Кількісна оцінка технологічності друкованого вузла

При кількісній оцінці технологічності розраховується комплексний показник технологічності К, який враховує усереднене значення часткових показників з урахуванням коефіцієнтів, які характеризують їх значимість при розрахунку.

Коефіцієнт використання мікросхем і мікрозборок у вузлі:

(1.17)

де: Н_імс – кількість мікросхем і мікрозборок у вузлі, Н_імс = 5;

Н_ере – загальна кількість електрорадіоелементів, Н_ере = 52.

;

Коефіцієнт автоматизації і механізації монтажу К_а.м. визначається за формулою:

(1.18)

де: Н_а.м. = 147 кількість монтажних з’єднань які здійснюються автоматизованим способом;

Н_м – загальна кількість монтажних з’єднань, Н_м = 171.

;

Коефіцієнт механізації підготовки електрорадіоелементів К_м.п.ере визначається за формулою:

(1.19)

де Н_м.п.ере - кількість електрорадіоелементів, підготовка яких до монтажу здійснюється механізованим або автоматизованим методом. До числа цих ЕРЕ включають ті, що не потребують підготовки до монтажу, Н_м.п.ере = 48

;

Коефіцієнт повторюваності електрорадіоелементів К_{повт.ере} визначається за формулою:

; (1.20)

де: Н_т.ере – кількість типорозмірів електрорадіоелементів, Н_т.ере = 27

;

Коефіцієнт застосовуваності електрорадіоелементів К_{заст.ере} визначається по формулі:

; (1.21)

де: Н_{т.ор.ере} – кількість типорозмірів оригінальних елементів. Н_{т.ор.ере} = 1.

;

Коефіцієнт установочних розмірів електрорадіоелементів К_вст.р. визначається за формулою:

; (1.22)

де: Н_вст.р. – кількість видів установочних розмірів електрорадіоелементів

Н_вст.р = 86.

;

Коефіцієнт прогресивності формоутворення деталей К_ф визначається за формулою:

; (1.23)

де: Д_пр – кількість механічних деталей, заготовки яких, або самі деталі отримані прогресивними методами формоутворення (штампування, пресування, лиття, пайка, зварка і т.д. ), Д_пр = 1

Д – загальна кількість деталей у виробі.

;

Визначаємо комплексний показник технологічності за формулою:

; (1.24)

;

Оцінка рівня технологічності виробу визначається з відношення розрахованого комплексного показника К до комплексного нормативного показника К_н, який відображає реальний існуючий рівень технологічності на підприємствах по випуску РЕА. Для нашого виробу К_н = 0,5. Відношення К/К_н повинно задовольняти умову:

; (1.24)

Перевіряємо умову:

Дана умова виконується, отже конструкція вважається технологічною.

1.9 Розробка і оформлення маршрутно – операційної технології складання і монтажу виробу.

Розробку і оформлення маршрутно-операційної технології складання виробу поділяється на такі етапи:

Комплектування. Проводиться комплектування вузлами, необхідними для складання приладу.

Нарізання перемичок. Нарізаємо перемички, які будуть використовуватися для з’єднання плати, регулюванні і живлення приладу. При цьому використовують гільйотинні ножиці.

Знаття ізоляції. При цій операції використовують електрообпалювачі. Ізоляцію знімають з 2-х сторін нарізаних провідників.

Лудження. Проводять залудження нарізаних провідників припоєм ПОС-61, флюс АТІ-120.

Слюсарно-складальна операція полягає в механічному кріпленні деталей, вузлів, блоків до несучих елементів конструкції.

Електромонтаж. Полягає у запайці перемичок і кабелю живлення.

Завершальна слюсарно-складальна операція полягає у механічному кріплені верхньої кришки і лицевої панелі.

Технологічне тренування.

Маршрутно-операційна технологія складання вузла друкованого подана в додатках.

1.10 Обґрунтування вибору конструкції. Опис конструкції.

Конструкцію проектованого виробу забезпечує функціонально-вузловий метод компоновки з врахуванням вимог нормативних документів. Цей метод широко використовується при проектуванні приладів з великою кількістю малогабаритних елементів. Виріб складається з однієї конструк­тивно завершеної одиниці.

Використання цього методу компоновки дозволяє підвищити надійність апаратури, скоротити термін і вартість проектування, підготовки виробництва, а також собівартість.

Конструкція проектованого виробу складається з корпусу , трансформатора та друкованого вузла.

Корпус являється однією з важливих складових частин виробу. Він забезпечує механічний захист розміщених в ньому елементів при експлуатації випробу. Корпус проектованого виробу буде мати прямокутну форму (паралелограма). Завдяки щільному приляганню кришок одна до одної, корпус є захищений від вологи і пилюки.

Корпус проектованого виробу буде виготовлятися методом штампування з листового металу товщиною 3 мм, це дає йому такі переваги над пластмасовим: спрощення технологічного процесу, збільшення механічної міцності виробу, покращення дизайну. Він складається з двох «П» подібних кришок. У верхній кришці , окрім кріпильних отворів , передбачені отвори для кріплення семи-сегментного індикатора , вимикача , кнопок , кабелів та світлодіодів. У нижній кришці передбачено овори для ніжок , кріпильні отвори , та отвори для кріплення друкованого вузла і трансформатора . Корпус задовольняє вимогам технічної естетики, відносно простий у виготовленні і простий у зборці.

Кришки приєднуються одна до одної за допомогою чотирьох болтів . До нижньої кришки кріпляться гумові ніжки ,які забезпечать стійкість приладу на різних поверхнях.

Плата встановлюється на гумові стойки які вставляються 4 болти, після чого прикручуються гайками. Для з’єднання індикатора , вимикача , кнопок та світлодіодів з платою використовують перемички з багатожильного ізольованого дроту. Взаємне розміщення елементів конструкції проектованого виробу забезпечує легкий доступ до елементів спрощує процес налаштування та контролю параметрів, забезпечує легкий доступ до кріплення друкованого вузла і інших елементів конструкції, що дозволяє застосовувати автоматизацію складальних робіт.

Конструкцію проектованого виробу забезпечує функціонально-вузловий метод компоновки з врахуванням вимог нормативних документів. Цей метод широко використовується при проектуванні приладів з великою кількістю малогабаритних елементів. Виріб складається з однієї конструк­тивно завершеної одиниці.

Використання цього методу компоновки дозволяє підвищити надійність апаратури, скоротити термін і вартість проектування, підготовки виробництва, а також собівартість.

Проектований виріб задовольняє всім умовам технічної есте­тики. Колір корпуса сірий , з чорними надписами , що покращує зовнішній вигляд приладу.

2 Організаційно-економічна частина

2.1 Розрахунок повної собівартості проектованого виробу.

Одним з найважливіших показників ефективності виробництва є собівартість продукції.

Ми знаємо різні види собівартості: - технологічна; - цехова; - заводська або виробнича; - повна.

На підприємстві береться до уваги величина повної собівартості виробу, оскільки вона враховує всі грошові затрати підприємства на випуск та реалізацію продукції і служить основою для встановлення вільної оптової ціни підприємства. Калькуляція собівартості продукції починається з розрахунку вартості матеріалів. Перелік основних матеріалів подано в таблиці 4.1

Таблиця 2.1 - Вартість основних матеріалів

№ п/п	Назва	К-сть шт.	Вартість (грн.)
			за 1шт.	Сума (всіх)
1	Плата друкована	1	6,5	6,5
2	Верхня кришка	1	15	15
3	Нижня кришка	1	15	15
Всього		3	36,5	36,5

Вартість основних матеріалів на даний виріб складає: 36,5(грн.)

Найбільш об’ємним є перелік покупних напівфабрикатів, які підприємство одержує по кооперації з інших підприємств. Вартість цих виробів складає грн. Їх перелік поданий в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Вартість покупних матеріалів

№ п/п	Назва	К-сть шт.	Вартість (грн.)
			За 1шт.		Сума (всіх)
1	Резистори Royal Ohm ,125	30	0,1		30
2	Резистор СП3-38Б	2	2.5		5
3	Резистор 10 Вт TAIWAN EL	1	7		7
4	Конденсатори Jamicon	9	1,25		11.25
5	Конденсатори К50-16	17	0.25		8.5
6	Діод 1N4007-E3	2	1,2		2,4
7	Транзистори BC337	2	2		4
8	Транзистор IRFZ33N	1	1,2		1,2
9	Стабілітрон 0.5W 12V	1	1,2		1,2
10	Діодний міст	1	3		3
11	Світлодіоди LL-503IGYD	8	0,5		4
12	Запобіжник Cooper Bussmann	1	0,5		0,5
13	Мікросхема LM358AN	1	3,6		3,6
14	Мікросхема PIC16F690	1	35		35
15	Мікросхема 74HC164	1	1.3		1,3
16	Мікросхема К176ИД3	1	1,50		1,50
17	Оптрон AOD130A	1	2,3		2,3
18	Роз'єм Neutrik	1	1,5		1,5
№	1	2	3		4
Продовження таблиці 2.2
№	1	2	3		4
19	Роз'єм H Hinke	1	1,8		1,8
20	Стабілізатоори L7809-VST	2	2,1		4,2
21	Індикатор BA56-11EWA	1	15		15
22	Трансформатор	1	37		37
23	Кабель вхідний	1	7		7
24	Кабель вихідний	1	8		8
25	Гвинти М4-20	4	0.1		0.4
26	Гвинти М4-10	12	0.1		1.2
27	Гвинти М6	4	0.1		0.4
28	Гвинти М8	4	0.1		0.4
29	Гайки М4	4	0,1		0.4
30	Гайки М6	4	0,12		0.48
31	Гайки М8	4	0,13		0.52
32	Шайби М4	12	0,09		1.08
33	Шайби М6	4	0,1		0,4
34	Шайби М8	4	0,11		0.44
35	Стойки для плати	4	0,5		2
36	Ніжки приладу	4	1		4
Всього:				220.17

При виготовленні проектованого виробу користуються допоміжними матеріалами, перелік і вартість яких подано в таблиці 2.3

Таблиця 2.3 - Вартість допоміжних матеріалів

№ п/п	Назва	К-сть шт.	Вартість (грн.)
			за 1шт.	Сума (всіх)
1	Припой ПОС-61	0,1	15	1,5
2	Каніфоль АТІ-80	0,1	12	1,2
3	Спирто-бензинова суміш	0,1	10	1
4	Фарба ТУМС-84 біла	0,018	15	0,27
Всього:				3,97

1. Загальна вартість матеріалів:

В_М = В_О + В_П.М + В_Д ; (2.1) В_М = 36.5+220.17+3,97=260,64 (грн.);

2. Транспортно-заготівельні витрати на базовому підприємстві

складають 10% від вартості всіх матеріалів:

В_ТЗ = В_М ^. 0,1; (2.2) B_ТЗ =^. 0,1=26,07;

3) Основна заробітна плата на виріб на підприємстві складає:

Р_ВІД = (∑ Т_ШТ / 60)· С_г ; (2.3)

Р_ВІД = (220 /60)·15,4 =56,46(грн.) ;

де Т_СТ – тарифна ставка робітника V розряду. Т_СТ=15,4(грн.) .

4) Додаткова заробітна плата:

ЗП_дод= Р_від ^. 0,11=6.21(грн.) ; (2.4)

5) Відрахування на єдиний соціальний внесок:

ЗП_відр=( Р_від + ЗП_дод) · 0,347 ; (2.5)

ЗП_відр =(56.46+6.21) · 0,347=21,74 (грн.);

6) Загально виробничі витрати:

ЗВВ=(Р_від + ЗП_дод)·1,5 ; (2.6)

ЗВВ = (56.46+6.21) · 1,5= 93.93 (грн.);

7) Виробнича собівартість:

СВ_в=В_м+В_тз+Р_від+ЗП_дод+ЗП_від+ЗВВ ; (2.7)

СВ_в =260.64+26,07+56.46+6.21+23.06+93.93;

СВ_в =466.37(грн.) ;

8) Позавиробничі витрати:

ПВ=СВ_в· 0,03= 466,37 · 0,03=13.99 (грн.) ; (2.8)

9) Повна собівартість:

СВ=СВ_в+ПВ=466,37+13.99 =480.36 (грн.) ; (2.9)

Таблиця 2.4 Порівняння економічних показників по базовому і проектованому варіантах

№п/п		Статті витрат		Сума витрат
			Базовий		Проектований
1		Матеріали		263,4		260,64
2		Транспортно-заготівельні матеріали		3,8		3,65
3		Основна зарплата		57,8		56,46
4		Додаткова зарплата		6,56		6,21
5		Відрахування на єдиний соціальний внесок		24,1		21,74
6		Загально виробничі витрати		94,46		93,93
7		Виробнича собівартість		475,34		466,37
8		Адміністративні витрати		40,46		39,522
9		Позавиробничі затрати		14,68		13.99
10		Повна собівартість		491,04		480,36