирання корисних копалин і ґрунту, склянка, термометр, екскурсійне відерце, морилка, блокноти, олівці

Хід екскурсії

1.Залежно від наявності об'єктів весь маршрут екскурсії розбивається на певні зупинки. На них вчитель зосереджує увагу учнів, організовує спостереження їх, дає пояснення і обов'язково щось розповідає, але, цікаво і доступно, організовує хвилинку поезії, звертає увагу учнів на красиві краєвиди рідної природи. Можливо хтось з учнів або сам вчитель розкаже відповідний вірш. І хоч ту чи іншу практичну роботу виконує одна із зірочок або ланок, а інші учні спостерігають за її роботою, але у підведенні підсумків і узагальнень беруть участь усі учні.

2. По дорозі до річки звернути увагу учнів на ознаки осені і форми поверхні суші. На зупинці провести бесіду за запитаннями: які ознаки осені ви помітили? яка причина приходу осені? чому стало холодніше? Звернути увагу учнів обов'язково на висоту Сонця на небосхилі, бо саме воно є причиною всіх явищ, які спостерігають діти в неживій і живій природі Після цього бесіду вести за спостереженнями в неживій і живій природі і праці людей. Це полегшує учням усвідомлення існуючих в природі взаємозв'язків між її явищами і працею людей. Запропонувати учням оглянути рослини. Запитати: Які зміни відбулися в житті рослин? Чому? Що змінилося в поведінці комах, птахів? Чому?

3. Під час екскурсії звернути увагу учнів на форми рельєфу даної місцевості. Пояснити учням, що хоч і рівною здається поверхня Землі; звичайно, крім гір і високих горбів, на ній є підвищення і зниження, зустрічаються яри, долини річок, кар'єри, де видобувають корисні копалини. Якщо є можливість показати яр, то обов'язково запропонувати дітям оглянути місцевість і розкрити причину утворення цього негативного явища – ”рани” землі. Запитати: чому яри приносять шкоду хліборобам? (Пошкодження родючих ґрунтів, висушування їх, важко застосовувати техніку, а іноді і зовсім неможливо та ін.) Які заходи вже проведені, щоб припинити ріст яру? (Зроблено відводи, схили обсаджені деревами, ростуть багаторічні трави, навколо яру обробіток грунту ведеться горизонтально або зроблено тераси та ін.)

4. Якщо є можливість показати учням кар'єр, де добувають пісок, глину, торф чи інші корисні копалини, то звернути увагу учнів не тільки на те, що кожна з копалин потрібна народному господарству, а й на те, як своєю діяльністю людина може завдати шкоди природі.

5. Коли учні приходять до річки, то тут дати їм можливість помилуватися красивим краєвидом, сфотографувати його, зробити малюнок, провести хвилину поезії, розповісти щось цікаве про минуле річки, дата відпочити, а потім продовжити вивчення, включаючи елементи гри. Наприклад, відгадати загадки: “Один біжить, другий; лежить, а третій кланяється” (вода, берег, явір). “Два брати у воду дивляться, а повік не зійдуться” (береги). Запитання на кмітливість: Хто перший визначить лівий і правий берег річки? Як це зробити? Давайте зробимо змагання паперових корабликів. Визначимо на березі) місце старту їх, а через хвилину – м ісце фінішу. Вимірявши відстань і знаючи час, можна буде визначити швидкість течії. Кожна група пускає свій човник, а переможцем буде той, хто дасть правильну відповідь.

Далі діти виконують практичні роботи на вимірювання температури води, визначають її прозорість, чистоту, чи є в ній рештки рослин, мулу, разом з вчителем називають, рослини, які ростуть у воді і на березі.

6. Завдання додому. Зробити малюнок за спостереженнями на екскурсії, написати твір на тему “Екскурсія в природу”, уявивши, що ви лишите лист своєму другу. Рослини покласти під прес, а тварин помістити в акваріум і тераріум, щоб вести за ними спостереження. З ґрунтів і корисних копалин будемо виготовляти колекції.